• USD 29.3
  • EUR 30.9
  • GBP 36.5
Спецпроєкти

Лілія Гриневич

Народний депутат Верховної Ради VII та VIII скликань, міністр освіти (2016-2019 рр.)

Лілія Гриневич
Лілія Гриневич / УНІАН
Зміст

Ранні роки та освіта

Лілія Михайлівна Гриневич народилася 13 травня 1965 року у Львові. Її батьки були вчителями, що вплинуло на життєвий шлях Гриневич. Після школи вступила до Львівського державного університету ім. І.Франка, який закінчила у 1987 році, здобувши спеціальність біохімік-викладач.

Незабаром після закінчення вишу продовжила навчання у Міжгалузевому інституті підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів при Львівському політехнічному інституті, ставши економістом-менеджером. Навчання закінчила у 1993 році.

Пізніше Гриневич проходила стажування у Варшавському та Колумбійському університетах, де вивчала проблеми реформування освіти.

У 2005 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Тенденції децентралізації управління освітою в сучасній Польщі".

Є почесним сенатором Українського католицького університету.

Кар'єра

Після закінчення університету Гриневич кілька місяців пропрацювала в ньому лаборантом кафедри біохімії, а потім влаштувалась вихователем групи продовженого дня у середній школі, яку закінчувала перед вишом — №70.

У 1988 році вона почала працювати вчителем біології у львівській ЗОШ №7, а у 1992 році стала заступником директора з національного виховання.

У 1994-1998 роках Гриневич працювала заступником директора з навчально-виховної роботи у старших класах спец. школи №53 з поглибленим вивченням англійської мови міста Львова, а потім до 2002 року була директором спецшколи №28 з поглибленим вивченням німецької мови.

У 2002 році Гриневич переїхала працювати до Києва. До 2006 року була старшим викладачем кафедри менеджменту освіти ВНЗ "Інститут економіки та права "Крок".

У 2008-2012 роках Гриневич викладала в Інституті лідерства освітнього законодавства та політики Київського університету імені Бориса Грінченка. Також вона була старшим науковим співробітником, докторантом Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України.

З листопада 2019 року є проректором з науково-педагогічної та міжнародної діяльності Київського університету імені Бориса Грінченка.

Лілія Гріневич – проректор Київського університету імені Бориса Грінченка
Лілія Гріневич – проректор Київського університету імені Бориса Грінченка / УНІАН

Політична діяльність

Паралельно з викладанням у "Кроці", Гриневич за сумісництвом була директором Центру тестових технологій Міжнародного фонду "Відродження", де розробляла систему зовнішнього незалежного тестування школярів та абітурієнтів вищих навчальних закладів. Розроблену систему було впроваджено на національному рівні, а сама Гриневич у лютому 2006 року стала першим директором Українського центру оцінювання якості освіти, у створенні якого також брала участь. Ця установа була створена з метою проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів та була підконтрольна Міністерству освіти і науки України. На посаді директора Центру Гриневич перебувала до вересня 2006 року.

У 2006-2009 роках працювала в Київській міській державній адміністрації на посаді начальника Головного управління освіти і науки. Також у ці роки вона була радником з питань освіти Арсенія Яценюка.

Завдяки роботі з Яценюком у 2012 році Гриневича було обрано народним депутатом за списками ВО "Батьківщина" (№ 14 у списку). У Верховній Раді VII скликання очолювала Комітет з питань науки та освіти.

Гриневич входила до складу Ради партії "Фронт Змін", яку очолював Яценюк, була координатором напряму "Суспільство знань" проєкту "Уряд Змін".

У червні 2013 року "Фронт змін" та ВО "Батьківщина" об'єдналися, Гриневич стала одним із заступників лідера "Батьківщини" Юлії Тимошенко.

У 2014 році Яценюк через розбіжності залишив "Батьківщину" разом з Олександром Турчиновим та Арсеном Аваковим. Вони організували партію "Народний фронт" та на дострокових парламентських виборах 2014 року Гриневич пройшла до Верховної Ради за списками цієї партії (№9 у списку). У парламенті знову очолила Комітет із питань науки та освіти.

У квітні 2016 року Гриневича призначили міністром освіти і науки в уряді Володимира Гройсмана.

Лілія Гриневич та Володимир Гройсман
Лілія Гриневич та Володимир Гройсман / УНІАН

На посаді міністра Гриневич дала старт реформі середньої освіти під назвою "Нова Українська школа". Українська школа розпочала перехід на 12-річну систему навчання. Реформа велася за трьома основними напрямками: оновлення змісту освіти, підвищення кваліфікації вчителів та оновлення освітнього середовища — закупівля нового обладнання та навчальних матеріалів. Також розпочалася модернізація професійно-технічної освіти.

Лілія Гриневич

Ми не можемо навчати сучасних дітей, як 20 років тому. Перед молодою людиною стоять інші виклики, відповідно і перед школою – також.

Крім того, Гриневич розпочала впровадження інклюзивної освіти, а також антибулінгову кампанію: Верховна Рада ухвалила закон, спрямований на протидію буллінгу, було запроваджено штрафи за цькування, створено Інститут освітнього омбудсмена для захисту права учнів, студентів, а також педагогів.

Планувалося, що реформа Нової української школи завершиться у 2030 році. Проте повноваження міністра Гриневич склала разом з усім Кабміном у серпні 2019 року, після обрання нового прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Пізніше вона наголошувала на уповільненні динаміки просування реформи НУШ та її недостатньому фінансуванні.

На парламентських виборах у 2019 році Гриневич балотувалася від партії "Українська Стратегія Гройсмана" (№2 у списку), але партія не змогла подолати прохідний бар'єр.

Лілія Гриневич виступає з трибуни Верховної Ради
Лілія Гриневич виступає з трибуни Верховної Ради / УНІАН

Скандали

У липні 2013 року у Київраді сталася бійка між депутатами Верховної Ради від опозиції, нардепами від правлячої Партії регіонів та депутатами міськради. Під час бійки позафракційний депутат Київради Сергій Ліщенко штовхнув Гриневич і вона вдарилася головою об стіну, від чого знепритомніла. Згодом у лікарні їй діагностували струс мозку.

У листопаді 2016 року група Дисергейт, яка перевіряє роботи вчених на плагіат, оголосила, що знайшла вкрадені рядки у двох статтях Гриневича. Згодом з'ясувалося, що суть уривків, у яких виявили збіги коїться з іншими роботами, здебільшого зводиться до набору досить загальних фраз, які можна знайти у багатьох інших статтях, рефератах та інших навколонаукових роботах.

Основні положення освітньої реформи, яку проводить Гриневич, було закладено у Законі "Про освіту", який Верховна Рада ухвалила у вересні 2017 року. Закон, зокрема, затвердив державну мову в системі освіти, що викликало критику з боку проросійських сил в Україні, Росії, Румунії та Угорщині. Так, прем'єр-міністра Угорщини Гергей Гуйяш називав закон "напівфашистським" і Угорщина вимагала внесення змін до українського законодавства. Для примусу Угорщина довго блокувала проведення засідань Комісії Україна-НАТО. Проте Гриневич відстояла цей закон на розгляді Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії), а у липні 2019 року Конституційний суд України визнав Закон "Про освіту" конституційним.

Лілія Гриневич

Неприпустимо, коли у школах з мовами національних меншин діти, здобувши повну середню освіту, не вміли розмовляти цією мовою, вивчали всі предмети мовою меншини, а в результаті мали обмежений доступ до вищої освіти в Україні, бо не могли нормально здати зовнішнє незалежне оцінювання з інших предметів, з української мови та літератури, яка є обов'язковою. Я переконана, що ця стаття на користь дітей, громадян України, щоб у них були рівні права та можливості, а також на користь держави Україна.

1 листопада 2018 року Росія запровадила персональні санкції проти 322 громадян України. До списку потрапила і Гриневич.

Сім'я

Одружена з Михайлом Гриневичем. З чоловіком познайомилася ще у студентські роки, коли брала участь у студентській самодіяльності. Михайло працює у спеціалізованій загальноосвітній школі №329 "Логос" ім. Георгія Ґонґадзе.

Лілія Гриневич

Я давно співаю. Ще в університетські роки співала у колективі "Черемош", де, до речі, познайомилася зі своїм чоловіком.

В них двоє дітей. Дочка Оксана (заміжня Білякова) навчалася в Києво-Могилянській академії. Має вже дві доньки.

Оксана та Микита Білякові
Оксана та Микита Білякові

Син Богдан-Орест вивчав китайську філологію у Київському національному лінгвістичному університеті.

Богдан-Орест Гриневич
Богдан-Орест Гриневич

Доходи

Згідно з поданою у 2021 році електронною декларацією, за 2020 рік Гриневич отримала 1 млн. 140 тис. грн. доходу, включаючи зарплату, гонорари та дохід від надання майна в оренду. На рахунках у банках Гриневич мала трохи більше 24 тис. грн, 24 тисячі доларів США, а готівкою вона зберігала 8550 доларів, 500 євро і 28 тис. грн.

Згідно з декларацією, Гриневич має квартиру в Києві площею 102,7 кв.м., а ще одна квартиру в столиці площею 83,4 кв.м. знаходиться в іпотеці. Також має земельну ділянку площею 1196 кв. м. у селі Микуличі Бородянського району Київської області.

Гриневич має автомобіль Nissan Tiida 2008 року випуску.

Лілія Гриневич
Лілія Гриневич / УНІАН

Гриневич у соцмережах

Сторінка Гриневич у Facebook

Редактор: Сергій Єфремов
    Реклама на dsnews.ua