Нафтовий фронт. Які країни можуть замінити російську нафту і як близько вони до цього підійшли?
Головна проблема — у договороздатності США та відносинах Вашингтона з цими державами, а також стані інфраструктури та наявності можливостей. М'яко кажучи, все складно, і без непопулярних для Байдена політичних торгів не обійтися
Іран, який пророкують на головного вигодонабувача переділу нафтогазового ринку за рахунок РФ, все ще під санкціями, а переговори про "ядерну програму" застопорилися через неготовність адміністрації Байдена йти на поступки та знімати санкції, побоюючись гострої політичної реакції у Вашингтоні напередодні виборів у листопаді.
Саудівська Аравія та ОАЕ поки що не демонструють бажання рвати зв'язки з РФ, відмовлятися від формату ОПЕК+, збільшувати видобуток та заливати нафтою європейський ринок. Високі ціни їм вигідні, а виконувати волю США нинішні керівники арабських монархій не поспішають просто так, особливо з огляду на те, що стосунки у них із Байденом натягнуті.
У Лівії, яка теж може пограти в нафтові ігри навколо РФ, досі не вирішено питання двовладдя, без якого ухвалення рішень неможливе. Вчора південні та східні лівійські племена, лояльні до східнолівійського уряду Фатхі Башагі (якого підтримують ОАЕ, Саудія, Єгипет, Росія та Туреччина), заблокували роботу нафтових родовищ та терміналів на узбережжі. Вони вимагають відставки проамериканського прем'єр-міністра у Тріполі Абдель-Хаміда Дбейби та керівництва національної нафтової компанії, яке його підтримує. У разі приходу перших до влади в Тріполі роль США в нафтових рішеннях у Лівії буде зменшена, а для збільшення видобутку потрібні будуть величезні капіталовкладення.
Венесуела та Колумбія — дві країни, які претендують на те, щоб замінити ті 3% російської важкої нафти, від якої відмовилися Штати у березні. Замінити роснафту у Європі вони навряд чи зможуть. До того ж, з обома країнами Байден має складні взаємини.
З газом все ще складніше, оскільки рівень залежності європейських країн від нього набагато вищий, що потребує ще більше грошей та потужностей.
Тому, я думаю, енергетичні санкції в Європі, найімовірніше, будуть оформлені точково та ситуативно. Країни, які захочуть відмовитись від російських енергоносіїв і зможуть собі це дозволити, це зроблять. Інші пообіцяють зробити це в перспективі кількох років, як уже заявив канцлер Австрії.
