Де росте кеш'ю та чим він цінний. Цікаві факти про завжди очищений горіх

Наукова назва кеш'ю звучить як західний Анакардіум (лат. Anacardium occidentale). При цьому слово "анакардіум" можна перекласти як "позасердечник", тому що по-грецьки "ана" (ανα) означає "поза межами, ззовні", а "кардіа" (καρδια) — серце.

Якщо комусь ця назва здасться дивною, значить, він ніколи не бачив "живого" стиглого горіха кеш'ю, плодоніжка (точніше, квітколожа) якого за дивною забаганкою природи формою і розмірами дійсно нагадує людське серце, орієнтоване верхівкою вгору. Ну чи просто ошатно забарвлений болгарський перець із цінним горішком на місці звичного всім хвостика.

Забігаючи вперед, відразу зазначимо, що в місцях зростання кеш'ю його "розпухле" квітколоже, прозване яблуком кеш'ю, є самостійною цінністю, оскільки має дуже приємний кисло-солодкий смак і корисний склад. Жаль тільки, що до транспортування ці неймовірно соковиті утворення пристосовані нітрохи не краще, ніж наша шовковиця. Тому незважаючи на те, що в "зонах кеш'ю" (а сьогодні туди, крім рідної для рослини Бразилії та суміжних країн, входять також розташовані в тропічному поясі Індія, В'єтнам, Індонезія та інші відповідні регіони Азії та Африки) з них готують різні варення, джеми, мармелади, знайти їх у Європі абсолютно неможливо.

При цьому горіх, відокремлений від свого "яблука", для миттєвого споживання категорично непридатний. Річ у тому, що в процесі еволюції він виробив надійний захист від охочих ним поласувати. А саме – запустив під тверду оболонку вкрай їдкий маслянистий сік, що містить анакардову кислоту. При контакті зі шкірою та слизовими оболонками ця речовина викликає хворобливі хімічні опіки.

Втім, варто дістати горіх із шкаралупи та випарувати його "хімзахист" (чого легко досягти навіть при елементарному обсмажуванні), він стає безпечним. Неважко здогадатися, що необхідну спецобробку, що в основному проводиться вручну, перед відправленням до споживача отримує весь кеш'ю. Ось чому у продажу ми завжди бачимо його лише очищеним (причому для надійності — ще й від внутрішньої оболонки) і купуємо за досить високою ціною.

Кеш'ю: калорійність та склад "з родзинкою"

Калорійність кеш'ю дорівнює 553 ккал/100 г. І хоча це дуже багато, серед найбільш затребуваних у світі горіхів кеш'ю — найменш калорійний, крім хіба що арахісу, який в принципі відноситься до сімейства бобових. Для порівняння, найбільш звичний для українців волоський горіх має показник 654 кКал/100 г, а корисний фундук (він же ліщина чи лісовий горіх) – 630 кКал/100 г.

Таким чином кеш'ю за замовчанням можна вважати найдружнішим горіхом для всіх, хто серйозно бореться із зайвою вагою. При цьому, як більшість горіхоплодних культур, він корисний споживачеві не тільки як спосіб ефективного вгамування голоду.

Так, присутні в його складі жири (в середньому 44 г у кожних 100 г горіхів) складаються переважно з моно- і поліненасичених жирних кислот, що мають високу антиоксидантну активність і добре впливають на ліпідний профіль. У синергії з вітаміном Е, на який також дуже щедрий кеш'ю, це практично "коктейль молодості".

Білки (порядку 18 г на 100 г) багаті на незамінні амінокислоти, при дефіциті яких страждають всі органи і тканини. А жиророзчинний вітамін К, мідь, залізо і не дуже поширений селен роблять кеш'ю чудовим засобом профілактики проблем із кров'ю, ендокринними залозами, імунною системою, суглобами тощо.

Незвичайний також склад вуглеводів, яких у кеш'ю напрочуд багато для горіхів (близько 30 г/100 г). З них майже 23,5 г посідає так званий повільний крохмаль. Таким чином крохмалистість кеш'ю перевершує навіть картоплю фрі з показником 23,2 г на 100 г продукту. При цьому за глікемічним індексом такі ласощі буквально полярні: 25 (тобто низький) у "позасердечника" та 75 (високий) — у картоплі.

Як наслідок, при приблизно однаковій здатності того й іншого забезпечити організм енергією, "повільний" кеш'ю, на відміну від "швидкої" картоплі, не провокує різкої зміни рівня цукру в крові і тому не забороняється при діабеті. Та й їсти після нього не хочеться довше.

Користь кеш'ю

Хоча межі своєї батьківщини кеш'ю (до речі, ця назва – наслідок помилкової транслітерації португальського "caju", яке вимовляється як "кажу") полишив тільки в XVI столітті, коли португальські колоністи Бразилії завезли його спочатку в Індію, а потім і в Африку, в наші дні цю цінну культуру знають, цінують, люблять і вирощують у 32 країнах. При цьому чи не в кожній із них "позасердечнику" доручали зцілення найрізноманітніших недуг.

Так, у різних регіонах Південної Америки солодкуваті поживні горіхи вважали відмінним продуктом при захворюваннях горла, грипі, бронхіті, астмі, діабеті, гіпертонії та розладі шлунка, в Африці використовували як афродизіак та універсальний детоксикант, а жителі Карибських островів застосовували навіть від зубного болю.

Офіційна медицина вважає кеш'ю цінною дієтичною добавкою до раціону будь-якої людини старше 3 років. Особливо з урахуванням того факту, що ці горіхи, що апріорі надходять у продаж без внутрішньої оболонки і майже не мають запаху, рідше від інших "колег" виявляють властивості алергену. Можливо, саме тому їх вважають однією із найкращих основ для приготування рослинного молока.

Зробити такий продукт зовсім нескладно. Для цього склянку несмажених горіхів кажу промити, залити водою і залишити на ніч в холодильнику. Вранці набряклі горіхи відцідити, знову добре промити, залити 3-4 склянками свіжої чистої води (від обраної пропорції горіхів та рідини залежатиме консистенція та смакова насиченість готового продукту), додати дрібку солі та добре збити блендером. Якщо хочеться, щоб напій мав більш виражену солодкуватість, до замочених промитих горіхів також можна додати кілька очищених від кісточок фініків або трохи меду.

Завдяки специфіці складу кеш'ю, напій виходить досить густим, щоб згодом стати основою для, скажімо, веганського йогурту чи сиру. Ну і, звичайно, його можна просто пити, додавати в каву, варити на ньому смачні каші і т.д. Тільки пам'ятайте, якщо напій не буде використаний відразу, його, як і звичайне молоко, краще пастеризувати, довівши до кипіння.

Скільки можна кеш'ю на день

Оскільки в кількісному вираженні жоден з вітамінів і мікроелементів, присутніх в 100-грамовій порції кеш'ю, не виходить за межі добової рекомендованої дози, то здорова доросла людина може з'їсти її цілком без побоювань.

Тим не менш, з урахуванням високої жирності та потенційної алергогенності "позасердечника" дієтологи рекомендують обмежити його споживання 30 г на день. Особливо актуальна ця порада для тих, у чиєму раціоні цей горіх присутній постійно.

На щастя, для того, щоб зорієнтуватися в потрібній кількості улюблених ласощів, маніпуляції з вагами не є обов'язковими. Потрібно лише мати на увазі, що середня вага кеш'ю становить 1,5 грами. Таким чином оптимальна денна порція – 20 штук. Допустимі також поправки на око: зовсім дрібних можна взяти більше, а незвичайно великих — менше. Адже оскільки йдеться про корисну їжу, а не про ліки, аптечна точність дозувань ні до чого.

Із малюками трохи складніше. Оскільки дитячий організм дуже чутливий до будь-яких подразників, в їхній раціон кеш'ю повинен вводитися дуже поступово, буквально з половини горіха. Причому в ідеалі подрібненого так, щоб маленька людина не поперхнулась незнайомим продуктом. Якщо протягом 5 днів "кеш'юхарчування" не спостерігається жодних підозрілих реакцій, пробуємо дати цілий горіх. Ще за 5 днів можна ризикнути вже на два. Якщо й у цьому випадку 5 днів проходять без особливостей, дозволяється з'їсти усі три.

Загалом робочою є така формула: скільки років – стільки і штук кеш'ю. Тому з урахуванням того, що дітям до трьох років пропонувати їх настійно не рекомендується, виходить, що молодшим споживачам не варто їсти більше 3 кеш'ю на день, їхнім десятирічним братам та сестрам – більше 10 тощо. Жаль тільки, що після 20 ця залежність втрачає актуальність.

Згідно з висновками фахівців, розумна присутність кеш'ю в дитячому харчуванні сприяє підвищенню міцності кісток та зубів, зниженню ризику розвитку запальних захворювань та дисфункцій органів травлення, а також правильному становленню імунітету. А ще покращує здатність до навчання, пам'ять, когнітивні функції та стресостійкість.

Втім, останнє вірно в будь-якому віці, тому горіх, кажу сміливо, можна рекомендувати не тільки молодшим школярам або їхнім прабабусям (прадідам), але й кожному працівнику розумової праці. Більше того, з урахуванням постійного стресу, в якому перебувають усі жителі України, кеш'ю, в принципі, корисний усім, хто не має явних протипоказань до його використання. Так що якщо ви ще не встигли з ним потоваришувати, саме час спробувати.