• USD 36.6
  • EUR 38.7
  • GBP 45
Спецпроєкти

Буде гірше: Очільниця МВФ попередила про важкі часи

Пандемія та війна в Україні викликали уповільнення економічного зростання та різке підвищення цін на енергоносії. Глава МВФ Крісталіна Георгієва прогнозує, що наступного року ситуація лише погіршиться

Крісталіна Георгієва
Крісталіна Георгієва
Реклама на dsnews.ua

Про це Георгієва заявила на саміті АТЕС, передає "ДС".

"Що стосується 2023 року, ми повинні визнати, що на нас чекають більш важкі часи. Найгірше ще попереду", — сказала вона.

Як зазначила Георгієва, пандемія викликала незворотну втрату економічного виробництва, що дорівнює 5,3% світового ВВП. В Азії — дуже інтегрованому регіоні — цей показник був ще вищим, втрата 9% ВВП. Крім того, війна в Україні спричинила колосальний шок цін на енергоносії.

Сукупним впливом цих двох подій стало різке уповільнення глобального зростання з 6,1% у 2021 році до 3,1% у 2022 році. Вони також викликали високу інфляцію, високий рівень боргу, що зростає, і посилення нерівності в багатьох країнах, заявила глава МВФ.

"Іншими словами, ми спостерігаємо глибоке зрушення: від світу, який був відносно передбачуваним, з дотриманням міжнародних норм, низькою інфляцією та низькими відсотковими ставками, у більш мінливий, невизначений та фрагментований світ, особливо з точки зору торгівлі, з високою інфляцією та високими процентними ставками", — сказала голова МВФ.

За її словами, загалом світ стикається з похмурішим економічним горизонтом, і переважають ризики погіршення ситуації. Ризик інфляції є явною і реальною небезпекою, і її усунення має стати першочерговим завданням. В іншому випадку це викликає дестабілізацію і найбільше вдарить по незаможних.

МВФ прогнозує, що глобальне зростання знизиться до 2,7% наступного року. При цьому принаймні третина світу опиниться в рецесії. Три основні двигуни глобального зростання — США, Китай і Європа — одночасно уповільнюють темпи зростання, і це вдаряє по експорту ринків, що розвиваються.

Все це робить 2023 набагато складнішим для політиків, ніж 2020, зазначила глава МВФ. Тоді політики мали одну спільну мету: підтримати економіку, а це означало, що грошово-кредитна політика і податково-бюджетна політика рухалися в одному напрямку. Тепер податково-бюджетна політика має застосовуватися дуже обережно, щоб націлити її на найуразливіші частини економіки, але не підриваючи при цьому грошово-кредитну політику та боротьбу з інфляцією.

"Іншими словами, за грошово-кредитної політики, що натискає на гальма, податково-бюджетна політика не повинна натискати на педаль акселератора", — сказала Георгієва.

Редактор: Віктор Костенко
    Реклама на dsnews.ua