• USD 28.4
  • EUR 32.1
  • GBP 38.3
Спецпроєкти

Андрій Блінов про те, що Україна не віддала Росії із зовнішніх активів СРСР

Чого варті претензії Путіна до України щодо нібито не відданого майна колишнього СРСР, "ДС" поговорила з економічним експертом Андрієм Бліновим

Андрій Блінов
Андрій Блінов
Реклама на dsnews.ua

"ДС" Давайте згадаємо, як при розпаді СРСР був поділений його зовнішній борг і закордонне майно. Наскільки справедливо підійшла до вирішення питання Москва, що дісталося Києву, хто й у якому обсязі виконав те, про що було домовлено?

А.Б. Вважається, що станом на кінець 1991 р. борги СРСР перед зарубіжними кредиторами становили близько $96 млрд. 4 грудня між республіками СРСР було підписано угоду про поділ зовнішнього боргу Союзу, тобто вона ще до Біловезьких угод стала документом, який вказав на розпад СРСР. В угоді республіки, крім країн Балтії, Грузії та Молдови, чітко визначили, що згідно з часткою в союзному ВВП 1990 р. (тоді він називався валовий національний дохід) усі повинні були отримати свою частку активів та зобов'язань. Частку України було визначено у розмірі 16,7%, але після цього питання зависло. Почалися війни в колишніх республіках, поширилася бідність, і в цей час Москва вирішила йти шляхом "нульового варіанта", тобто забрати на себе борги СРСР, які були більш-менш відомі, і забрати всі закордонні активи Союзу.

Саме з приводу активів і триває дискусія, адже СРСР мали не лише посольські чи консульські будівлі, які легко інвентаризувати. Це могла бути якась інша нерухомість, частки у компаніях, комерційний флот тощо. Все, що було на території колишніх республік, перейшло у їх власність, а ось про активи союзного центру за кордоном не так багато інформації.

Повертаючись до боргів Союзу: зобов'язання перед Паризьким і Лондонським клубами кредиторів, розрахунки в рамках РЕВ були добре інвентаризовані, ця сума становила до $100 млрд. Питання боргу перейшло в ХХI століття, в 2000 р. Росія випустила облігації на $30 млрд, з термінами погашення в 2010 та у 2030 рр. Тобто борг перед західними банками та приватними кредиторами був конвертований у нові облігації. Майже 100% кредиторів із Лондонського клубу погодилися на таку реструктуризацію боргу. Борг Паризькому клубу кредиторів у середині 2000-х пафосно оголосили погашеним. Тобто борги СРСР Росія практично виплатила, хоч вони й просили частково списати їх (Лондонський клуб списав близько 37% боргу у рамках реструктуризації), надати пільги тощо. До останнього часу залишалися деякі борги соцкраїнам, але у 2017 р. було погашено борг Боснії та Герцеговині, останній із них.

"ДС" У 1994 році наш Кабмін підписав з російським урядом угоду про "нульовий варіант" — ми нічого не вимагаємо з майна, але й борги не сплачуємо. Вона набула чинності? Вважається чинною? Її можна заперечити сьогодні?

А.Б. Цей варіант Росія активно просувала з 1993 р. Вона пропонувала взяти на себе борг УРСР, це було близько $15 млрд плюс відсотки та пеня, а Україна при цьому мала відмовитися від радянського майна за кордоном. Щоправда, навіть українські чиновники рівня прем'єрів та глав МЗС заявляли, що не володіють повним переліком майна, яке дісталося б Росії за "нульового варіанта". Тоді значна частина депутатів Верховної Ради, незважаючи на добросусідські відносини Росії та України, виступала проти ратифікації угоди, вона двічі вносилася до зали і обидва рази не була ратифікована через те, що народні обранці хотіли розуміти, що Росія забирає собі.

Україна весь час підозрювала Росію у нечесній грі щодо внутрішнього боргу. Наприклад, у 1991 р. активи Ощадбанку дуже швидко зникли з Ощадбанку СРСР, виплати за ощадкнижками лягли на плечі українського уряду.

Реклама на dsnews.ua

Ще одна дискусія щодо активів полягає в тому, що, можливо, вартість закордонної нерухомості Союзу якось можна порівняти з боргами, але ж є золотий та алмазний фонди, інша нерухомість, інші активи, якийсь транспорт. У 1997 р., коли намагалися ратифікувати "нульовий варіант" вдруге, активи СРСР оцінили приблизно в 3,5 трлн рублів за курсом 1991 р., тобто близько $350 млрд, — у 3,5 рази більше, ніж борг.

"ДС" Як Москва вирішувала питання поділу боргів та майна з рештою республік колишнього СРСР? Чи є там цікаві кейси, які, з урахуванням останньої заяви Путіна, можуть бути корисними сьогодні?

А.Б. Практично з усіма колишніми радянськими республіками, крім прибалтійських, Росією було укладено та ратифіковано угоду про "нульовий варіант".

"ДС" Чи може Кремль почати судитися за активи і про які, власне, активи може йтися? Чи є прецеденти таких міждержавних розглядів, і якщо є, про що говорить цей міжнародний досвід?

А.Б. Прецеденти були різні. Наприклад, після Першої світової війни було дуже багато претензій, сперечалися між собою Німеччина з Францією, Чехословаччина, королівство Югославія теж з'ясовувало подібні питання з Будапештом. Таких суперечок було дуже багато і за підсумками розпаду Британської та Японської імперій.

Були випадки, коли прибалтійські республіки намагалися по відношенню до Москви вимагати компенсації за окупацію. Але історія, пов'язана з боргами та активами Радянського Союзу, поки що в міжнародних судах не має прецедентів.

Щодо заяви Путіна і того, чи може Росія почати позиватися до активів з Україною, — мені важко уявити, що наша країна не віддала із зовнішніх активів СРСР. Припускаю, має місце маніпуляція, і Путін натякає на якісь інші речі. Він же постійно повторює історію про те, що, мовляв, Україна увійшла до СРСР трьома областями, а вийшла з більше двадцятьма, та й промисловість усю, мовляв, нам збудувала Москва. Але, вибачте, якщо ми намагатимемося порахувати внутрішній баланс Союзу, що, до речі, неможливо щодо республік, то постане і питання про зниклі гроші вкладників УРСР в Ощадбанку, і хто що будував, якої шкоди завдавав і так далі. Я вважаю, що такі питання між Україною та Росією вирішити неможливо. А сама історія з боргом ще не раз використовуватиметься Кремлем у моменти загострення відносин з Україною, не маючи якогось відношення до правди.

    Реклама на dsnews.ua