• USD 36.6
  • EUR 39.1
  • GBP 43.8
Спецпроєкти

Коли будинок зруйнувала Росія. Як в Україні будуть відновлювати житло

За місяць війни у нашій країні пошкоджено мільйони квадратних метрів житла. Відновити їх буде непросто

Центр смт Бородянка після обстрілу
Центр смт Бородянка після обстрілу
Реклама на dsnews.ua

26 березня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що уряд ухвалив постанову про порядок збору та обліку інформації про пошкоджену та знищену внаслідок бойових дій нерухомість через портал та додаток "Дія".

"Кожен українець, чий будинок зруйнувала війна, зможе через "Дію" надіслати повідомлення та зафіксувати факт пошкоджень, щоб ми мали змогу підрахувати збитки та оцінити, скільки коштів потрібно Україні на відновлення", — написав Денис Шмигаль і запевнив, що відбудують кожен будинок, квартиру, вулицю кожного постраждалого міста.

За кілька днів цю ідею підтвердив президент України Володимир Зеленський. Під час чергового вечірнього звернення до народу він розповів, що у "Дії" вже можна подати заявку на компенсацію щодо втрати житла. Для цього потрібно оновити програму, а потім діяти за інструкцією:

  1. Зайти до розділу "Послуги".
  2. Натиснути на опцію "Пошкоджене майно".
  3. Вказати дані про об'єкт, який пошкоджено.
  4. Додати фото та опис руйнувань.
  5. Залишити контактні дані.

За тиждень таку заяву можна буде подати офлайн — у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Поки що держава займається лише збиранням інформації про пошкоджене чи знищене житло. Скільки його буде, сказати наразі неможливо, але вивчати масштаби та розробляти механізми його відновлення пора. Для цього вже пишуть законодавчі ініціативи.

Як компенсуватимуть збитки

Реклама на dsnews.ua

24 березня народні депутати зареєстрували проект закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Документ був зареєстрований за №7198. Це одна з перших ініціатив, у якій можна розглянути обриси механізму, як держава відбудовуватиме зруйноване житло.

Проект закону розрахований не лише на компенсації громадянам збитків, а й на збір інформації для майбутніх позовів держави Україна до Росії у зв’язку з військовою агресією.

Згідно з документом, на отримання компенсації мають право:

  • власники пошкоджених чи знищених об'єктів нерухомості;
  • інвестори у житло, яке ще не введено в експлуатацію;
  • члени житлово-будівельних кооперативів, які оплатили житло, але ще не отримали права власності на нього;
  • об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) для відновлення спільного майна багатоквартирного будинку.

Заява на компенсацію подається до спеціальної комісії, яка займатиметься цими справами. Це можна зробити під час воєнного стану та протягом 90 днів після його закінчення на території, де знаходився знищений або пошкоджений об'єкт.

Заява подається або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг або в паперовій формі через ЦНАП, органи соціального захисту населення або через нотаріуса. Для отримання таких заяв ЦНАПи можуть організовувати виїзні пункти.

У заяві слід зазначити:

  • дані про особу, чиє нерухоме майно постраждало або знищено;
  • дані про пошкоджений або знищений об'єкт;
  • реєстраційний номер про оцінку вартості знищеного чи пошкодженого житла;
  • реєстраційний номер про обстеження можливості або неможливості відновити пошкоджене майно;
  • дані про заявника.

Також необхідно додати документ про право власності або документ, що підтверджує інвестування у житло, документ про членство в ОСББ тощо.

Компенсація надається у вигляді:

  • цільової грошової компенсації на рахунок одержувача,
  • об'єкта нерухомого майна шляхом фінансування його будівництва,
  • фінансування будівельних робіт ушкодженого житла.

Компенсація у вигляді нерухомості здійснюється шляхом фінансування нового об'єкта з рівноцінною площею, типом (квартира, будинок, дачний будиночок) та функціональним призначенням. Граничний розмір компенсації не повинен перевищувати 150 кв. м за один об'єкт нерухомого майна. Вартість 1 кв. м визначається за методикою Кабміну. Власник нерухомості, чия вартість вища, зможе сплатити різницю. Нерухомість будуватиметься або на місці знищеного об'єкта, або в межах мікрорайону, де він знаходився. Також одержувач компенсації зможе вибрати собі житло в іншому місці. Нерухомість, отриману як компенсацію, не можна буде відчужувати протягом трьох років з дня державної реєстрації.

Привілеї законопроектом не допускаються, але пріоритетне право на отримання компенсації мають багатодітні сім'ї, особи з інвалідністю І та ІІ груп, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, сім'ї загиблих ветеранів війни.

Отримання компенсації діятиме за таким механізмом: подання заяви, розгляд її комісією, що створюється при місцевих органах самоврядування, ухвалення рішення та забезпечення виконавчим органом ради надання компенсації. Розглядати заявку комісія має право протягом 30 календарних днів із моменту подання.

Джерелами фінансування компенсацій будуть: фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України у зв'язку із збройною агресією РФ, міжнародна фінансова допомога, інші джерела, що не заборонені законодавством України.

"На це підуть роки"

Законопроект №7198 ще досить сирий і, природно, доопрацьовуватиметься. Варто зазначити, що наразі держава бачить пріоритетом відновлення житла громадян, але залишаються ще знищені підприємства та комунальна власність — школи, дитсадки, лікарні та ін.

Відновлення житла — індивідуальне питання, тому важливо, щоб була об'єктивна оцінка збитків. Важливою проблемою є якість нового житла. У проекті закону вартість нового майна обмежена вартістю 150 кв. м, що може бути нижчим від вартості того житла, що було пошкоджено або знищено. Є ризик, що цю проблему компенсуватимуть за через економію на якості споруди.

"На підставі яких норм у нас виділятимуться ці гроші? — запитує архітектор Анатолій Фролов. — Наприклад, у багатоповерховому будинку було пошкоджено кілька квартир. Тільки ці квартири ремонтуються або має бути відремонтований весь будинок? Якщо це велика будівля, а пошкоджені одна-дві квартири, то решта квартир теж має отримати якусь компенсацію, тому що будинок може розглядатися тільки як єдине ціле".

Проблемою залишається швидкість обробки заявок. Потрібно створювати реєстр пошкодженого житла, створювати комісії, оцінювати збитки. Все це може зайняти великий період. Тим більше, що сам процес оцінки складно уніфікувати. Середня вартість квадратного метра в районі, звісно, може бути стартовим показником, але не виключає несправедливості. Скажімо, довести, що ваш приватний будинок був набагато кращим за сусідський (хоч і порівнянний за площею), ймовірно, може бути проблематично. Ну і в Україні діяльність оцінювачів житла завжди вважалася корупціогенною — і наскільки добре стежитимуть за законністю процедури тепер, велике питання.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що заявки на компенсацію мають подаватися не індивідуально від квартири, а від усього багатоквартирного будинку, хоч і це буде теж проблематично. Це також питання, над яким треба подумати законодавцям.

"Якщо поквартирно, то на ці черги підуть роки, — каже експерт. — Якщо за протоколом від дому, то це нереально вирішити. У деяких будинках живуть по 20% людей, решта виїхали. Я думаю, це все має бути автоматично, ніякої комісії не має бути".

Олег Попенко додає: краще, щоб заявки надсилали онлайн через додаток "Дія" або спеціальну сторінку на сайті муніципалітету.

Виникає проблема, що відновлену нерухомість складно буде продати, а в процесі відновлення може виникати багато скандалів та суперечок — громадянам можуть не сподобатися рішення експертів, оцінювачів чи комісії, може спостерігатись бездіяльність влади тощо. У цих випадках законопроект №7198 каже, що люди можуть звертатися до суду, що затягне процес відновлення.

Анатолій Фролов вважає, що гроші на компенсації треба виділяти не конкретно кожній людині, а територіальним громадам. "Місто саме вирішує, що в нього знесено ці будинки, це залишається власністю міста і передається людям, — каже архітектор. — Тобто ми передаємо квартиру кожній людині. Якщо ми передаємо гроші, почнеться корупція не лише в тому, що чиновники будуть на цьому мати. На цьому будуь мати будівельники, бо робота кожної будівельної фірми має свою вартість. Можна мухлювати з матеріалами, якістю цих матеріалів".

Експерт Олег Попенко у контексті корупційних ризиків звертає увагу на комісії та подання заявок: "Там, де є людський фактор, корупція може бути, — каже він. — Тому я й сказав, що треба уникнути комісій і, наприклад, робити автоматичне подання заявок".

Масштаби відновлення

26 березня міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов розповів на брифінгу, що під час війни знищено близько 4500 житлових будинків, 100 підприємств, 400 навчальних закладів, 150 закладів охорони здоров'я. За словами міністра, остаточний підрахунок збитків, які ворог завдав інфраструктурі країни, можна буде зробити після припинення бойових дій та розмінування територій. За попередніми оцінками, втрати можуть сягати десятків мільярдів доларів. Це сума, що росте щодня. Але вже зараз уряд працює над планом відбудови країни.

"Ми вже спростили процедури імпорту будівельної продукції, необхідної для відновлення зруйнованої інфраструктури. Фактично робимо другу дерегуляцію в цьому напрямку, але для того, щоб розпочинати фізичні роботи з точки зору відновлення, нам потрібне передусім розмінування територій, очищення об'єктів, що зазнали руйнувань ", — повідомив Олексій Чернишов.

Міністр зазначив, що після експертного обстеження визначать, що має бути демонтовано. До відновлення українських міст залучатимуться провідні українські та міжнародні фахівці.

За підрахунками Олега Попенка, зараз потрібно відновити 35-40 млн кв. м житла: "Щоб їх відбудувати, потрібно було п'ять років в Україні за найкращих часів. А в наш час, коли не буде робочих рук, коли не буде будматеріалів, я думаю, знадобиться років 10", — каже експерт.

Аналітичні центри України продовжують оцінювати збитки. Керівник Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки (KSE) Дар'я Марчак повідомила, що на 24 березня сума збитків, завданих інфраструктурі України під час війни, досягла $63 млрд. або 1,8 трлн. грн. Це близько третини ВВП України та на 400 млн грн більше, ніж витрати бюджету України на 2022 р. Дослідження каже, що в Україні пошкоджено, знищено чи захоплено щонайменше 4431 житловий будинок, ці втрати оцінюються у $13,5 млрд.

Джерело: KSE
Втрати економіки України станом на 24 березня

Але збитки можуть бути значно більшими, і не тільки тому, що мало побудувати коробку будинку, адже є ще й зруйновані комунікації, до яких цей будинок потрібно підключити. Цілком зруйновані менші міста, райони, а це означає, що в них зруйноване життя — з житлом треба відновлювати підприємства та робочі місця. Олег Попенко вважає, що має бути проведений глибший аналіз збитків та розглянуто питання доцільності відновлення того чи іншого житла.

"Щоб можна було планувати відновлення житла, треба робити повний аналіз, скільки будинків зруйновано, в яких містах, — каже він. — Другий етап — це ризики безпеки. Наприклад, у нас майже тисяча багатоквартирних будинків, зруйнованих у Маріуполі. Що робити людям, які подаватимуть заявки, і як це буде відбуватися? Ми не знаємо, що там буде відбуватися далі. Взагалаі чи доцільно переселяти людей у те чи інше місто за наявності поруч російських військ — чи є сенс будувати заново Маріуполь, Волноваху, частково Харків, якщо російські війська на відстані удару "Градом" до них? Це все поетапно має бути розглянуте".

Олег Попенко наголошує, що потрібний не просто аналіз стану житлового фонду, а аналіз з урахуванням життєдіяльності людини. Можливо, для деяких із внутрішньо переміщених осіб потрібно буде розглянути можливість закріпитися на новому місці проживання. Відтак актуальним стає питання будівництва соціального житла у мирних містах.

"Потрібно думати, щоб люди, які не мають житла, могли зараз десь жити, — каже Олег Попенко. — Аналіз має показати, де і як ми розселяємо людей, орієнтованих на певні професії, і, можливо, пропонуємо їм залишитися назавжди. Тобто треба вивчити ареал розселення людей, вивчити спеціальність, вивчити вакансії на місцях і, виходячи з цього, планувати будівництво соціального житла.

Україна поки що на початку процесу, робляться лише перші кроки. На цьому шляху буде багато проблем — від необхідності розмінування територій, де будуватимуть нове житло, до постачання будматеріалів. На це можуть піти роки, але за ефективної роботи всіх ланок час можна буде скоротити. Найважливіше на даний момент — перемога над Росією, і щоб у відновлене житло, як і в будь-яке інше, вже ніколи не прилетів снаряд.

    Реклама на dsnews.ua