У світі про економіку. Біржі заробляють на Трампі, Європа спрощує платежі, ШІ недопрацьовує у команді

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

TACO. Як трейдери заробляють на слабкості Трампа

На біржах люблять патерни, певні повторювані зразки поведінки ринків. Це так і називається "патернова торгівля", яку десятиліттями вдосконалювали на Волл-стріт. Аж раптом з´явилася неординарна, але напрочуд ефективна модель, яка виходить за рамки звичних графіків. Йдеться про так звану "TACO-торгівлю" — акронім від "Trump Always Chickens Out" ("Трамп завжди позадкує"). На цьому тижні про неї згадали чи не всі ділові ЗМІ світу. Але ми розглянемо детальніше цю тактику на ширшому фоні патернової торгівлі за статтею Money Morning.

Отже, більшість інвесторів давно знають про деякі моделі торгівлі. Серед такої класики — "розворот ФРС" (зростання ринків після зміни процентної політики центробанку), "продай у травні та йди" (історично слабший літній період), "дрейф після звітності" (акції продовжують зростати після публікації сильних фінансових результатів), "купи під час спайку VIX" (коли так званий Індекс Страху сильно зростає, можна вигідно скупитися, поки інші панікують), а також "ефект першого торгового дня місяця" (зростання акцій на притоках капіталу від пенсійних фондів). І все це перевірені часом тактиками, що здебільшого дозволяють генерувати прибуток.

Однак, "TACO-торгівля" вибивається з цього ряду. Вона не постає з економічних циклів чи технічних індикаторів, а народжується із заголовків новин про рішення Дональда Трампа. Механізм її дії разюче простий, а головне — повторюваний:

1. Президент Трамп несподівано оголошує, наприклад, про великі мита.
2. Ринки реагують панічними розпродажами, що призводить до різкого падіння котирувань.
3. За кілька днів Трамп переглядає позицію або відступає від початкових намірів.
4. Ринки демонструють різкий відскок, компенсуючи попередні втрати.

Цей цикл, як свідчать останні два місяці, відтворювався з майже містичною точністю. Епізод у квітні був особливо показовим: акції S&P500 впали більш як на 14% за три дні, але потім не лише відновилися, а й додали ще 4% до початкових цін. Такий патерн "паніка — негайне поліпшення" — це клондайк для "швидких" трейдерів, які готові приймати ризик і діяти рішуче.

А щоб витиснути з тактики максимум, роздрібним торгівцям рекомендується використовувати "розумні" ордери. Наприклад, розміщення так званих лімітних ордерів типу GTC (Good-’til-Cancelled) дозволяє автоматично купувати високоякісні акції лише за бажаною, заздалегідь встановленою ціною. Якщо, скажімо, інвестор зацікавлений в акціях NVIDIA, але вважає поточну ринкову ціну ($140) зависокою, він може встановити лімітний ордер на купівлю за $120. Якщо наступна заява Трампа спричинить падіння цін NVIDIA до $120, ордер автоматично спрацює, дозволивши інвестору придбати актив із 15%-ю знижкою. Це така ж тактика, яку використовують великі гравці, "ловлячи" акції під час волатильності, а не ганяючись за ними на піку.

З мінусів, "TACO-торгівля" також не позбавлена ризиків і не призначена для довгострокових інвестицій. Вона базується на політичній волатильності, а не на фундаментальному аналізі компаній чи їхній оцінці. Зрештою, президент США може й не змінити курс, заданий черговою гучною заявою. Що ясно, ТACO — це яскравий доказ того, як ринкова психологія та політична "драма" можуть створювати повторювані рухи цін.

Глобальний ринок акцій вже не боїться Трампа

Весна, завдяки адміністрації Дональда Трампа, стала періодом американських гірок на біржах. Але ось що примітно — зрештою падіння було коротким, а тренд на зростання продовжився.

За даними Всесвітньої федерації бірж, станом на квітень 2025 р. (найсвіжіші підрахунки) капіталізація глобального фондового ринку сягнула $122 трлн. Це означає, що акції всіх компаній світу, що торгуються на біржах різних країн, оцінюються саме в таку суму. Показник за рік збільшився на 8,6%, при цьому середньорічний темп зростання (CAGR) становив 6,4% у період з 2005 р. по 2025 р. Відповідну інфографіку представила лабораторія економічних досліджень Econovis: 

Капіталізація світового фондового ринку у 2000–2025 рр., $ трлн

Радикальне спрощення платежів у Європі: як працює SEPA

Україна готується приєднатися до Single Euro Payments Area (SEPA) — єдиної зони платежів у євро — та вже розглядає законодавчі зміни (проєкт №13233), щоб відповідати належним вимогам. Але як працює і для чого потрібна SEPA? Ось свіжий графік з оновленими у травні даними: до зони приєдналася 41 країна — Сербія:

Клікніть, щоб збільшити картинку

Як зазначається на офіційному сайті, SEPA — це ініціатива Євросюзу з інтеграції платежів, спрямована на гармонізацію електронних переказів у євро. Однак для розуміння механізмів її роботи і потенційної користі потрібен ширший контекст.

У межах країни переказ від однієї особи чи компанії до іншої, чиї рахунки обслуговуються різними банками, виглядає так:

1. Платник, який тримає кошти на рахунку у Банку А, просить переказати відповідну суму на рахунок одержувача у банку Б.
2. Банк А списує ці кошти з рахунку клієнта.
3. Резерви Банку А на його рахунку у центробанку зменшуються, а резерви банку Б — збільшуються на відповідну суму (банки мають рахунки у ЦБ); між собою банки розплачуються так званими резервними грошима (це державна валюта у цифровій формі, доступна лише в банківській системі).
4. Отримавши кошти у вигляді резервних грошей, Банк Б поповнює рахунок клієнта — одержувача, якому й призначалися кошти.

Однак ця доволі проста механіка — міжбанківські перекази через переміщення резервів у центробанку — починає ускладнюватися і гальмуватися під час транскордонних розрахунків. Правила і стандарти переказів у різних країнах можуть відрізнятися. Тому до запровадження SEPA для проведення мільйонів дрібних платежів європейським банкам доводилося користуватися послугами так званих кореспондентських банків, які мають можливості (досвід, персонал і IT-системи), щоб "перекладати" платіжні інструкції з формату однієї країни/банку у формат іншої. Більша кількість посередників між відправником і отримувачем призводила до сповільнення і здорожчання переказів.

Із запровадженням стандартів SEPA потреба в додаткових посередниках у єврозоні відпала — всі банки змогли проводити міжнародні платежі в євро так, ніби це робиться в межах однієї країни. SEPA працює за принципом "Like a Domestic Payment": транскордонні платежі в євро мають оброблялися так само швидко і з тими ж комісіями (або без них), як і внутрішні.

Щоправда, банкам з не-єврозони, які не мають прямого доступу до резервів у ЄЦБ, все одно доводиться звертатися до посередників, щоб робити розрахунки у європейській валюті. Але й для них зберігаються принципові переваги SEPA — стандартизація, швидкість, прозорість та низька вартість платежів у євро.

Приєднавшись до SEPA, Україна та українці отримають ті самі вигоди. 

Новий інструмент у міжнародній торгівлі

У міжнародній торгівлі, що зазнає потрясінь, з´явився особливий інструмент впливу.

Все почалося з європейців. Так, традиційні продукти, які мають статус географічних зазначень (ГЗ), такі як шампанське або мортаделла ді Болонья (різновид італійської вареної ковбаси), не лише приваблюють мільйони туристів до регіонів виробництва, але й перетворилися на потужний економічний та дипломатичний інструмент.

Згідно з новим галузевим звітом, презентованим у Брюсселі альянсом oriGIn, загальна вартість географічних зазначень у 2024 р. оцінюється у приголомшливі 75 млрд євро. І головне — це не лише про автентичність товару, доходи від туризму в місцях їх виробництва та відповідні інвестиції в інфраструктуру. В останні роки система захисту традиційних продуктів стала обов'язковою вимогою на торговельних переговорах, пише Euractiv.

Як це працює? Традиційні продукти Євросоюзу мають відповідний статус на закордонних ринках, а блок натомість визнає географічні зазначення з-поза своїх меж.

Іноді співпраця приносить лише позитив. Ось промовистий приклад з далекої Японії. Місцевий чай Uji Matcha, що має захищене географічне зазначення, підтримує економіку цілого села поблизу Кіото, куди щодня приїздять десятки тисяч туристів. А ще в 2013 р. європейці ледве пояснили японцям концепцію ГЗ…

Утім, через назви продуктів зчиняються й цілі "торговельні війни". Ось приклад такого конфлікту — між Євросоюзом та Австралією. Пропозиція ЄС розширити захист географічних зазначень до 400 назв продуктів стала каменем спотикання. Для Канберри згода на такі умови означала б відмову від права виробляти австралійську "фету" або оливки "каламату", які є популярними на внутрішньому ринку. Таким чином концепція географічних зазначень перетворилася на аргумент у торговельних суперечках — назви продуктів стають символом національних інтересів та економічної ідентичності.

Нарешті, бувають і неоднозначні результати. Наприклад, співпраця Євросоюзу з Китаєм спочатку розвивалася гладко. У 2020 р. Пекін і Брюссель підписали угоду про захист 100 європейських ГЗ у Китаї та 100 китайських ГЗ у ЄС. Але зрештою геополітика сплутала карти. Так, французькі спиртні напої, як-от коньяк, нещодавно опинилися під загрозою антидемпінгового розслідування в Китаї. Очевидно, це відповідь на рішення Брюсселя запровадити тарифи на китайські електромобілі. Це яскравий приклад використання географічних зазначень як інструменту у ширших торговельних війнах.

Отже, географічні зазначення вийшли за рамки простої сертифікації якості, перетворившись на інструмент економічного впливу та важіль у міжнародній торговельній дипломатії.

Штучний інтелект на робочому місці: перші результати масштабного експерименту

У професійних колах останнім часом набирає популярності думка (чи спостереження), що фрілансери більш адаптивно використовують можливості, які надають нейромережі. Тепер з´явилися докази, що генеративний штучного інтелекту (ШІ) прискорює передусім індивідуальну роботу.

Елеонора Діллон, Соня Яффе, Ніколь Імморліка з Microsoft та Крістофер Стентон з Гарвардського університету залучили до експерименту понад 7000 працівників з 66 великих компаній різних галузей, щоб зрозуміти, як штучний інтелект змінює нашу роботу. Учасників випадковим чином розділили на дві групи: одна отримала доступ до генеративного ШІ, вбудованого в знайомі програми (як-от електронна пошта, текстові редактори, платформи для відеоконференцій), а інша — ні.

На відміну від лабораторних умов з конкретними завданнями, у яких раніше вивчали вплив ШІ, цього разу дослідники зосередили увагу на робочих процесах у реальній обстановці, коли люди виконують чимало різних справ, перемикаються між ними та співпрацюють з колегами.

Ось ключові інсайти:

• Економія часу на e-mail. Працівники, які активно використовували ШІ, витрачали на 3,6 год. за тиждень менше на роботу з електронною поштою (або мінус 31% від звичайного часу, що доводиться витрачати на цю рутину).
• Прискорена робота з документами. Працівники, які використовували Copilot, завершували створення документів на 5–25% швидше.
• Тривалість робочих зустрічей майже не змінилася. Хоча ШІ може підсумовувати обговорення та виділяти важливі моменти, це поки що не призвело до скорочення нарад.
• Можливо, найцікавіше — результат порівняння ефективності інструментів генеративного ШІ в різних типах завдань. Виходить, доступ до можливостей нейромереж найбільше впливає на ті функції, які людина може оптимізувати самостійно (як-от робота з електронною поштою). А от змінити тривалість зустрічей чи спосіб спільної роботи над документом складніше, бо це вимагає узгодження з іншими членами колективу.

Отже, дослідження показує, що генеративний ШІ вже змінює наші робочі звички, особливо в частині управління часом, але поки що більше на індивідуальному рівні.