• USD 36.6
  • EUR 38.5
  • GBP 44.9
Спецпроєкти

Добити Ахметова, допомогти Зеленському. Навіщо САП відновила справу "Роттердам+"

Напроти однієї з найбільш гучних справ минулих років знову поставили "+". Антикорупційні органи повернули до життя провадження про маніпуляції з цінами на вугілля для ТЕС, які понад три роки встановлювалися за методикою "Роттердам+" і призводили до здорожчання електрики

"Роттердам+" — це чи не найбільша в минулому десятиріччі всеукраїнська схема, замішана на економічних інтересах великого бізнесу
"Роттердам+" — це чи не найбільша в минулому десятиріччі всеукраїнська схема, замішана на економічних інтересах великого бізнесу
Реклама на dsnews.ua

Призначений наприкінці липня керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко 22 вересня скасував постанову про закриття так званої справи "Роттердам+". Кримінальне провадження, розслідування за яким почало Національне антикорупційне бюро (НАБУ) ще 24 березня 2017 р., було закрите прокуратурою 27 серпня 2020 р. через начебто відсутність збитків від дії формули "Роттердам+". Це рішення не раз оскаржувалося в судах, але в більшості випадків Феміда ставала на сторону прокурорів. Нарешті 21 вересня 2022 р. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовилася задовольнити скаргу на закриття справи "Роттердам+" (точніше не стала переглядати відповідну ухвалу судді від 13 жовтня 2021 р.). Саме цю скаргу, до речі, подавали Нікопольский і Запорізський заводи феросплавів олігарха Ігоря Коломойського.

І в цей момент у САП кардинально змінили позицію, побачивши "численні неузгодженості у висновках та аргументації" свого ж прокурора, який два роки тому закривав справу, і назвавши його рішення незаконним і необґрунтованим. Не суд, а сама прокуратура повернула питання "Роттердам+" на порядок денний. У той же день, 22 вересня, НАБУ випустило прес-реліз про завершення спільного з САП розслідування у цій справі та відкриття матеріалів стороні захисту для ознайомлення. 

Підозрюваними у провадженні про зловживання службовим становищем або пособництво проходять екс-голова Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк та деякі інші посадовці цієї держструктури на час розслідуваних подій, а також певні особи з керівництва приватної групи компаній — оператора ринку теплогенерації (у повідомленні НАБУ не уточнюється, але не секрет, що йдеться про ДТЕК Ріната Ахметова). Детективи стверджують, що їхня діяльність спричинила тяжкі наслідки у вигляді збитків кінцевих споживачів на мільярди гривень.

Але про що саме йдеться, як формувалися можливі збитки? "Роттердам+" — це чи не найбільша в минулому десятиріччі всеукраїнська схема, замішана на економічних інтересах великого бізнесу (і не тільки). Тож передусім варто нагадати, хто виграв від неї, а хто програв. Це дозволить прояснити і політичні моменти. Тим більше, що політичним було й саме рішення про застосування формули "Роттердам+", яка встановлювала тариф на електрику для теплової генерації. То як вона працювала і на кого?

"Роттердам+" в дії

До 1 липня 2019 р. вся вироблена в країні електроенергія, образно кажучи, зливалася в єдиний котел. Це коли державна компанія "Енергоринок" спершу скупала ресурс у всіх виробників (атомної, теплової, гідро- та інших генерацій), а потім формувала певну ціну, за якою реалізувала електрику оптовим покупцям (зазвичай обленерго). Позаяк це був неринковий механізм, то тарифи, за якими "Енергоринок" розплачувався з виробниками різних генерацій, встановлювала держава в особі НКРЕКП. І розраховувалися ці тарифи державою по-різному. Наприклад, у атомних електростанцій (АЕС), які до того ж перебувають у державній власності, собівартість виробництва нижча, ніж у теплових (ТЕС) — тому й за 1 кВт електроенергії вони отримували в рази менші суми.

У 2016 р. в у теплогенерації, яка використовує вугілля для виробництва електрики, виникли проблеми. Власне проблеми були з самим енергетичним вугіллям, значна частина видобутку якого залишилася на окупованих територіях Донбасу. Тоді, після певних політичних процесів і можливих перемовин (залишимо цей аспект детективам), НКРЕКП затвердила нову методику визначення вартості вугілля як палива для теплових електростанцій (ТЕС) при розрахунку прогнозної оптової ціни (ОРЦ) електроенергії в Україні. Йшлося про те, щоб підняти тариф, за яким державний "Енергоринок" оплачував теплогенерації придбану в неї електрику. Мотивувалося це тим, що вугілля тепер потрібно купувати не на Донбасі, а на світових ринках, тому воно виходить дорожчим, а отже у ТЕС мають бути додаткові гроші. Розрахунок був такий: закласти в цей тариф прогнозовану вартість вугілля, нібито його купують не в Україні, а в голландських містах Роттердам, Амстердамі або Антверпені (за середньобіржовою ціною останніх 12 місяців), а потім везуть в Україну. Витрати на транспортування також враховувалися в ціні. Звідси і назва "Роттердам+" ("Роттердам плюс доставка"). Відповідна методика діяла з 1 травня 2016 р. до 30 червня 2019 р. включно, тобто поки не запровадили відкритий ринок електроенергії без усіляких формул і посередництва "Енергоринку".

Реклама на dsnews.ua

Зрозуміло, що після введення в дію формули "Роттердам+" оптова ціна на електрику в Україні відчутно зросла (ТЕС, яким стали платити більше, забезпечували близько третини всієї генерації). Наприклад, у 2016 р. на 26,5% — до 1490,63 грн за МВт-год. Це призвело до здорожчання електрики як для промисловості, що підштовхнуло вгору ціни на товари і послуги, так і для об´єктів соціальної інфраструктури, а для населення тарифи злетіли в рази. (До речі, феросплавні заводи Коломойського, які споживають багато електрики, тому й виступали проти "Роттердам+" та скаржилися на закриття справи.)

Все це можна було б вважати неприємними, але безальтернативними наслідками війни та реального збільшення витрат на виробництво електрики (здорожчання вугілля). Якби не нюанс, що саме вугілля насправді не завжди купувалося десь далеко (наприклад, в Роттердамі), а завозилося на теплові електростанції з території самої України, а також Росії і тимчасово окупованих районів. Поставки з РФ фіксував Держстат, їх підтверджували і гравці ринку. Отже, справжня ціна ресурсу для генерації електрики мала б бути нижчою, тому в реальності ТЕС отримували надприбутки. Але галузь все одно не спромоглася забезпечити себе вугіллям, через що уряду в 2017 р. навіть довелося запроваджувати надзвичайний стан в електроенергетиці (коли виник дефіцит антрациту внаслідок блокади залізничних перевезень з непідконтрольних територій Донбасу).

Схема збитків для споживачів від методики "Роттердам+"
Джерело: НАБУ

У будь-якому разі підвищення тарифів за формулою "Роттердам+" було вигідно найбільше "ДТЕК Енерго" Ріната Ахметова, яка контролює вісім з 12 українських ТЕС, а також державній "Центренерго" (три ТЕС) і Донбасенерго Максима Єфімова і держави (одна ТЕС).

Зі свого боку, у ДТЕК пояснювали, чому вважають методику "Роттердам+" відповідною до викликів часу. "До затвердження Постанови [НКРЕКП] не існувало методології формування ОРЦ на електроенергію. Як наслідок, ціна на електроенергію визначалась регуляторним органом самостійно, рішення регулятора не були об'єктивними, що позбавляло учасників українського ринку електроенергії прозорих та передбачуваних умов ведення господарської діяльності… Конфлікт на Донбасі та втрата вугільних шахт призвели до потреби в імпорті вугілля, вартість якого не перекривалася чинними на той час тарифами на електроенергію. Періодичні поставки вугілля з неконтрольованої території та недофінансування ТЕС призвели до виникнення загрози відсутності постачання електроенергії в осінньо-зимовий опалювальний період", — йшлося в одній з публічних відповідей компанії журналістам.

Тепер ми склали повну картину. Можливо, у 2016 р. на фоні загострення на Донбасі вартість вугілля для ТЕС і слід було переглядати в формулі розрахунку тарифу на електроенергію, однак зрозуміло, що принаймні не весь антрацит завозився з далеких країн. Тому факт закладання в тариф біржових цін в Роттердамі і вартості доставки звідти в Україну викликає логічні запитання у детективів НАБУ.

Гігантська переплата

Отже, від формули "Роттердам+" програли промисловість і населення, а виграли компанії теплової генерації, але яка ціна питання? Резюмуючи висновки слідства, в НАБУ запропонували часткову відповідь: "У 2016 році НКРЕКП задля розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію, заклало витрати, яких насправді не існувало, а саме — на транспортування вугілля в Україну з порту у Роттердамі. В результаті використання такої методики обчислення протягом 2016-2017 рр. кінцеві споживачі переплатили понад 18 млрд грн, що підтверджується висновком експертизи". І додали, що збитки, завдані через застосування формули у 2018-2019 рр., ще належить розслідувати. Однак відомо, що загальна сума може сягати 39,9 млрд грн. Про це у 2020 р., під час одного із засідань у ВАКС щодо скарги на закриття справи, заявляв адвокат позивача, посилаючись на ще одну експертизу, замовлену НАБУ.

Новий виток

Отже, що означає відродження кілька разів закритої справи "Роттердам+"? Дії нового голови САП Олександра Клименка варто оцінювати в контексті. З часу його призначення на посаду 28 липня САП також оголошувала підозри щодо фінансових махінацій колишнім топ-менеджерам "Укрнафти" (яку тримає Коломойський у співвласності з державою), вручила підозру нардепу Олександру Трухіну у справі щодо ДТП, а також викрила на держзраді екс-нардепа Андрія Деркача. Чи надовго вистачить запалу — невідомо. Але не завадить згадати шлях Клименка до посади: навесні і влітку Вашингтон неприкрито тиснув на українську владу, щоб вона нарешті завершила конкурс і призначила нового очільника САП. А вже за кілька днів після вступу на посаду Клименко зустрівся з послом США в Україні Бріджит Брінк для зайвої демонстрації своєї незалежної від чинної влади позиції. Отже, Клименко — незалежна від Банкової людина, яка має мандат довіри Заходу. Можливо, тому в Центрі протидії корупції, який фінансується на завдяки підтримці міжнародних донорів, не сумніваються, що тепер "один з епізодів на майже 19 млрд грн буде нарешті скеровано до суду". А от з подальшими прогнозами варто почекати, адже ВАКС, як бачимо, зовсім не горить бажанням давати хід цій справі.

З іншого боку, відновлення провадження щодо "Роттердам+" рикошетом робить послугу і президенту України Володимиру Зеленському, який перед виборами гучно обіцяв розібратися з цією формулою, а також навіть Коломойському, який до останнього хотів відновити розслідування. Схоже виграють усі, крім Ріната Ахметова, вплив якого, судячи з останніх подій, слабшає.

Отже, головний мотив відновлення на порядку денному гучної справи полягає в тому, що керівництву САП потрібно показати ефективність і незалежність. Все інше — зовнішні ефекти. Якоїсь вигоди від результатів розслідування й можливого суду ані населення, ані промисловість вже не отримають: для цього потрібно було скасовувати методику "Роттердам+" поки вона діяла — до липня 2019 р.

    Реклама на dsnews.ua