Чому в Україні попри війну залишається "ватний" електорат: дослідження "Ділової столиці"

Про це на презентації дослідження "Ватна Україна. Наративи, обличчя, перспективи", проведеного аналітичним центром "Ділова столиця", розповів експерт Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Нагірний.

Висновки дослідження опубліковані на сайті "Ділова столиця".

Упродовж всього періоду незалежності зменшується проросійська ніша та збільшується — українська, зазначив Нагірний. Україна зараз у точці, коли може взагалі позбутися проросійських політичних сил у своєму політичному полі. Як приклад Нагірний згадав КПУ, яка після Революції гідності програла вибори, втративши цінність в очах свого електорату. Проросійський виборець зробив вибір на користь більш поміркованого, порівняно з комуністами, політичного поля, пов’язаного з ОПЗЖ. Нині ж, вважає експерт, цілком можливо, що й ОПЗЖ не матиме шансів на якісь серйозний успіх. 

"Утім проросійський сегмент все одно буде представлений. Чому? Бо є певна система настроїв, цінностей, що орієнтована на російське середовище. Вона досить строката, але вона існує. З одного боку, бачимо, що частина населення сприймає елементом власної ідентичності того ж Жванецького, Висоцького, когось іншого. Для молодшого покоління це дуже часто російська попмузика. Це не завжди поєднується з лояльністю до Росії, але Росія це завжди використовує", — заявив Володимир Нагірний.

Також, продовжує він, є й такий специфічний прояв як "проукраїнська вата".

"Тобто коли демонструється і, скоріш за все, декларується абсолютно щира лояльність до української держави, до концепції розвитку України як країни, що модернізується за західними стандартами, але при цьому такі люди бачать можливість поєднання української системи цінностей з Булгаковим, Толстим тощо", — пояснив фахівець. 

Крім того, додав він, є певний елемент інерції, особливо для виборців старшого покоління. Хтось пам’ятає радянські часи й певною мірою їх ідеалізує, а хтось сприймав пострадянський розвиток як "м’який перехід" від Радянського союзу до української держави.

Це, переконаний Володимир Нагірний, справді може бути використано в політичному вимірі. Перш за все — росіянами, які прагнутимуть знайти модель ізоляціонізму за формою, але представлення російських інтересів за сутністю. 

"Однак мені здається, що тут варто було б подивитися ширшим колом українського суспільства на ці настрої й подумати, як цю тенденцію, яка все одно існує і з якою важко боротися, наповнити українським змістом. У цьому сенсі дуже важливо не тільки коли пройдуть вибори, а й які ідеї будуть запропоновані. Щоб боротися проти російських впливів, треба пропонувати в тому числі й цьому середовищу, яке ми називаємо "ватна Україна", українську систему цінностей і розуміти, чи бачать вони себе взагалі в українському політичному полі, як вони себе бачать", — підсумував він.