• USD 36.6
  • EUR 37.8
  • GBP 44.6
Спецпроєкти

Фантазії в Лугано на $750 млрд. Скільки грошей Україні реально отримати від Заходу

Україна презентувала міжнародним партнерам план 10-річного відновлення на $750 млрд. Але чи правильні завдання прописав уряд і чи реально отримати такі гроші?

Точка перетину інтересів України і західних партнерів лежить у площині інвестицій
Точка перетину інтересів України і західних партнерів лежить у площині інвестицій / Фото з відкритих джерел
Реклама на dsnews.ua

Уже п´ятий рік поспіль у європейським містах відбувається Конференція з питань реформ в Україні, на якій оцінюється перебіг цього процесу та залучаються нові партнери. Війна скоректувала формат. І на цей раз традиційний захід мав назву Конференція з питань відновлення України. До неї долучилися щонайменше 40 країни та понад 20 міжнародних організацій, які зібралися у швейцарському місті Лугано.

Україна переживає найбільшу кризу у своїй новітній історії. Лише грошовий еквівалент збитків і втрат, яких зазнала країна через агресію Росії з 24 лютого, оцінюється в $600 млрд. Вітчизняні та міжнародні інституції очікують падіння українського ВВП за результатами року від 30 до 50%. Щомісяця дефіцит бюджету становить приблизно $5 млрд (в еквіваленті). Зараз бойові дії ведуться на територіях, де в мирний час генерувалося 20% ВВП. За даними уряду, втрачено понад 200 заводів, близько 17% бізнесів взагалі зупинилися, а 60% підприємств працюють не на повну силу. Загалом зруйновано близько 80 тис. об´єктів, серед яких майже 800 належать до медичної інфраструктури, а 2100 — до освітньої. Чимало бізнесів втратили не лише виробничі потужності, а й ланцюги поставок та логістичні маршрути. В умовах заблокованих чорноморських портів і на майбутнє потрібно нарощувати пропускну здатність західного кордону. Загалом Україна має виконати сім блоків реформ — від судової до антиолігархічної — в рамках домашньої роботи як кандидата на вступ до Євросоюзу.

У такій ситуації українська делегація на чолі з прем´єр-міністром Денисом Шмигалем презентувала в Лугано План відновлення України, розрахований на 10 років. Він складається з нацпрограм і проектів, що охоплюють основні напрямки економічної, соціальної та політичної відбудови і трансформації країни. Це ще далеко не остаточний варіант дій, але це українська "карта", на основі якої, за сподіваннями Києва, будуть реалізуватися численні ініціативи за участю партнерів.

Прогнозовані результати Плану відновлення України
www.recovery.gov.ua

Отже, план складається з 17 нацпрограм, в межах яких описані 850 проектів. Загальна вартість пропонованих заходів оцінюється у $750 млрд. При цьому щорічний приріст реального ВВП України має становити понад 7%. Але наскільки він реалістичний?

Диво чи не диво?

В останньому прогнозі щодо ВВП дві сторони: одна блискуча, а інша — не дуже. У міжнародній практиці тривале економічне зростання країни на понад 6% вважається економічним дивом. Зрозуміло, що в перші роки після завершення війни (на що ми сподіваємося) буде відскок з низької бази. Однак прогнозовані темпи зростання на горизонті 10 років — це, здавалося б, заявка на економічне диво. Блискучий результат? А тепер додамо простий розрахунок. Якщо відштовхнутися від сучасних тенденцій, то ВВП України за результатами року цілком може обвалитися до $100 млрд. Тоді щорічне зростання на 7% дає близько $200 млрд у 2032 р. А це приблизно стільки ж, скільки було у 2021 р. Ясно, якщо ми рахуємо в доларах, то в реальності курс гривні (який зараз неможливо спрогнозувати) значно скоректує результат. Але в будь-якому разі 7%-ве зростання забезпечує лише подвоєння ВВП протягом 10 років, тобто ймовірне його повернення на довоєнний рівень. Отаке економічне диво.

Реклама на dsnews.ua

Куди і скільки. Що не так з планом

За рахунок яких програм уряд збирається відновлювати країну і стимулювати економіку? Ось основні з них за вартістю: 

  • відновлення житла та інфраструктури регіонів — $150-250 млрд;
  • енергонезалежність та "зелений" курс — $130 млрд;
  • конкурентний доступ до капіталів — $75 млрд;
  • забезпечення макрофінансової стабільності — $60-80 млрд;
  • зміцнення безпеки та оборони — $50 млрд;
  • розвиток секторів економіки з доданою вартістю — 50 млрд грн.

Серед інших програм — забезпечення чистого і захищеного середовища, розвиток культури і спорту, відновлення і модернізація соціальної інфраструктури, систем охорони здоров´я і освіти тощо.

І знову маємо дві новини — одну гарну, а іншу — не дуже. Позитив у тому, що вперше уряд покладається на такий практичний KPI, як місце в рейтингу Індексу економічної складності (The Economic Complexity Index, ECI). На відміну від Doing Business, з яким наша влада носилася багато років, поки сам Світовий банк не припинив його випуск через виявлені хиби в методології, ECI відображає реальний взаємозв´язок між рівнем розвитку країн та складністю і різноманіттям продукції, яку вони експортують. Так, згідно з The Economic Complexity Index, найскладнішими товарами торгують найбільш заможні і конкурентні держави. "Ділова столиця" пропонує використовувати саме цей інструмент для оцінки економічного розвитку. Нагадаємо, що більшість незалежної історії Україна поступово втрачала в економічній складності. За підсумками 2019 р.(останній рейтинг) наша держава опинилася на 47 місці серед 133 країн, тоді як найкраще місце було в 2003 р. — 29.

Поглянемо на урядовий KPI — увійти в топ-40 країн ECI не пізніше 2025 р. (це повернення на рівень середини "нульових") і в топ-25 — не пізніше 2032 р. (в цій когорті переважна більшість — розвинуті країни). Попри руйнівні наслідки війни, це завдання виглядає реалістичним, якщо ми справді реалізуємо заявлений президентом України Володимиром Зеленським перехід від сировинної моделі економіки до переробки і розширення випуску продукції з високою доданою вартістю. Великі сподівання тут на західні бізнеси, які погодились би на заклик Зеленського локалізувати виробництво в Україні, а отже, і на уряди дружніх держав, які б надали своїм компаніям певні гарантії чи пільги, щоб перекрити ризики, пов´язані з веденням бізнесу в нашій країні. Ми ще повернемося до питання приватних інвестицій.

А погана новина в тому, що це реалістичне завдання, схоже, ніхто не збирається виконувати. План уряду не заточений на перехід до технологічного виробництва.

"Мене сильно здивувало, що загальна програма відновлення становить $750 млрд. І в ній лише $50 млрд виділено на розвиток секторів, які створюють додану вартість. А якщо відкрити саму програму, то в ній 34 підпрограми. 12 з них стосуються сільського господарства, 11 — IT-сектору. Також окремо є меблі. І вишенька на торті — використання земель (цікаво, який це сектор?). Також мене дуже здивувало, що всі програми стосувались секторів, які є в Україні, але нема жодної програми по створенню нових секторів. Не було кому пролобіювати це питання?" — прокоментував урядовий план економіст Павло Вернівський у своєму блозі на Facebook.

Зрозуміло, що житло та інфраструктуру потрібно відновити, але без стимулювання виробництв із високою доданою вартістю неможливо побудувати конкурентну економіку і досягти довготривалого зростання.

Натомість міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Лугано заявляє, що Україна перетвориться на "найбільший IT-хаб Східної Європи" з IT-сектором у 40% ВВП! Нам треба визнати: це станеться одразу після того, як "гіперлуп" помчить до Дніпра. Ну, хіба що після війни та відповідного урядування в економіці нічого не залишиться, крім торгівлі і IT… Насправді, високотехнологічні послуги, такі як телекомунікаційні (якщо ми не кажемо про аутсорсінг) найбільше розвиватимуться в Україні тоді, коли зросте частка у ВВП великої переробної промисловості, що потребує таких послуг. Але урядовий план не сфокусований на формуванні цього базису.

Хто і скільки. Які є можливості

Тепер про гроші — хто має оплатити план на $750 млрд. Денис Шмигаль в Лугано назвав такі джерела:

  1. Конфісковані активи Росії та російських олігархів.
  2. Гранти і пільгові кредити міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів.
  3. Інвестиції приватного сектору.
  4. Позабюджетні внески корпорацій і приватних осіб. Для цього Україна запустила платформу United24 (поки вдалося зібрати еквівалент 2 млрд грн).
  5. Власні кошти українського бюджету.

Ці статті нерівноцінні за можливим обсягом та реалістичністю залучення грошей.

Передусім, нагадаємо, що коли йдеться про російські активи, то маються на увазі понад $300 млрд резервів ЦБ РФ, які поки що не ніде не конфісковані. І не факт, що більшість держав, в юрисдикції яких знаходяться ці кошти (передусім США і Євросоюз) взагалі коли-небудь визнають законною їх конфіскацію та передачу Україні. "Ніхто сотні мільярдів доларів російських активів нам передавати не буде. І якщо ми в кращому випадку отримаємо $1 чи $2 млрд з активів російських олігархів — то це буде величезна перемога", — вважає фінансовий аналітик Олексій Кущ.

На його думку, новий "план Маршала" для України мав би фокусуватися на створенні можливостей, а не прямій фінансовій підтримці. Тому найбільш реалістично отримувати кошти через канал інвестицій, а це до 20-25 млрд на рік, враховуючи капіталомісткість української економіки. Що ж до кредитів та іншої допомоги — вона, ймовірно, буде меншою, та спрямованою передусім на покриття дефіциту бюджету й інфраструктурне відновлення.

"На мій погляд, максимум, що західні країни зараз нам нададуть, — це приблизно $50 млрд на покриття нашого дефіциту бюджету на найближчий рік. І після завершення війни — гроші на відновлення інфраструктури, але це вже буде в рамках європейських проектів, пов´язаних за нашою інтеграцією. Тут порядок цифр — $4-5 млрд на рік".

Таким чином, Олексій Кущ вважає реалістичним залучення $300 млрд за 10 років. Що ж до конкретних статей витрат, то це будуть передусім інвестиції, які стануть основним рушійним фактором відновлення України. Зі зрозумілих причин, у нас великі ризики для ведення бізнесу. Тому варто створити міжнародний фонд гарантування інвестицій. "Щоб, наприклад, кожна країна "Великої сімки" вклала в нього по $1 чи $2 млрд у вигляді віртуальних гарантій, а не живих грошей. А Україна могла б у цей фонд вкласти від себе якусь частину у вигляді гривневих гарантій. Можна було б таку спеціалізацію зробити, що український уряд гарантує інвестиції МСБ у національній валюті, а "Велика сімка" — інвестиції ТНК в Україні", — пояснив ідею фінансовий аналітик.

Що ж до відновлення житлового фонду, який є найбільш вартісною програмою в урядовому плані, то експерт впевнений, що під це фінансової допомоги й інвестицій від Заходу чекати не варто. Залишаються кредити і держбюджет, можливості якого дуже обмежені.

Можемо зробити висновок, що значну, якщо не більшу частину коштів на відбудову Україні доведеться шукати, виходячи з власних можливостей. А отже, потрібно ці можливості нарощувати. І точка перетину інтересів України і західних партнерів лежить саме в площині інвестицій. Тому план Кабміну варто було б сфокусувати саме на розвитку виробництва, структурній перебудові економіки з урахуванням потреб потенційних інвесторів. Збільшення економічної складності, яке корелює з підвищенням добробуту країни, може бути непоганим орієнтиром на цьому шляху. І добре, що він уже є в уряду. Погано, що план доведеться переписувати.

    Реклама на dsnews.ua