Гарний план без ресурсів. Чи отримає Україна фортифікаційні війська

Краще пізно, ніж ніколи

Російський наступ на Сумщині начебто зупинено, але питання, чому наша лінія оборони виявилася дірявою, залишається. Як наголошувала "ДС", обласні адміністрації будують не те й не там, що і де необхідно військовим. Цю функцію, разом із мільярдами з держбюджету, слід передати Державній спеціальній службі транспорту (входить до системи Міноборони) та Силам логістики ЗСУ. Схоже, влада помітила реакцію суспільства та усвідомила, що треба щось міняти. 23 червня на сайті парламенту з'явився текст законопроекту №13378 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Державної спеціальної служби транспорту". Цей проект — саме про фортифікації.

Авторами цієї законодавчої ініціативи виступили голова парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, "слуга народу" Олександр Завітневич та ще 42 народних депутати з фракцій партій "Слуга народу", "Голос", "Батьківщина", "Європейська солідарність", груп "Платформа за життя та мир", "Відновлення України", "За майбутнє" та позафракційних, зокрема перший заступник голови фракції "слуг народу" Андрій Мотовиловець. Склад підписантів свідчить, по-перше, про те, що цей проект розроблено за згодою (або навіть з ініціативи) Банкової, і по-друге, має високі шанси отримати у сесійній залі підтримку всіх фракцій та груп.

Хотілося б, звісно, назвати його своєчасним, але факт у тому, що він запізнився на три роки. І зараз той випадок, коли "краще пізно, ніж ніколи".

Державна спеціальна служба транспорту (ДССТ) була створена у 2004 році на базі Залізничних військ ЗСУ та підпорядкована Міністерству транспорту. 2017 року її перепідпорядкували Міністерству оборони. Наразі у законі про ДССТ записано, що ця служба є спеціалізованим військовим формуванням, призначеним для забезпечення сталого функціонування транспорту. Автори проекту №13378 пропонують дати їй ще два завдання:

• капітальне будівництво, реконструкція об’єктів та споруд загальновійськового та спеціального призначення, у тому числі військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, а також об’єктів нерухомості та інфраструктури у сфері управління Міноборони;
• виявлення та/або очищення об'єктів та місцевості (акваторій) від вибухонебезпечних предметів.

Зазначимо, що ДССТ вже цим займається: і будівництвом фортифікацій, і розмінуванням. Проект №13378 потрібний для того, щоб усе це узаконити та розширити. Фактично йдеться про те, щоб перетворити ДССТ на повноцінні "фортифікаційні війська", які будуватимуть саме те й там, що і де треба військовим. Однак сам собою проект №13378 цього не забезпечить.

Після "А" треба сказати "Б", "В" і "Г"

Щоб реформа ДССТ дала бажаний ефект, вона має бути підкріплена трьома потужними рішеннями, яких у проекті №13378 немає. "Фортифікаційні війська" мають отримати те, що їм необхідно для виконання своїх завдань, а саме: багато грошей, багато техніки та багато людей.

Зараз у ДССТ грошей, техніки та людей мало, зате з надлишком вистачає відповідальності. Як ілюстрацію можна навести постанову Кабміну №60 від 21 січня 2025 року. Як пояснив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, минулого року було обладнано 3 тисячі оборонних пунктів як на загрозливих напрямках, так і в місцях, де зараз не ведуться активні бойові дії. Для цього держава виділила 46,2 млрд грн, спрямованих обласним адміністраціям та Агентству відновлення. Постановою №60 Кабмін зобов'язав обласні адміністрації у двомісячний термін передати усі збудовані фортифікації до сфери управління Міноборони. А Міноборони має їх взяти і, увага: забезпечити "охорону, обслуговування та утримання Державною спеціальною службою транспорту військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд у стані, прийнятному для використання за призначенням". Тобто обласні адміністрації за рік освоїли 46,2 млрд грн, збудували на ці гроші фортифікації, м'яко кажучи, наполовину непридатні, а тепер ДССТ зобов'язана за свої гроші утримувати їх "у стані, прийнятному для використання за призначенням".

Якщо вже казати "А", то треба сказати і "Б", "В", "Г". Разом з відповідальністю треба давати гроші, техніку та людей.

Перш за все, щоб ДССТ перетворилася на повноцінні "фортифікаційні війська", необхідно передати їй ті десятки мільярдів гривень, які досі щороку виділялися на будівництво фортифікацій обласним адміністраціям. Одночасно необхідно налагодити взаємодію між ДССТ та ЗСУ на всіх етапах будівництва, щоб Генштаб ЗСУ чітко знав, на які фортифікації та у який термін він може розраховувати.

Щоб впоратися із цим обсягом будівельних робіт, "фортифікаційним військам" потрібна техніка. Її можна взяти з двох джерел: просити у західних партнерів та "позичити" у цивільному секторі, використовуючи закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". У цьому законі записано, що Кабмін визначає і затверджує норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час. А необхідна техніка, напевно, є у тих компаній, які отримували мільярдні замовлення від обласних адміністрацій.

Разом з технікою, звісно, потрібно забирати і людей. Зараз у цивільних будівельників фортифікацій 100% бронь від мобілізації. Якщо поставити їх перед вибором: мобілізація до ЗСУ на фронт або до ДССТ на будівництво фортифікацій, вони, напевно, віддадуть перевагу звичній справі.

Повторимо — всього цього у проекті №13378 немає. Це може з'явитися в постановах Кабміну, а може і не з'явитися. Все залежатиме від політичної волі верховного головнокомандувача.

Банкова перед вибором

Є багато зацікавлених у тому, щоб зберегти стару систему. І їх, напевно, цілком влаштовує проект №13378. Сам по собі він — це не радикальна реформа, а лише косметичні зміни, покликані показати, що влада реагує на занепокоєння суспільства. Він лише узаконює можливість ДССТ займатися будівництвом фортифікацій, але не забезпечує її ані грошима, ані технікою, ані людьми, тобто реально в житті ДССТ нічого не зміниться.

Завітневич у пояснювальній записці до свого проекту чесно зізнається, що його ціль скромна: уточнення правових засад діяльності ДССТ. "Підготовлений проєкт закону направлений на приведення повноважень та завдань, які фактично виконує Держспецтрансслужба, у відповідність до чинного законодавства", — пояснює голова парламентського комітету.

Про завдання забезпечити ЗСУ фортифікаціями на четвертому році війни він взагалі не каже. За його словами, у разі ухвалення цього закону ДССТ "може брати участь" у будівництві фортифікаційних споруд. Але це не означає, що від цієї діяльності буде усунуто обласні адміністрації.

Банкова має три варіанти подальших дій. Перший варіант: провести через парламент проект №13378, "зарядити" народ черговими оптимістичними очікуваннями — і більше нічого не робити.

Другий варіант: після ухвалення парламентом проекту №13378 відібрати в обласних адміністрацій та передати ДССТ все фінансування, призначене на будівництво фортифікацій. Це частково зламає корупційні схеми. Півроку тому газета Financial Times після спілкування з українськими чиновниками розповіла, що на будівництві фортифікацій в Україні викрадено $483 млн (приблизно 20 млрд грн) і правоохоронні органи відкрили з цього приводу 30 кримінальних проваджень. Якщо передати гроші ДССТ, проблему буде вирішено лише частково, бо підрядниками залишаться цивільні компанії. Це залишає ґрунт для корупції. До того ж цивільних будівельників важко змусити працювати у прифронтовій зоні. Якщо два роки тому, коли кордон Сумщини був більш-менш спокійним місцем, вони будували не те й не там, що й де треба військовим, то зараз під обстрілами вони взагалі нічого не збудують.

Третій варіант: після ухвалення парламентом проекту №13378 забезпечити ДССТ не лише грошима, а й технікою та людьми, провівши необхідні мобілізаційні заходи. Це потрібно було робити ще три роки тому. Але якщо влада три роки обходилася без цього, сумнівно, щоб вона наважилася на це зараз.