Приховані ризики для енергетики. Чому літо буде "гарячим", а підготовка до майбутньої зими — складнішою

На перший погляд, зима минула навіть взагалі легко й просто. Але це лише враження, якщо не вдаватися в деталі. Так, попри обстріли, масштаби відключень були мінімальними, порівняно з можливим розвитком подій. Виручала погода: до початку лютого ми жили в атипово теплих температурах. І хоча взимку частина об’єктів об’єднаної енергосистеми зазнала серйозних ушкоджень, особливо на лівому березі Дніпра, треба згадати, що протягом минулого літа і осені було відновлено значну частку раніше пошкоджених теплових електростанцій. Певною мірою додаткові поставки систем ППО допомагали краще захистити енергетичні об’єкти й уникнути колапсу.

Але частина насідків обстрілів залишилася непомітною для споживачів. Передусім мова про ушкодження газової інфраструктури. З кінця січня ворог здійснив чотири масштабні удари по газових обʼєктах, що призвело до скорочення видобутку. Миттєво був розпочатий імпорт, щоб закрити потреби внутрішнього ринку. Але споживач цього не відчув. Зрештою, як і не відчуває того, що газ імпортується за ціною значно вищою, аніж в платіжках.

У деяких випадках схожа ситуація складалася й після обстрілів об’єднаної енергетичної системи, наприклад, коли атаки спричиняли відключення в прифронтових регіонах. Та й сам факт, що спершу обмежують електропостачання для промислових споживачів, теж формує ілюзорне відчуття відсутності проблем.

Це доволі небезпечно, бо може призвести до обурення населення можливими проблемами в енергетиці, адже причинно-наслідковий зв'язок між ударами по енергооб’єктах та перебоями в енергопостачанні у свідомості багатьох людей порушується.

Проте закінчення зими ще не означає, що можна видихнути. По-перше, осінньо-зимовий період ще триває, і березень може виявитися підступним — з короткими, але різкими похолоданнями. А по-друге, як показав минулий рік, навесні все може лише початися.

Весняно-літній період тепер не менш складний, ніж зима, і аж ніяк не позбавлений викликів. З одного боку, зростатиме сонячна генерація (проте вона не вирішує проблеми вечірніх піків). З іншого боку, навесні атомні енергоблоки будуть відправлятися в планово-попереджувальні ремонти, відтак зменшуватиметься доступна потужність в енергосистемі. А отже, в спекотні літні місяці є загроза виникнення дефіцитів.

Проте обстріли влітку можуть суттєво погіршити ситуацію. До того ж незрозуміло, яку стратегію обере ворог і чи не буде чергової спроби примусу до переговорів через обстріли енергетичної інфраструктури. Неясно також, якою буде ситуація із запасами ракет для протиповітряної оборони.

При цьому можливості для ремонтів обладнання, передусім генерації електроенергії, постійно скорочуються. Якщо у 2022–2023 рр. ремонти здійснювались з використанням пошкоджених українських станцій (так звана, канібалізація), то минулого року активно шукали вживане обладнання за кордоном, передусім для ремонту теплових електростанцій.

Тепер додалися проблеми з газом. У лютому ворог почав завдавати масованих ударів по об’єктах газовидобутку.

Раніше уряд та Нафтогаз орієнтувалися на те, що зиму будемо проходити на газі власного видобутку. Нафтогаз два роки поспіль нарощував видобуток, і це посилювало віру в можливості самозабезпечення газом та відмови від його імпорту. Але обстріли змінюють все, і тепер покладатися лише на власний видобуток вже не вдасться, а натомість потрібно думати про організацію імпорту потрібних об’ємів газу в потрібні періоди.

Проблема полягає й у тому, що імпортний газ суттєво дорожчий, ніж продається для регульованого сегменту в Україні — для великої кількості споживачів різних категорій газ субсидується. В умовах, коли нам доведеться імпортувати багато недешевого газу, модель регульованих та занижених цін, яка діє сьогодні, виявиться просто нежиттєздатною (для прикладу, для окремих категорій регульована ціна може бути в 3–4 рази нижчою за вартість імпортного газу). Одразу постає питання: а хто субсидуватиме низьку ціну газу для багатьох категорій українських споживачів, якщо ціна імпортного газу виявиться значно дорожчою? Вільних грошей в економіці немає — значною мірою ми залежні від зовнішньої допомоги та запозичень. А, як бачимо, є ризик скорочення міжнародної допомоги через зміну відношення нової адміністрації Білого дому. В минулі два роки прайскепи обмежували імпорт на ринку електроенергії, створюючи ситуацію, коли технічні можливості для імпорту є, але самої електроенергії бракує. Точно з такою ж ситуацією можемо зіткнутися із поставками газу через рік.

Тому літо знову буде гарячою порою — потрібно буде вирішувати більшу кількість проблем, готуючись до наступної зими. І готуватись потрібно починати вже зараз.

Словом, закінчення цієї зими — це лише невеликий привід видихнути. Але аж ніяк не привід розслаблятись, бо літо може виявитися непростим, яке це й було торік. А проблем в енергетиці додалося. Тому потрібно не лише готувати енергосистему, але й працювати над тим, щоб запастися достатніми обсягами газу. Тим більше, що немає жодного розуміння, чи будемо ми заходити в наступну зиму під обстріли.