Про переговори і неможливість нової Ялти

1. Ключова задача України — зберегти державу з максимальною територією і виходом до моря.

2. ⁠Розвал Росії не розглядався жодною стороною, як частина сценарію. І наші ілюзії щодо цього — це наші ілюзії. Без зовнішньої допомоги розвал Росії руками України — неможливий.

3. Базова задача переговорів і подальших дій — це субʼєктність України, як держави. Результати переговорів — це не стільки про території, скільки про субʼєктність в майбутньому. Без цього території не мають сенсу.

4. ⁠Ключове питання — червоні лінії. По Україні (я вже писав) — не допустити нейтральний статус, не допустити різкого скорочення максимальної чисельності ЗСУ, не допустити заборони на ряд галузей ВПК і отримати гарантії на постачання певних видів зброї. Для Росії (хоч ми тут мало можемо впливати) — не допустити масштабного зняття санкцій.

5. ⁠Путін починав з того, що вважав: коротка війна в Україні дозволить йому стати третім полюсом світу, забезпечить необмежені поліцейські функції на пострадянському просторі і дозволить зупинити десловʼянізацію. Жодне з цих бажань не буде втілено в життя. Не передбачається ніякої Ялти. Росія залишиться економічно слабкою країною, яка змушена буде поступитися частиною нафтогазових надприбутків на користь США і монархій Перської затоки. І Китай погодиться на це в обмін на те, що проти його товарів не будуть запроваджувати мито.

6. ⁠Росія втратить європейські ринки і не матиме доступу до нових технологій. Що б там Путін не говорив зараз — нікому не потрібно технологічно накачувати Росію, яка може розпочати (захотіти розпочати) війну у відносно короткостроковій перспективі.

7. ⁠Нова війна від Росії не потрібна ні США, ні Китаю.