• USD 28.3
  • EUR 32.1
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Протести в Казахстані. Чому казахи відмовилися йти за російським сценарієм

В нашому сегменті Facebook протягом останніх днів почали активно розганяти історію про те, що виступи в Казахстані відривають РФ від гри на американо-європейському полі

Реклама на dsnews.ua

Якщо коротко, то поки що це взагалі не відповідає дійсності. Якщо ж вдатися в деталі, то тут варто зупинитися на кількох важливих аспектах, які взагалі невідомі у нас. 

Головні передумови

1. В Казахстані останні два десятиліття існують фіксовані ціни на паливо, і це було частиною національного консенсусу. Спроба одномоментно підняти ціни вдвічі і стала тим приводом, який вивів людей на вулиці. 

2. В той же час, в експертному середовищі протягом багатьох останніх років говориться про те, що відсутність ринку стала причиною "великих перекосів", де кілька ключових гравців заробляють величезні гроші, перекладаючи "затрати" на державу. І цих гравців так чи інакше пов‘язують із сім‘єю Назарбаєва (перш за все, маються на увазі зяті першого президента Тимур Кулібаєв та Кайрат Шаріпбаєв). Я не буду вдаватися в подробиці, але вважається, що саме ці два гравці контролюють практично весь ринок, і це не секрет для більшості жителів Казахстану.

3. Варто зазначити, що це не перші подібні виступи і вони не є (в усякому разі поки що) найрадикальнішими. Минулого разу, між іншим, палили заправки.

Що робить влада?

Відразу після початку протестів влада прийняла рішення не радикалізувати ситуацію і не йти на жорсткий конфлікт (пряма відмінність від минулорічної ситуації з Білоруссю). Практично протягом доби влада погодилася не лише знизити ціни, але й відправила уряд у відставку, таким чином перенісши вину на урядовців, які не почули народ. 

Реклама на dsnews.ua

В усіх регіонах керівники областей виходили до народу, і був продемонстрований прямий діалог влади і суспільства (це, судячи з усього, була пряма вказівка зверху). 

Паралельно була запущена політична історія про те, що політичні вимоги (прибрати із системи влади Назарбаєва) інспірує "головний злодій країни" Мухтар Аблязов, який зараз перебуває у Франції.

Таким чином влада робить усе від себе залежне, щоби максимально понизити градус в суспільстві. І важливо, що наразі їм вдалося фактично мінімізувати протести в столицях: на площі вийшло близько 5-7 тисяч осіб, що, звичайно, не дозволяє говорити про масові акції.

Чому все пішло не за "російським сценарієм"?

Окремо слід зупинитися на примирливій поведінці влади. Зі сторони може здатися, що влада злякалася і включила задню. Але, судячи з усього, казахська влада вивчила досвід усіх попередніх революцій, які режисувалися за умовним російським сценарієм (зразу хочу зазначити, що поки ніщо не вказує на те, що протести буди інспіровані росіянами). Цей сценарій схематично можна розкласти на кілька етапів: "початок протестів — влада демонструє силу — посилення протестів — влада змушена обіпертися на зовнішню підтримку РФ — придушення протестів і видимість посилення влади — залежність від РФ зростає в рази". 

Ця схема апробовувалася в Україні часів Януковича, Сирії, Венесуелі та Білорусі. Але казахи пішли іншим шляхом, що дозволяє їм уникнути не лише ослаблення влади всередині країни, але й не дозволяє появи прямого зовнішнього втручання, коли проблеми всередині країни вирішують зовнішні гравці.

І тому на позір зовнішня слабкість влади насправді є силою, яка теоретично може дозволити відносно спокійно вирішити цю ситуацію. Наступні 5-7 днів будуть критичними для казахської влади. Якщо їм вдасться локалізувати протести, далі справа техніки. Зараз усе залежить лише від помилок чи відсутності помилок влади.

Чому цей протест поки не можна вважати серйозним?

Я багато разів говорив про шість ключових чинників будь-якої революції: лідер, ідея (ідеологія), структура, гроші, час, зовнішня підтримка. Як і в ситуації з білоруськими протестами півторарічної давнини, ми бачимо відсутність усіх шести чинників. Поки не з’явиться хоча би чотири чинники, говорити про серйозність заворушень немає жодного сенсу. 

І для казахів, між іншим, ключовим є недопущення появи саме останнього, міжнародного (читай — російського) чинника. Поки на першому етапі вони з цими проблемами справляються.

І останнє. Казахська історія, на жаль, не впливає поки що на гру росіян у трикутнику РФ — США — змушування нас до конфедерації з ОРДЛО. Для Кремля ця гра є пріоритетною, і казахський напрямок іще почекає 2023-24рр., коли почнеться виборча кампанія.

    Реклама на dsnews.ua