• USD 29.3
  • EUR 31.2
  • GBP 36.5
Спецпроєкти

"Дикої девальвації" не буде. Як танки Путіна вздовж кордону б'ють по нашій економіці

Розмови про ймовірне вторгнення Росії негативно впливають на курс гривні та доступ України до зовнішніх ринків капіталу.

Табло з курсом валют
На думку аналітиків, гривня продовжить слабшати, прагнучи максимальних рівнів минулого року 28,5-28,6 грн/$
Реклама на dsnews.ua

Минулий тиждень став непростим для фінансового ринку України, причиною чого була нервозність через можливе широкомасштабне вторгнення Росії.

20 січня директор департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін розповів на брифінгу, що стресова ситуація спричинила зростання премій за ризики українських цінних паперів як на зовнішніх, так і на внутрішньому ринках. А геополітична напруга впливає на можливість України залучати зовнішній капітал.

"На зовнішніх ринках дохідність українських ОВДП досягла стресових рівнів, двозначних. І, на жаль, тимчасово Україна втратила доступ до зовнішніх ринків капіталу", — повідомив Лупін.

Насправді Україна нічого не втрачала, але доступ до фінансових ринків став дорожчим, а відсотки для розміщення облігацій — більшими.

На радість нерезидентам

Отже, на початку минулого тижня єврооблігації з погашенням у 2023-2024 рр.. впали в ціні на 2,3-3,3%, а їхня прибутковість підскочила на 2,2-2,5 п. п. — до 16,3 і 16%. Штормило і довгі папери.

Ситуація покращалась за кілька днів. Наприклад, якщо прибутковість за облігаціями з погашенням у вересні була 26,55% 17 січня, то 19 січня, за даними Bloomberg Terminal, вона вже становила 18,33%.

Реклама на dsnews.ua

За даними НБУ, краща ситуація була на вторинному ринку. 19 січня пікові ставки на вторинному ринку облігацій внутрішньої позики сягали 16-17%. За словами Олексія Лупіна, інвестору немає сенсу брати участь у первинних аукціонах, дешевше купувати на вторинному ринку. Банкір висловив думку, що це тимчасове явище, і після деескалації прибутковості зрівняються на вторинному та первинному ринках.

"Сьогодні кажуть, що були випадки, коли облігації внутрішньої державної позики торгувалися по 25%. Були такі випадки, я не заперечую. Але сьогоднішні 16-17% – це не той відсоток, який є абсолютно вигідним для України, – каже економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок: — Що стосується облігацій зовнішньої державної позики, то коли йде двозначне число відсотків за облігації в євро або в доларах, це дуже багато. Були випадки, коли ми називали 7% досягненням.Якщо б наші облігації торгувались с показником 1-2% прибутковості, можна було казати, що ми справді залучаємо дешеві кредити, але таких історій немає".

На вихідних була чергова порція новин та заяв щодо можливості широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Постійно з'являються повідомлення про від'їзд дипломатів тих чи інших країн з України, потім ці повідомлення спростовуються, а потім знову з'являються рекомендації для посольств покинути країну. Зрозуміло, як це впливає на фінансовий ринок.

До середини минулого тижня напруга зростала, що призвело до зниження гривні до мінімуму 28,3-28,4 грн/$, котирування з єврооблігацій на вторинному ринку сягали 26% річних. А у другій половині тижня на ринку вже не було так багато негативу. Зокрема, факт переговорів у п'ятницю міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та державного секретаря США Ентоні Блінкена в Женеві показав, що діалог Захід — Росія продовжується, і бойові дії на території України, а також жорсткі санкції щодо Москви можуть не відбутися.

На думку економіста, головного експерта НБУ Андрія Блінова, якщо перебувати в інформаційному полі, де обговорюється можливе вторгнення, довго, то потім відбувається адаптація до нових реалій.

"Можна озирнутися назад, як ми звикали до кардинальної зміни ситуації на фінансовому ринку, як змінилася ситуація за останні вісім років, — каже Андрій Блінов. — Ми просто переходимо в те, що називають новою нормальністю, і починаємо планувати та аналізувати, виходячи з цього. Так, ситуація дуже сильно залежить від новин, від настроїв інвесторів, Це суттєво підвищує питання про ризики для фінансової стабільності. До речі, з точки зору індикаторів фінстабільності, вони на економічному рівні зараз вельми пристойні, майже нічого немає в червоній зоні, багато ризиків, фінансові розриви мінімізовані. У стані стресу, на мою думку, ринки і люди можуть бути місяць, може бути два. Далі йдуть надії, ілюзії, сумніви, приходить адаптація до нових реалій".

Збитки: зростання боргу та втрата інвестицій

Експерти скептично ставляться до того, що ризики нападу Росії на Україну, постійні новини та політичні заяви про це найбільше впливають на економічну ситуацію в Україні. Вплив від цього є, але не першорядний і не катастрофічний.

Інша річ, що бажання заробити на українських облігаціях є, і паніку можуть використовувати у своїх цілях спекулянти.

"Під час паніки хтось заробляє. Наприклад, ті ж нерезиденти скидають цінні папери України з великим дисконтом. Хтось їх скуповує та заробляє, наприклад українські банки. Я думаю, що й спекулянти всіх мастей теж заробляють на цьому. Принаймні, намагаються, тому що ризики купівлі українських паперів навіть за пів ціни дуже високі", — каже економічний експерт Всеволод Степанюк.

Але втрати таки є, і вони мають більш стратегічний характер, наприклад, проблема довіри до українського фінансового ринку та нестача інвестицій.

Минулого тижня на Варшавській та Лондонській біржах знижувалися акції восьми найбільших українських агрохолдингів — у діапазоні від 2,2 до 16,7%.

Втрати були й у Росії. Відомо, що минулого тижня в РФ стався найбільший обвал фондового ринку з березня 2020 р. Було втрачено все зростання минулого року. Тиждень тому акції "Газпрому" впали на 7,3%, Ощадбанку на 10,3%, "Роснефти" — на 9,8%. Причина та сама — геополітичні ризики.

"Цікаво, що російська та українська економіки, їхні індикатори, у тому числі валютний ринок, котирування боргів, цінних паперів на події січня 2022 р. реагують симетрично, — зазначає Андрій Блінов. — Це говорить про те, що в будь-якому разі цей конфлікт, його ескалація битиме по економіках обох держав і взагалі східноєвропейського макрорегіону".

Загалом головний удар від нинішнього інформаційного шуму припадає на ринки боргу обох країн, а також на можливість отримувати інвестиції. Наприклад, для України обслуговування боргу стане дорожчим, а достатнього обсягу прямих інвестицій доведеться чекати ще довго.

"На мій погляд, найбільший вплив геополітичної напруги, а також очікування жорсткості монетарної політики ФРС США та інших центробанків, включаючи підйом базових ставок, вплине на ринки боргів emerging markets. Якщо в Україні це насамперед державний борг і меншою мірою корпоративний, то у Росії якраз навпаки: у них державний борг дуже малий до ВВП, але при цьому дуже висока залежність корпорацій від зовнішніх ринків, ще одна важлива загроза — це дефіцит інвестицій у регіон у цілому. Якщо зараз хтось розглядатиме можливість інвестувати в Україну., відкрити регіональне представництво, то з великою ймовірністю така міжнародна корпорація відкладе таке рішення", – каже Андрій Блінов.

"Палива для дикої девальвації немає"

Геополітична напруга позначається не тільки на ринку цінних паперів, а й на курсі валют. Однак і тут воно має далеко не першорядне та єдине значення.

Справді, з початку року гривня по відношенню до долара ослабла на 4,2%, по відношенню до євро — на 5%. Керівник відділу аналітики ForexClub Андрій Шевчишин повідомляє, що вранці у понеділок, 24 січня, гривня знову почала слабшати по відношенню до долара, втративши на відкритті понад 0,5%.

"Погіршення новинного фону щодо можливої агресії РФ, інформація про евакуацію сімей дипломатів США та розгляд можливої евакуації інших посольств, а також заяви утриматися від відвідування України та РФ дають імпульс іноземним інвесторам відновити вихід з України. З початку року портфель ОВДП на руках нерезидентів скоротився на 8,3 млрд грн, а темпи його падіння зберігаються", — написав Андрій Шевчишин на своїй сторінці у Facebook.

Серед інших негативних факторів аналітик назвав погіршення епідеміологічної ситуації, побоювання локдауну та складну ситуацію з газом. Він прогнозує, що після стабілізації гривня продовжить слабшати, прагнучи максимальних рівнів минулого року 28,5-28,6 грн/$. Це середньорічний курс, закладений у держбюджеті України на поточний рік.

Національний банк України у питанні курсу валют демонструє витримку та спокій. За його інформацією, наприкінці минулого тижня пропозиція валюти взяла гору над попитом, і регулятор почав викуповувати валюту — загалом $20 млн.

"Ключовою причиною сплеску попиту на валюту на початку року був психологічний фактор, пов'язаний з інформаційним фоном навколо геополітичної напруги та реакцією на нього з боку учасників ринку. Додатковий фактор — сезонне та тимчасове зростання попиту на іноземну валюту через активізацію бюджетних виплат наприкінці 2021 р.", — прокоментували в НБУ.

Регулятор зазначив, що з початку року до кінця дня 21 січня обсяг чистого продажу становив $731,7 млн, і зробив цікаве порівняння: протягом березня 2020 р., коли потрібно було згладжувати надмірні коливання на валютному ринку, які виникли у зв'язку з пандемією, що також було психологічним фактором, НБУ продав понад $2 млрд.

Це говорить про те, що попит на валюту зараз значно менший. В обмінних пунктах вільно можна знайти долар, а в кіосках та касах банків немає черг. "Мені здається, бізнес, люди, агенти з обміну валют стали відчувати, що "палива для дикої девальвації немає". Тим більше що в Україні є економічне зростання, працює Національний банк, який підвищив облікову ставку, стискає ліквідність, тобто веде монетарну політику на повернення інфляції у розумні рамки. Діяльність влади у цьому плані передбачувана і немає економічно неадекватних дій", — пояснює Андрій Блінов.

Експерти вважають, що ефект від інформаційного шуму, пов'язаного із вторгненням РФ, стане помітним приблизно через квартал. Тоді можна буде побачити, як на економіку України вплинули цей та інші фактори, серед яких також ціна енергоресурсів для промисловості, нестача інвестицій, темпи трудової міграції. Навесні до цього переліку можуть додатись і складності посівної – подорожчання палива та дефіцит добрив.

    Реклама на dsnews.ua