Чай із шипшини – забута мелодія здоров'я? Чим корисний улюблений напій наших предків
Чай із шипшини або фіточай із добавкою її плодів сьогодні можна знайти як в аптеках, так і в супермаркетах. Однак попит на такі продукти набагато менший, ніж вони заслуговують

Шипшина, дика троянда, собача троянда, шипшинник, свербило, шиплина, свороборина, своборине дерево – це лише частина імен, якими на українській землі іменували шипшину. Більше того, рослина навіть мала свій день вшанування, який за сучасним календарем припадає на 6 червня. Якщо до цього моменту її ніжні ароматні квіти встигали розпуститися, згубних заморозків вже можна було не побоюватися до осені.
Хоча, безумовно, великою повагою з давніх-давен шипшина користувалася не тільки у нас. Недарма її давньогрецьким іменем ῥόδον названо цілий острів Родос, а наукова назва всього шипшинного роду звучить як Троянда (Rosa) із сімейства Трояндових (Rosaceae) порядку Розоцвітих (Rosales). При цьому в "трояндовий рід" на сьогоднішній день офіційно зараховано понад 400 видів шипшин, представлених чи не у всіх кліматичних поясах по всіх континентах Північної півкулі.
Особливо всюдисущими виявилися троянди собача та коричнева (вони ж шипшини звичайна та травнева), з якими знайомі всі без винятку європейці. Втім, за основними параметрами корисності на них схожі ще не менше десятка інших шипшин, тому навіть рецепти, залишені такими лікарями минулого як Гіппократ (IV століття до н.е.), Діоскорид (I століття н.е.), Авіценна (кінець X – початок XI ст) та ін., залишаються актуальними досі.
Шипшина: користь, в яку важко повірити
Хоча частина шипшин вирощується для отримання ефірної олії з їхніх пелюсток, головним скарбом диких троянд століттями вважаються їхні плоди. Являючи собою безліч насінин-горішків, оточених загальним "мішечком"-гіпантієм, вони навіть носять спеціальне ботанічне найменування – цінародії.
Цінародій шипшини – продукт унікального складу. Почати варто хоча б з того, що за вмістом вітаміну С – до 14% у сухій речовині – у нього немає конкурентів. Та й інший вітамінний "букет" (водорозчинні РР та ряд групи В, жиророзчинні А, Е та К) гідний захоплення. Не поступається йому і набір мікроелементів шипшини, найбільш цінними з яких вважаються калій, магній, марганець, залізо, кобальт, мідь, цинк, фосфор і кальцій. Як наслідок, плоди дикої троянди лише як мультидонор цих речовин – чудовий засіб профілактики різних хвороб крові, опорно-рухового апарату, імунної та нервової систем.
Однак нітрохи не менше значення шипшина має як концентрат біологічно активних сполук. Це різні каротиноїди (включаючи "томатні" антихолестеринові лікопіни), антиоксидантні антоціани, "молодильні" ксантини, флавоноїди (у тому числі капіляростабілізуючий та противиразковий кверцетин), тощо — загальною кількістю до 8 мг%. Не поскупилася природа також на бактерицидні дубильні речовини (до 5%), а також антитоксичні пектини та жирні кислоти, що позитивно впливають на ліпідний обмін.
Ну і, зрозуміло, в цінародії є цукри (до 18%) і органічні кислоти, завдяки яким корисні настої шипшини мають приємний смак і в буквальному значенні додають енергії.
Ось чому "свербило" довгий час виступало не лише улюбленим інгредієнтом препаратів найрізноманітнішої лікувальної спрямованості, а й важливою частиною повсякденних фітонапоїв, які були витіснені з ужитку лише з появою загальнодоступних кави та чаю.
Що лікує шипшина
Оскільки плоди шипшини – сировина офіцинальна (тобто визнана та схвалена аптечною фармакопеєю), про спектр її лікувальної дії в першу чергу можна судити з приготовлених з неї препаратів.
Так, вітамінні збори на основі цінародіїв говорять самі за себе: їхнє завдання — поставити організму "аміни життя", яких бракує в природній формі. Адже, як не дивно, хімічні препарати тієї ж аскорбінової кислоти організм сприймає гірше, ніж натурпродукт. Дослідники пояснюють це тим, що в "живих" плодах завжди присутні речовини, що виступають синергістами, тобто покращують засвоюваність один одного. Таким чином настої шипшини чудово допоможуть впоратися з цілим спектром вірусних інфекцій та зміцнити імунітет, а також попередять сезонну депресію та занепад сил.
Препарат холосас, що є сиропом на рідкому екстракті шипшини, призначається при захворюваннях печінки та жовчного міхура, зниженні ферментної активності шлункового соку, атонії органів ШКТ та інтоксикаціях. Так що недаремно Діоскорид насамперед згадував плоди дикої троянди як засіб для полегшення болю в животі.
Ну а в інструкції до плодів шипшини як самостійного аптечного препарату значиться, що, крім уже відомих нам цілющих ефектів, її біологічно активні речовини "надають антисклеротичну, протизапальну дію; активізують ферментні системи та окислювально-відновні процеси в організмі, нормалізують вуглеводний обмін, посилюють синтез гормонів та регенерацію тканин, підвищують опірність організму до несприятливих середовищ, зменшують ламкість та проникність капілярів".
Тому в списку показань до прийому шипшинних настоїв і напарів значаться не тільки гострі та хронічні інфекції або "поломки" печінки та інших органів травної системи, але і кровотечі різного роду (включаючи передозування кроворозріджувальними препаратами), геморранічний діатез, дистрофії тих чи інших органів, наслідків фізичних перевантажень, а також деякі хвороби нирок та сечового міхура.
Як шипшина впливає на тиск
Напої з шипшиною вважаються чудовим продуктом при багатьох недугах серцево-судинної системи. Особливо, якщо вони супроводжуються підвищенням артеріального тиску. Адже легка діуретична дія плодів дикої троянди (тобто здатність м'яко виводити з організму зайву воду) прямо сприяє зниженню показань артеріального тиску.
Втім, і гіпотонія не є протипоказанням для чаю з шипшини, оскільки його дар відновлювати нормальну трофіку тканин, нормалізувати ліпідний профіль, попереджати розвиток атеросклерозу, зміцнювати судинну стінку і надавати потужну антиоксидантну дію, здатні посперечатися з аналогічним ефектом зеленого чаю, що значно перевищують "сечогінні ризики".
Чай із шипшини: протипоказання до прийому "живої води"
Хоча за сукупністю корисних властивостей настої, напари та відвари шипшини доречно порівнювати хіба що з казковими живою та мертвою водою (особливо якщо згадати, що в минулому ними лікували ще й рани, які під дією протизапальних дубильних речовин у комбінації зі стимулюючими трофіку речовинами справді заживають краще і швидше), деяким людям приймати їх варто з обережністю.
В першу чергу це, звичайно, алергіки, оскільки колосальна концентрація рослинних пігментів та інших біологічно активних сполук автоматично робить цінародії потенційно алергогенним продуктом.
По-друге – люди, які мають підвищену в'язкість крові або схильність до тромбоутворення, тому що в цьому випадку здатність дикої троянди гальмувати кровотечі є недоліком.
Крім того, прийом препаратів шипшини, як і будь-яких інших жовчогінних засобів, небажаний при калькульозних холециститах і холангітах — тобто наявності каменів у жовчному міхурі або протоках.
І, нарешті, зловживати чаєм із плодів дикої троянди не варто людям із загостренням виразкової хвороби та гастриту з підвищеною кислотністю, а також діабетом будь-якого типу. Справа в тому, що надлишок вітаміну С пригнічує клітини інсулінового апарату, а його добову дозу "з головою" покриває лише 10 г шипшини.
Відповідно, у "важких" випадках найбезпечніше використовувати індивідуальні заварні пакетики зі строго дозованим вмістом цінародіїв.
Шипшина: як заварювати цілющий чай
Принадність шипшини не в останню чергу полягає в тому, що її можна використовувати по-різному. Так, настій з плодів, заварених як звичайний чай (у тому числі і за вагою, що не перевищує 2-3 г на чашку), набуває приємного кольору і легкої кислинки і чудово підходить для вгамування спраги хоч у гарячому, хоч у холодному вигляді. І нехай активних речовин у такому фіточаї буде небагато, зате пити його можна практично всім і як завгодно довго.
З лікувальною метою використовується значно більш концентрований напій, готувати який можна по-різному.
Класичний рецепт передбачає використання 10 обсягів питної води на 1 обсяг цілісних сухих цінародіїв. Тільки якщо в колишні часи, заливши плоди закип'яченою водою, майбутні ліки на 4-8 годин ставили в піч, що остигала, то сьогодні цілющий настій оптимально готувати в термосі. Досвідчені травники рекомендують ще заздалегідь подрібнити вітамінну сировину – у цьому випадку корисні речовини екстрагуються повніше. Готовий настій віджимають від шипшини і проціджують, щоб у ньому не залишилося дратівливих ворсинок. У результаті виходить "жива вода" для лікування багатьох недуг.
Якщо термоса в господарстві немає або лікарський настій потрібно швидко (наприклад, для прийому при перших ознаках застуди), виходять з розрахунку 2 столові ложки сухих плодів дикої троянди (це в середньому 20 г) на 250 мл окропу. Шипшину подрібнити, запарити, помістити на водяну баню на 15-20 хвилин, а потім ще 40-45 хвилин настояти вже без вогню. А далі, як і в попередньому випадку, віджати та процідити.
Як і всі лікарські чаї, шипшинний зазвичай приймають курсами, тривалість яких залежить від основного та супутніх захворювань. При цьому максимальна добова доза для дорослої людини не повинна перевищувати 4 склянки.