Бракує величі. Куди поведе Японію новий прем'єр Санае Такаїчі

Ультраправі проти правих

Тренд останніх років – зростання популярності ідеї відродження японської величі. Цю ідею експлуатують дві ультраправі партії, які досягли помітного успіху. Сансейто (Партія політичної участі), заснована 2020 року, отримала в липні 2022 року 1 мандат із 124 на виборах половини верхньої палати, у жовтні 2024 року 3 мандати з 465 на виборах до нижньої палати і раптово у липні 2025 року одразу 14 мандатів із 124 на нових виборах половини верхньої палати. Хосюто (Консервативна партія Японії), заснована 2023 року, провела на двох останніх виборах трьох своїх депутатів до нижньої палати та двох до верхньої. Ці дві партії переманюють електорат у правлячої Ліберально-демократичної партії (ЛДП), яка вважається консервативною та націоналістичною. Тобто вона в очах виборців Сансейто та Хосюто недостатньо права, їм хочеться чогось радикальнішого.

Про серйозність успіху ультраправих говорить той факт, що на останніх виборах (у липні 2025 року) за них проголосував кожен шостий японець. В одномандатних округах Сансейто набрала 15,67%, Хосюто 1,10% (сумарно 16,67%), у загальнонаціональному окрузі — відповідно 12,55% та 5,00% (сумарно 17,55%). Усе це відібрано у ЛДП, яка отримала найгірший результат за всю свою історію: 24,47% у округах та 21,65% за партійний список. Ультраправі буквально наступають їй на п'яти.

Не будемо зупинятись на нюансах, у яких Сансейто та Хосюто різняться. Головне те, що їх поєднує: антиамериканізм, мілітаризм, ксенофобія.

Сансейто виступає проти розміщення американських військ та американських військових баз у Японії. Партія називає Тихоокеанську війну 1941-1945 років "Великою східноазіатською війною" і стверджує, що вона не була "агресивною війною", а її метою було звільнення азіатських країн від Заходу. Партія вважає повоєнний погляд на історію "мазохістським", нав'язаним японцям західними окупантами. Партія виступає за виховання "поважного погляду історію". Лідер партії Сохей Камія заявив на сесії парламенту, що окупанти реалізували "інформаційну операцію, покликану навіяти японському народу почуття провини за те, що японці назавжди залишаються військовими злочинцями", і що це вселяло японському народу переконання в тому, що японська армія діяла погано протягом усієї останньої війни. У своїй "Книзі питань та відповідей про Сансейто" Камія стверджував, що пшениця — шкідливий для здоров'я продукт, який був завезений до Японії окупантами після війни і популяризований "міжнародним фінансовим капіталом", в основному єврейського походження, з метою отримання прибутку.

Партія Хосюто також активно використовує риторику ревізіонізму щодо історії. Лідери партії заперечують військові злочини Японії, скоєні до та під час Другої світової війни. Глава партії Наокі Хякута в інтерв'ю AbemaTV спробував виправдати участь Японії у Другій світовій війні, заявивши, що Японія "звільнила" Південно-Східну Азію від західного імперіалізму. Пізніше він заявив, що якби не Японія, світ сьогодні був би "схожий на пекло", а більшість Азії все ще знаходилася б під західним колоніальним правлінням.

Сансейто виступає за збільшення бюджету національної оборони до 3% ВВП, закликає до зміцнення сил самооборони і заявляє, що "має бути створена ядерна держава". Хосюто виступає за перегляд статті 9 конституції Японії, яка говорить, що "японський народ назавжди відмовляється від війни як суверенного права нації, а також від погрози силою або її застосування як засобу вирішення міжнародних суперечок", "сухопутні, морські та військово-повітряні сили, а також інший військовий потенціал ніколи не зберігатимуться".

Обидві партії рішуче виступають проти імміграції. Тут можна було б здивуватись: у Японії порівняно з багатьма іншими країнами мало чужинців. Однак слід врахувати, що в останні роки спостерігається високий приріст кількості іноземців у Японії. У грудні 2021 року вона становила 2,75 млн, або 2,2% населення, а в червні 2025 року — вже 3,95 млн, або 3,2%. За три з половиною роки вона збільшилася на 1,2 млн.

Найбільше в Японії іммігрантів із КНР, В'єтнаму, Південної Кореї, Філіппін, Непалу, Бразилії, Індонезії, М'янми та Тайваню. Здебільшого це трудові мігранти. Згідно з дослідженням, проведеним Recruit Works Institute у 2023 році, до 2040 року Японія може зіткнутися з нестачею робочої сили в розмірі понад 11 млн осіб через швидке старіння населення та скорочення чисельності населення працездатного віку. У доповіді прогнозується, що до 2040 року пропозиція робочої сили скоротиться приблизно на 12% порівняно з рівнем 2022 року, тоді як попит на робочу силу залишиться стабільним.

Сохей Камія, лідер партії Сансейто, перед липневими виборами заявив на прес-конференції, що Японія має розвиватися "за рахунок використання японських можливостей". "Очікується, що населення Японії сильно скоротиться з нинішніх 120 млн, але навіть якщо його чисельність впаде до позначки приблизно 80 млн, то людей все одно буде достатньо для функціонування країни", — наголосив він. За його словами, чимало заробітчан, яких привозили до Японії, швидко збігали зі своїх місць роботи "і зверталися до злочинних організацій, щоб заробити гроші, наприклад, шляхом пограбування". Партія Хосюто також вимагає скорочення кількості іноземних робітників та іноземних студентів. Обидві партії вважають це умовою збереження національної ідентичності, без чого неможлива японська велич.

Відповідь ЛДП

Після провалу ЛДП на липневих виборах низка відомих діячів партії заявили, що відповідати за це має голова партії, прем'єр-міністр Сігеру Ісіба. Після кількох тижнів чвар всередині ЛДП і тиску з боку колег-законодавців 7 вересня Ісіба оголосив про свій намір піти у відставку з обох постів. Він сказав, що "повний глибокого жалю" про те, що не зміг виправдати очікування японського народу, висловив стурбованість тим, що ЛДП втрачає довіру громадськості, що може призвести до скочування Японії до популізму, і закликав партію "почати все з нуля", щоб змінити громадську думку про те, що партія геть не змінилася.

Партія потребувала не просто нового обличчя. Вона потребувала нового курсу, який став би відповіддю на виклик, кинутий ультраправими. І їй був потрібний лідер, здатний запропонувати такий курс.

4 жовтня новим лідером партії було обрано Санае Такаїчі. То була її третя спроба. У вересні 2021 року вона посіла третє місце, у вересні 2024 року вийшла у другий тур, але там її випередив Сігер Ісіба, і ось тепер нарешті вона стала лідером в обох турах. 19 жовтня ЛДП підписала угоду про коаліцію з партією Ішин (Японська інноваційна партія), а 21 жовтня Такаїчі була обрана прем'єр-міністром.

Коаліція має в нижній палаті 233 голоси з 465 (був би на один голос менше — і вже не було б більшості), зокрема ЛДП має 197 голосів, Ішин — 36. У верхній палаті коаліція має лише 122 члени з 248, тобто не має більшості. Законопроекти вимагають схвалення більшістю в обох палатах або згоди погоджувального комітету обох палат. Тому Такаїчі може мати проблеми із проведенням своїх законопроектів через парламент.

Японська громадська думка видала Такаїчі високий кредит довіри. Соцопитування кажуть, що її підтримують 74% японців, а її кабінет – 68%.

Такаїчі відома своїми консервативними та націоналістичними поглядами. Вона стверджувала, що військові злочини Японії перебільшені, і регулярно відвідує храм Ясукуні, де лежать останки загиблих японців, включаючи засуджених військових злочинців. Вона також підтримує перегляд статті 9 Конституції України. Як зазначає CNN, під час боротьби за лідерство у ЛДП усі п'ять кандидатів обіцяли посилити заходи щодо іноземців. Але Такаїчі виділялася своєю риторикою, пообіцявши припиняти порушення правил з боку приїжджих та іммігрантів.

За своєю ідеологією вона дуже близька до партій Сансейто і Хосюто, за одним суттєвим винятком: вона не екстраполює історичні образи на сьогодення і тим більше на майбутнє. Вона адекватно оцінює співвідношення сил у світі і тому не протиставляє Японію та Захід, а навпаки, резонно вважає, що Японія, США та інші західні країни зараз в одному човні, який намагається підірвати Китай. Тому їй легко знаходити спільну мову з Дональдом Трампом. А йому — з нею.

Велич на двох

На своїй першій прес-конференції в статусі прем'єр-міністра Такаїчі пообіцяла вивести американо-японські відносини на "новий рівень", назвавши альянс із США "наріжним каменем зовнішньої та оборонної політики Японії". Вона завершила свою промову різкою заявою: "Немає часу стояти на місці". І ці слова мають цілком конкретне значення: Такаїчі поспішає зміцнювати оборону.

У своєму першому програмному виступі перед парламентом Такаїчі заявила про необхідність зміцнення обороноздатності у відповідь на загрози, що зростають, з боку Китаю і Північної Кореї. 2023 року було оголошено про мету збільшення оборонних витрат до 2% ВВП у 2027 фінансовому році. Такаїчі заявила, що наближає цей термін на два роки. Іншими словами, вона має намір забезпечити витрати на оборону у розмірі 2% ВВП вже цього фінансового року, тобто до кінця березня 2026 року.

Це повністю відповідає побажанням Трампа. Газета Financial Times повідомила 20 червня, що адміністрація Трампа вимагає від Японії підвищити оборонні витрати до 3,5% ВВП. З іншого боку, бажання Трампа, щоб Японія виконувала вагомішу військову роль, цілком відповідає бажанню Такаїчі позбутися статті 9 конституції. Для Токіо Трамп — це вікно геополітичних можливостей, яким гріх не скористатися.

Про ставлення Трампа до Такаїчі красномовно свідчить той факт, що він спланував своє східноазіатське турне так, щоб між самітом АСЕАН у столиці Малайзії Куала-Лумпурі та самітом АТЕС у південнокорейському Кьонджу відвідати Токіо для спілкування з Такаїчі. Він міг би поговорити з нею і в Куала-Лумпурі, і в Кьонджу, але захотів приїхати до Токіо привітати Такаїчі з обранням, і цей візит був запланований ще за два тижні до того, як Такаїчі здобула посаду прем'єра.

Звісно, це не гарантує, що ЛДП зможе поновити колишні позиції. Якщо Такаїчі провалиться, тоді настане черга ультраправих.