"Одягніть додатковий джемпер". Що цього разу буде зі світлом і газом для українців
На початку опалювального сезону енергетична інфраструктура України, включно з газовими потужностями, опинилася під прицільним вогнем ворога. Люди, які відповідають за галузь, розповіли, чого очікувати українцям у найближчому та віддаленому майбутньому
"ДС" розкриває ключові тези з енергетичної панелі "Світло тримається" на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ)
Електроенергетика: нова тактика ворога, можливі блекаути і швидкість відновлення
Ситуація в енергосистемі залишається вкрай напруженою через зміну тактики агресора, що вимагає безпрецедентних зусиль від енергетиків. Голова правління НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко відзначив, що росіяни адаптувалися до нових реалій. На початку повномасштабного вторгнення ворог намагався погасити всю енергосистему, завдаючи до 100 ракетних ударів по різних підстанціях. Попри це, лише одного разу дійшло до блекауту, але загалом мережа вистояла завдяки допомозі європейських партнерів.
Цьогоріч агресор, як і на фронті, застосовує тактику "випаленої землі", змістивши фокус на розподільчі підстанції, об'єкти "Укрзалізниці" (УЗ), а згодом і підстанції "Укренерго", передусім у прифронтових областях.
"Вони намагаються довести нашу енергосистему до стану, коли вона буде непридатною до експлуатації… Щодня запускають велику кількість дронів, які намагаються стерти з лиця землі наші об’єкти", — констатував Зайченко і при цьому додав оптимізму: "Але ми відновлюємо. Ми накопичили дуже значний запас [обладнання], у нас є навчені бригади. Швидкість, з якою ми проводимо відновлення, мабуть, найбільша у світі".
Своєю чергою генеральна директорка "ДТЕК Мережі" Аліна Бондаренко уточнила, як саме готувалася до осінньо-зимового сезону її енергокомпанія: йдеться про ремонтні й інвестиційні програми, а також створення аварійного запасу.
За її словами, наразі найскладніша ситуація в Донецькому регіоні, де колосальні масштаби руйнувань. Пані Бондаренко додала, що лише після останньої атаки 10 жовтня світло довелося повертати понад 2 млн клієнтів, зокрема в Києві і області, на Одещині, Сумщині та Дніпропетровщині.
Усі спікери відзначали, що успішне відновлення стало можливим завдяки допомозі європейських та американських партнерів з обладнанням, виготовлення якого потребує часу, а також значній фінансовій підтримці українських енергетичних компаній, зокрема через механізми ЄБРР та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ).
Газова інфраструктура: атаки, споживання та фінансова стійкість
З цього року українська газова інфраструктура перебуває під безпрецедентними прицільними ударами. Заступниця голови наглядової ради НАК "Нафтогаз України" Наталія Бойко нагадала, що від газопостачання залежать, зокрема, теплова генерація і понад 12 млн домогосподарств, які використовують це пальне безпосередньо. За її даними, щойно відбулася "шоста за два тижні атака" на газові об’єкти (сотні дронів, десятки ракет). Пані Бойко нагадала, що в лютому країна вперше зіткнулася з великою атакою на газову інфраструктуру, втративши половину добового видобутку газу. Однак нинішня ситуація ще складніша, бо руйнування відбуваються на початку опалювального сезону. Заступниця голови наглядової ради "Нафтогазу" відзначила колосальну роботу енергетиків з "повернення кожного куба в систему" протягом 2025 р. та потребу в перегляді логіки функціонування об'єктів. А коментуючи події останніх днів, наголосила на тривожній тенденції: споживання газу вже зросло на понад 20% порівняно з аналогічним днем минулого року.
"Я всіх закликаю одягнути вдома додатковий джемпер… Якщо споживаємо щось сьогодні, то, можливо, ми щось забираємо в себе в лютому. Зараз треба економити енергію, газ і тепло", — сказала Наталія Бойко.
Зазначимо, що згадка про лютий була не випадковою. Хоча про це не говорилося відкрито, статистичні дані свідчать, що Україна входить в опалювальний сезон з обмеженим фізичним запасом природного газу у підземних сховищах (12–13 млрд куб. м, з яких до 5 млрд куб. м технічно не призначені для використання). Саме тому на панелі йшлося також про можливе фінансування імпорту цього критично необхідного ресурсу.
Так, для забезпечення опалювального сезону НАК "Нафтогаз" акумулював $2,5 млрд на закупівлю газу, використовуючи власний ресурс та кредитне/грантове фінансування партнерів. Пані Бойко відзначила успіх в отриманні кредитів від ЄБРР та ЄІБ без суверенних гарантій. Водночас, за її словами, існує болюча конкуренція за кожну гривню між фінансуванням імпорту, відновленням розбитих компресорів (які виробляються місяцями) та розвитком: "Ми ріжемо інвестиційні програми, забираємо з майбутнього і вкладаємо в опалювальний сезон".
Міжнародна підтримка та бачення майбутнього
Європейський Союз надає всебічну підтримку, а стратегічне бачення майбутнього зводиться до децентралізації та інтеграції.
Під час енергетичної панелі на КМЕФ посол ЄС в Україні Катаріна Матернова підтвердила мільярдну фінансову підтримку. Вона особливо виділила роботу над інтерконектором та синхронізацією енергомереж: "Коли почалася повномасштабна навала, Україна і Молдова приєдналися до континентальної мережі в Європі, щоб збалансувати енергопостачання". Допомога також включає обладнання зі складів у Польщі, логістику та навіть демонтаж ТЕС у Вільнюсі для відправлення частинами в Україну.
Учасники панелі досягли консенсусу щодо потреби інвестування в розподілену децентралізовану генерацію (за словами пані Матернової ще 2023 р. такої згоди не було). ЄС підтримує цей напрямок, інвестуючи через ініціативу "Ukraine Facility" у біомасу, сонячну та вітрову енергетику.
Своєю чергою Віталій Зайченко окреслив довгострокове бачення енергосистеми: майбутнє за високоманевровою генерацією, розвитком технологій сонячної енергії та систем Energy Storage (акумуляції), які дешевшають. Не менш важлива й поведінка самих споживачів. "Зміна попиту споживача — це найдешевший ресурс. Це стосується всіх енергоресурсів… Люди мають зрозуміти, що ціна на електроенергію змінюватиметься щохвилини, і в майбутньому їхня поведінка буде коштувати грошей — на цьому можна буде заробити", — відзначив голова "Укренерго".
Наталія Бойко наголосила на величезному потенціалі України у газовидобутку, особливо якщо враховувати доступ до шельфу Чорного моря (згадавши ділянки "Дельфін" біля Одеси та, на жаль, поки що окуповану Скіфську площу біля Криму). Вона запевнила, що й приватники продовжують інвестувати у доступні проєкти.
