У світі про економіку. Таємничі фінанси Ватикану, найцінніша іграшка та спадщина улюбленого мільярдера

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Нафти буде більше: як відреагують ціни

За останні місяці сформувався тренд на зниження нафтових котирувань, а невизначеність у міжнародній торгівлі, спричинена передусім тарифною війною, та домовленість членів ОПЕК збільшити видобуток сприяють негативним очікуванням. Однак лишається інтрига, наскільки глибоко можуть просісти ціни? В історичній перспективі поточна тенденція на зниження не надто виражена (див. діаграму). І при цьому навіть туманні натяки на поліпшення торговельних відносин між США і Китаєм можуть помітно підштовхнути нафтові котирування.

Ціна нафти Brent, кошика ОПЕК та WTI у 2020–2025 рр., $ за барель

Згідно з прогнозом Управління енергетичної інформації США (EIA), ціни на нафту марки Brent в середньому становитимуть $66 за барель цього року та $59 за барель — наступного. Тобто, якщо взяти за базу для порівняння середні котирування квітня у $68 за барель, то подальше просідання цін виявиться невеликим. У EIA вважають, що ближчим часом драйверами зростання видобутку будуть країни з-поза нафтового картелю — США, Канада, Бразилія та Гайана. 

Економіка Ватикану: спадщина для нового папи

Обрання нового папи Римського — Льва XIV (Робета Френсіса Прево) — гарний привід поговорити про те, як працює фінансове серце католицької церкви. І справді, такі начебто мирські справи, як банківська діяльність, інвестиції і навіть скорочення "дефіциту бюджету", не оминають Ватикан. Він поєднує риси мікродержави та фінансового центру управління Римсько-Католицькою Церквою по всьому світу.

Фінанси Ватикану згадують відносно рідко, і взагалі вони протягом століть були оповиті таємницею. Розбираємося в економці найменшої країни в світі за даними Economic Research Council.

Напевно, основним джерелом надходжень Святого Престолу є пожертви вірян з усього світу, відомі як "Петрів гріш" (Peter’s pence). Це щорічний збір коштів у парафіях. Торік він приніс понад 50 млн євро. Ще десятки мільйонів надходять у вигляді так званих єпархіальних субсидій (diocesan subsidies), особливо зі Сполучених Штатів та Німеччини.

Туризм — ще одна надважлива стаття доходів. Ватиканські музеї, включно з Сикстинською капелою та собором Святого Петра, приваблюють мільйонів людей щороку. У 2024-му вони прийняли близько 7 млн відвідувачів, а доходи від продажу квитків та сувенірів сягнули майже $100 млн. Відзначимо, що туризм, імовірно, поступається пожертвам у чистих внесках до бюджету Ватикану, бо частина з виручених коштів покриває операційні витрати (музеїв, виробників сувенірів).

Третє джерело коштів — доходи від інвестицій, якими управляє Адміністрація майна Апостольського Престолу (APSA). З 1929 р. Ватикан отримав грошову компенсацію та державні облігації Італії, які згодом були переведені в консервативний портфель акцій, облігацій та нерухомості. Сьогодні APSA контролює 5 000 об'єктів нерухомості по всьому світу, хоча лише кожен сьомий з них здається в оренду за ринковими ставками.

Розглянемо другий бік системи фінансів Ватикану. За витратами він нагадує державне відомство середнього розміру. Найбільша частина видатків — близько 60% — припадає на заробітну плату, пенсії та операційні витрати Римської Курії, штат якої налічує близько трьох тисяч світських службовців та кілька сотень священнослужителів.

Ще третина бюджету спрямовуються на дипломатію (утримання нунціатур у понад 180 країнах) та пастирську допомогу (підтримка місцевих церков у кризових регіонах). Окремою статтею проходять благодійні виплати — допомога постраждалим від стихійних лих, біженцям, субсидії лікарням тощо.

У центрі фінансової системи мікродержави стоїть Інститут релігійних справ (IOR), відомий як Банк Ватикану. Формально це приватний банк, заснований Папою Пієм XII у 1942 р. Зараз він обслуговує переважно єпархії, релігійні ордени та ватиканські департаменти. Торік банк отримав 30,6 млн євро прибутку з активів, що оцінюються у 5,4 млрд євро. Зокрема, 13,6 млн євро пішло до благодійного бюджету папи Римського. Упродовж десятиліть Банк Ватикану був у центрі численних фінансових скандалів. Наприклад, у лютому 2018 р. він оголосив, що звинувачує свого колишнього президента та його адвоката у розкраданні 50 млн євро за допомогою шахрайських схем з нерухомістю та відмивання грошей.

Кинути світло на фінансову систему Ватикану і покращити підзвітність намагалися папа Бенедикт XVI, який написав перший кодекс Святого Престолу для боротьбі з відмиванням грошей, та особливо папа Франциск. Запрацювала Рада з економіки під керівництвом світських осіб, прийшли зовнішні аудитори, (PwC), закрилися тисячі сумнівних рахунків у Банку Ватикану.

Попри всі реформи, дефіцит бюджету Святого Престолу залишається проблемою. У 2024 р. він становив 83 млн євро. Ще гірше, що структурний дефіцит пенсійного фонду сягнув 631 млн євро. Через це папа Франциск навіть наголошував на потребі у пошуку нових джерел доходу та подальшого скорочення витрат навіть на благодійну та дипломатичну діяльність.

Загалом економіка Ватикану, хоч і скромна за масштабами порівняно з великими світовими гравцями, має значний вплив завдяки самій Католицький церкві, її авторитету та здатності мобілізувати ресурси через глобальну мережу.

Новий папа Римський Лев XIV успадкував фінансову систему, яка хоча й помітно очищається, але потерпає від структурного дефіциту. Розглядаються кілька можливих відповідей: комерціалізація нерухомості (стягнення ринкової плати з орендарів), скорочення зарплатного фонду, залучення нових благодійних пожертв та продаж непрофільних активів для створення цільового фонду. Втім, у кожного з цих варіантів є політичні та пастирські ризики. 

Лабубу захоплює світ: як китайська іграшка посунула Барбі і Hello Kitty

Виробнича потуга Китаю стала не просто статистичним фактом, а найбільшим фактором майже на всіх ринках. Temu змагається з Amazon, Luckin зі Starbucks, BYD обійшла Tesla, а чайна-фастфуд Mixue вже має більше торговельних точок, ніж McDonald's. Китайська хвиля накрила й ринок іграшок.

Як розповідає видання Sherwood Media, cвіт завойовує компанія Pop Mart, що спеціалізується на дизайнерських іграшках: покупці готові годинами вистоювати черги, щоб отримати зубастих та пустотливих на вигляд ляльок. Точніше, це такі сліпі коробки — запечатані пакунки з випадковими іграшками всередині, які настільки подобаються армії шанувальників, що соцмережі повняться відеороликами з розпакуванням боксів, підживлюючи попит. Фішка в тому, що купівля та відкриття — це частина задоволення від продукту. А в центрі уваги лялька Лабубу — найпопулярніша фігурка і культурний хіт, помічена навіть у таких суперзірок, як Ріанна.

Минулого тижня на хвилі виходу Labubu 3.0 компанія Pop Mart сповістила про більш як 165%-е зростання доходу в I кварталі та вийшла на приголомшливі $34 млрд ринкової капіталізації. Можливо, найбільш примітне в історії успіху китайської компанії, що за цим показником вона обігнала трійку гігантів індустрії разом узятих: Sanrio ($10,2 млрд), Hasbro ($8,7 млрд) та Mattel ($5,1 млрд), обличчям яких є, відповідно, Hello Kitty, Трансформери та Барбі:

Пояснюється це шаленство навколо Лабубу не тільки ефектом розпаковки, а й бажанням колекційної забави, розкішного стилю і ностальгією за дитинством (так, серед покупців сліпих коробок чимало дорослих).

Цікаво, що суперіграшки Pop Mart настільки збурили ринок, що поклали початок цілій індустрії кустарного виробництва аксесуарів для цих ляльок: від автокрісел, в яких їм годиться їздити, до міні-сумочок, які вони можуть носити.

Попри те, що найпопулярніша Лабубу в Азії, саме в Північній Америції її продажі демонструють найбільш динамічне зростання. Навіть тарифна війна, під час якої США підняли мита на китайську продукцію до 145%, менше вдарили по Pop Mart, ніж по інших постачальниках: компанія має кращі перспективи, бо працює на ринку преміальних колекційних товарів, орієнтованих на менш чутливу до цін аудиторію.

В Україні, до речі, іграшки Pop Mart продаються, але без черг: схоже, наш ринок хвиля ажіотажу не накрила. 

П'ять вершин Воррена Баффета

Воррен Баффет оголосив, що до кінця року залишить посаду гендиректора Berkshire Hathaway, передавши керівництво віцеголові Грегу Ейбелу. 94-річний Баффет, він же Оракул з Омахи, очолював компанію 60 років, ставши, напевно, найбільш авторитетним інвестором сучасності. На цьому тижні ділові ЗМІ усього світу нагадують основні досягнення Баффета. Ми зібрали найважливіше:

• Спадок. Восьма за величиною компанія за ринковою капіталізацією — понад $1 трлн. Персональні статки оцінюються у понад $168 млрд.
• Результативність. Під керівництвом Баффета акції Berkshire з 1964 р. зросли у вартості на понад 5 500 000%. Тобто $1, інвестований у Berkshire, перетворився на $55 тис. (без урахування податків, зборів та реінвестованих дивідендів). Для порівняння, компанія Баффета регулярно "перегравала" ринок. Так, індекс S&P 500 за той самий час додав "лише" на 39 054%. Іншими словами, акції Berkshire Hathaway за останні шість десятиліть зростали в середньому на 19,9% щороку, тоді як S&P 500 — приблизно на 10,4%.
• Репутація в ділових колах. Баффет навчив покоління інвестувати, керуючись довірою, терпінням та принципами. Серед них — грати в довгу ("Якщо вас турбують корекції, вам не варто володіти акціями"), вкладатися в диверсифікований портфель недорогих індексних фондів; застосовувати стратегію усереднення витрат (інвестувати певну суму у диверсифікований портфель через регулярні проміжки часу).
• Репутація в народі. Після десятиріч перебування в топі Баффет єдиний з топу мільярдерів, до кого більшість американців ставляться позитивно.

• Рекордний "стаж". І, можливо, найбільш дивовижна, хоча й не так часто згадувана характеристика Баффета: він, напевно, є найбільш довгограючим інвестором у світі, який вкладається в цінні папери вже понад 80 років.

Найбільші концерти в історії: економіка і політика

Останні новини шоу-бізнесу захоплюють масштабом. 3 травня Леді Гага дала найбільший концерт усіх часів, зібравши на пляжі Копакабана в бразильському Ріо-де-Жанейро 2,5 млн людей. За попередніми підрахунками, місто отримало понад $100 млн доходу. Зірковий захід розпалив ділову активність в історично низький сезон, заповнюючи готелі та збільшуючи витрати в барах, ресторанах і роздрібній торгівлі, створюючи робочі місця і заробітки для населення.

Однак назріває ще одна, не менш примітна подія на іншому кінці світу, в Європі — 500-тисячинй концерт у столиці Хорватії Загребі. І хоча глядачів буде в рази менше, є вагома відмінність: вхід на шоу за квитками.

Місцевий бізнес також готується до події, особливо сфера послуг. Хто має гараж чи бодай сарай на півдні Загреба, може розбагатіти на 2000 євро за день. Саме до таких сум злітає оренда на початок липня біля місцевого іподрому, коли там очікується найбільший платний концерт усіх часів і народів. Тейлор Свіфт? Мадонна? Знов Леді Гага? Ні, 5 липня грандіозний натовп у Загребі збирає маловідомий за межами Хорватії рокер Марко Перкович Томпсон.

Нарешті, є ще одна відмінність його концерту від шоу Леді Гаги — політична спрямованість творчості: Томпсон відкритий неофашист. На його виступах є нормою фашистська символіка, нацистські вітання та екстремістські гасла, а сам він виконує пісні, які прославляють масові вбивства під керівництвом фашистського уряду Хорватії часів Другої світової війни, пише European Correspondent.

Додамо від себе. На перший погляд, здається, що концерт Томпсона може відтворити так званий ефект Тейлор Свіфт (або свіфтономіку), за якого схильність фанів купувати все, що пов´язане з зіркою та власне її концерти призводять до економічного буму в містах проведення. Власне схожу картину ми описали, розповідаючи про концерт Леді Гаги в Ріо. Однак Загребу навряд чи вдасться сильно розжитися на багатих туристах звідусіль (очікувано, що фани рокера переважно хорвати). Звичайно, власники нерухомості та сфера послуг міста зможуть підзаробити. Питання, чи перекриє це побічні ефекти.

Організатори ж концерту Томпсона не лише гарячково наймають людей для роботи у сфері обслуговуванна, а й рекомендують місцевим жителям, які не прийдуть на концерт… виїхати з міста. Експерти прогнозують гостру нестачу громадського транспорту, туалетів, води, медичної допомоги та поліцейських.

При цьому мер Загареба, що представляє лівих і зелених, нічого не може вдіяти через потенційний політичний резонанс заборони заходу.

Лишається питання, як Томпсон, поєднуючи хеві-метал з націоналізмом, став настільки популярним. Одне з поширених пояснень у тому, що він експлуатує історичну ностальгію, почування ненависті до сербів і дає своїй аудиторії відчуття важливості, величі та самоповаги. На півмільйонному концерті фанат Томпсона на кілька годин відчує себе значущим…