Громадянство і довідки про легалізацію. Чому Фукса підозрюють у зв’язках із ДМС

Нагадаємо, що санкції проти Павла Фукса за рішенням РНБОУ ввели ще 24 червня 2021 року, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Правоохоронні органи України в діях олігарха вбачали планомірну антидержавну політику та загрозу державним інститутам. Фукс пішов до судів, а напередодні російського вторгнення втік. Цього разу бізнесменові інкримінують несплату податків. Хоча фактично букет статей у нього набагато більший. Наразі СБУ розслідує факт захоплення підприємств, які, за даними слідства, планомірно розкрадалися — спустошувалися їхні рахунки, кошти виводилися через підконтрольні офшорні компанії. Загалом фігурує сума розкрадань на близько 100 млрд. грн. Але слід розуміти, що Фукс не міг цього зробити без взаємодії з державними чиновниками.

У цьому зв’язку показовою видається історія з його російським громадянством. Олігарх надав довідку, що підданства країни-агресорки у нього немає, а ДМС її прийняла. Чи ретельно перевіряли в міграційній службі правдивість цього папірця? Мабуть, що ні. Існує припущення про зв’язок Фукса з керівником ДМС Києва та Київської області В'ячеславом Гузем. Того помічали в оточенні олігарха, зокрема, його можна побачити в розслідуванні журналіста "Української правди" Михайла Ткача (на відео, починаючи з 13 хв. 40 сек.).

В'ячеслав Гузь — земляк Фукса, уродженець Харкова, свого часу працював на посаді комерційного директора в низці компаній. Після призначення міністром МВС Арсена Авакова він перейшов на державну службу до ДМС, де дослужився до начальника управління в Києві та Київської області, навіть попри гучні скандали. У 2019 році стало відомо про його зв'язки з російським криміналітетом. Тоді Гузь опинився в ресторані, де сидів за одним столом у компанії російських кримінальних авторитетів та злодіїв у законі. Коли оперативники схопили гостей із Ростовської області, виявилося, що серед них — український посадовець. Який дуже хвилювався і просив під оперативну камеру кудись зателефонувати. Проте цю історію зам'яли.

Попри скандали, Гузь не лише не втратив посаду, а й посилив свій вплив. З ним пов’язують Наталію Науменко, очільницю ДМС, Дмитра Лемеша, його заступника, та ще цілу низку фігур у державних органах. А всі ниточки ведуть до Фукса. Тож і не дивно, що в ДМС заплющують очі на сумнівні довідки про начебто відсутність у підсанкційного олігарха російського підданства.

У контексті вище сказаного на окрему увагу заслуговує Дмитро Лемеш — земляк Фукса і Гузя. З останнім прийшов до міграційної служби Києва і Київщини. А у Харкові працював у міліцейському відділі боротьби з обігом наркотиків. Про бурхливу діяльність харківських "борців із наркоманами" добре відомо з журналістських розслідувань. В одній із таких публікацій розповідається про успішний бізнес на продажу сильнодіючих речовин, таких як героїн і амфетамін. За що наш "герой" був звільнений і потрапив до державного розшуку. Проте втік і повернувся додому, коли пристрасті вщухли. У кримінальних колах це зветься "порішав питання".

З Лемешем пов’язані й інші резонансні скандали, які висвітлювалися у ЗМІ. Нині він перебуває під слідством за неправомірне надання громадянства мігрантам із Росії та країн Центральної Азії. Але це не заважає йому й далі перебувати на посаді.

Втім, повернемося до Фукса і Гузя. Другий начебто був помічений в Англії на дні народження першого. І це попри те, що в країні війна, виїзд держслужбовців за кордон обмежений і має суворо контролюватися. Ким? Та тією ж ДМС.

Кому війна, а кому мати рідна. Цей крилатий вислів чудово підходить для характеристики окремих наших міграційників. Вони можуть не лише вирішувати, кому дозволяється, а кому не дозволяється перетинати кордон, а й надавати громадянам довідки про тимчасове чи постійне проживання в Україні, продовжувати дію таких довідок. А хто перевіряє, кому і за яких підстав надаються ці документи. На цьому можна сколотити чималі прибутки. Подейкують, за оформлення громадянства та легалізацію іноземців міграційники столиці і столичного регіону з підконтрольних міграційних юристів просять від $50 тис. до $500 тис.

І це лише невелика частина з того, чим відзначився Гузь. Принаймні те, про що відомо з відкритих джерел. Насправді, таких історій багато. Схоже, підсанкційний Павло Фукс не лише не втратив впливів в Україні, а ще й посилив їх. У тому числі через своїх людей у ДМС. Вище йшлося про легалізацію іноземців, але навіть важко уявити, скільки можна покласти до кишені за відкликання громадянства чи дозволів на проживання. Всі ті, хто не грають за правилами "плати і отримуй дозвіл", ризикують бути позбавленими права на проживання в Україні. А ще це зброя в руках акул бізнесу: замов відкликання громадянства у конкурента або заблокуй для нього перебування в країні чи виїзд із неї — так можна нищити цілі бізнеси.

Припустимо, з'явився злодій у законі або бізнесмен, який збільшує свій вплив і створює конкуренцію проросійським групам. Яких у нас, на жаль, ще вистачає. Ну, або інтересам Фукса. І ось таку особу позбавляють права перебування в Україні, висилають за її межі. Що найгірше — довести, що ти не верблюд, буде дуже складно.

Вочевидь, президентові Володимиру Зеленському та керівнику його Офісу Андрію Єрмаку потрібно звернути увагу на діяльність ДМС. По-перше, давно пора почистити державні структури від сумнівних і скандальних чиновників. Поки в країні військовий стан, зробити це можна оперативно і жорстко. По-друге, очищення від проросійської агентури вимагають українці. А до народу потрібно дослухатися. По-третє, наша держава з часом може зіткнутися з проблемою, коли з нею судитимуться люди, котрих незаконно позбавили права проживання в Україні та безпідставно депортували. Виснаженій війною країні ще не вистачало виплачувати значні суми ображеним, які будуть вигравати позови в Європейському суді з прав людини.