МВФ не обдуриш. Чому Верховна Рада створила два нові суди замість ОАСК

Два місяці Офіс президента та Верховна Рада проводили експеримент "Чи можна обдурити МВФ". Питання справді цікаве. Якщо ми в умовах повномасштабної війни з Росією приймаємо рішення всупереч своїм зобов'язанням перед МВФ, то що він зробить? Чи справді припинить нас фінансувати за одну-єдину провину? Чи все ж таки зглянеться, заплющить очі на наш обман і продовжить регулярно виділяти транші?

Наперед відповідь на це питання була невідома. Тому і знадобився експеримент. Звісно, дурити МВФ — це ризикована гра. Щоб почати її, потрібен був серйозний інтерес. Тобто потрібен був привід для обману, гідний ризику. Таким приводом став новий суд, який слід створити замість Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), ліквідованого у грудні 2022 року.

Привід, гідний ризику

Специфіка ОАСК у тому, що він розглядав позови до центральних органів державної влади. Зокрема, позови щодо скасування результатів конкурсів на ті чи інші посади. Найгучнішим прикладом стало рішення ОАСК у грудні 2021 року скасувати порядок роботи конкурсної комісії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, завдяки чому призначення на посаду керівника САП Олександра Клименка, який виграв конкурс, було відкладено на сім місяців.

Закон, прийнятий у грудні 2022 року, постановив ліквідувати ОАСК та створити замість нього Київський міський окружний адміністративний суд. Він міг би стати зручним інструментом для того, щоб уникнути призначення на важливі посади людей, непідконтрольних Банковій. Але тут втрутилися західні партнери. Вони вимагали, щоб суддів нового суду було відібрано міжнародними експертами. Банкова не могла проігнорувати цю вимогу, оскільки в умовах великої війни Україна критично залежить від західної допомоги.

Тому в зобов'язаннях України перед МВФ, зафіксованих у меморандумі 1 грудня 2023 року, було обіцяно як структурний маяк на кінець липня 2024 року: у зв'язку з ліквідацією ОАСК "ми ухвалимо Закон про створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів суддями, які пройшли належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність за умови вирішального та визначального голосу незалежних експертів з міжнародним досвідом". У наступному меморандумі, від 11 березня 2024 року, з'явилася і назва нового суду: "ми ухвалимо закон про створення Вищого адміністративного суду України (з палатами першої та апеляційної інстанцій)"

Але виконувати це зобов'язання Банкова не хотіла. Спершу вона обрала тактику затягування. У меморандумі від 17 червня вона запропонувала МФВ відкласти ухвалення закону на п'ять місяців — до кінця грудня 2024 року. Але далі відкладати не можна було, і почалася нова тактика: ми намагаємося, але голосів не вистачає, депутати мають інші ідеї.

У листопаді влада внесла три законопроекти щодо створення нового суду: автором одного виступив перший заступник голови фракції "слуг народу" Андрій Мотовиловець, другого — Кабінет міністрів, третього — голова профільного парламентського комітету (з питань правової політики) "слуга народу" Денис Маслов. 3 грудня Верховна Рада провалила всі три: вони набрали відповідно 207, 215 та 215 голосів. Направлення цих проектів на повторне перше читання вона теж провалила, як і повернення їх на доопрацювання.

Вирішальний експеримент

На здивовані запитання західних партнерів "Що відбувається?" наша влада відповідала "Не хвилюйтеся, все нормально, ми встигнемо". 11 грудня президент Володимир Зеленський, прем'єр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний направили директору-розпоряднику МВФ Кристаліні Георгієвій черговий меморандум, у якому розписали свою обіцянку ще докладніше.

"Після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва у грудні 2022 року ми ухвалимо закон про створення Вищого суду з розгляду публічних спорів (ВСРПС) (з палатами першої та апеляційної інстанцій), який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК) суддями, які пройшли належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність, з вирішальним і визначальним голосом незалежних експертів з міжнародним досвідом за моделлю Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). (Структурний маяк, кінець грудня 2024 року). Зокрема, новому суду будуть підсудні справи, віднесені до компетенції ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва щодо оскарження актів центральних органів державної влади, повноваження яких поширюються на всю територію України, а також адміністративні справи щодо оскарження процедур конкурсних комісій та комісій зовнішнього аудиту, які передбачають участь незалежних експертів (таких як НАЗК, НАБУ та САП). Важливо, що модель ГРМЕ буде задіяна для оцінки доброчесності кандидатів до ВСРПС. Швидке введення в дію нового закону про ВСРПС шляхом призначення мінімальної кількості суддів у строки, передбачені законом, дозволить забезпечити незалежний розгляд адміністративних справ проти національних державних органів та сприятиме утвердженню верховенства права", — обіцяно у меморандумі. Обіцяно, щоб обдурити.

Останнім пленарним днем 2024 року було 20 грудня. Обіцяний закон не був прийнятий. Він не був прийнятий навіть у першому читанні. Ще гірше: навіть його проект не з'явився.

Кабмін вніс новий законопроект про створення спеціалізованого адміністративного суду лише 30 грудня. А 7 січня з'явився законопроект Сергія Власенка з "Батьківщини" щодо створення Київського міського окружного адміністративного суду та Київського міського апеляційного адміністративного суду без участі міжнародних експертів. І далі "слуги народу" розіграли виставу. 9 січня Верховна Рада провалила кабмінівський проект (він набрав лише 218 голосів) та прийняла у першому читанні законопроект Власенка (232 голоси). Тут усе вирішили саме голоси "слуг народу". За кабмінівський проект "слуги народу" дали 178 голосів, а двома хвилинами пізніше за проект Власенка — 190.

Але бунт проти МВФ протримався недовго. 11 лютого профільний комітет "виправив" проект Власенка, додавши до нього основну вимогу західних партнерів — міжнародних експертів із вирішальним голосом (але зберігши ідею двох нових судів, а не одного з двома палатами). Втім, залишався варіант затягувати друге читання законопроекту, сподіваючись, що в березні МВФ виділить нам черговий транш без виконання нами цього структурного маяка.

20 лютого до Києва прибула місія МВФ. 25 лютого агентство "РБК-Україна" повідомило, що якщо не буде правильного закону про вищий адміністративний суд, то грошей від МВФ не буде також. "За інформацією джерел РБК-Україна, знайомих з перебігом переговорів з МВФ, створення ВАС, якщо рішення не буде ухвалено найближчими днями, найімовірніше, стане попередньою умовою (prior actions) для продовження фінансування, — розповіло агентство. — Таким чином, виділення чергового траншу, який очікується в розмірі 917,5 млн доларів, стане можливим лише після ухвалення відповідного закону".

Тобто експеримент дав однозначну відповідь на питання, яке мучило Банкову: так, якщо обдурити МВФ, то він обрубає нам фінансування і не пожаліє нас, незважаючи на війну. 2025 року ми хочемо отримати від МВФ чотири транші на загальну суму 2 млрд 612 млн доларів.

26 лютого Верховна Рада ухвалила законопроект Власенка у редакції профільного комітету. Він отримав 234 голоси "за", і цього разу "слуги народу" дали 189 голосів. 27 лютого посли G7 повідомили, що цей проект їх влаштовує. "Ми вітаємо голосування Верховною Радою за закон про створення адміністративних судів. Це надсилає чіткий сигнал, що Україна залишається відданою продовжити ключові реформи в судовій сфері", — написали вони у своєму офіційному X-акаунті.

Подальший алгоритм

Новий закон має пройти ще кілька випробувань. Власенко пообіцяв внести проект постанови про скасування цього закону, і лише коли ця постанова буде провалена, закон надійде на підпис спікеру Руслану Стефанчуку. Потім закон має бути підписаний президентом і опублікований, тоді наступного дня він набуде чинності. Але навіть після цього він не почне працювати.

Прийнятий закон називається "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та деякі інші законодавчі акти України щодо правових засад утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду". Тобто це закон не про утворення двох нових судів (першої та апеляційної інстанцій), а лише "про правові засади утворення". У Конституції записано, що суд утворюється законом, проект якого вносить до Верховної Ради президент після консультацій із Вищою радою правосуддя. Отже, Зеленський має внести законопроект про утворення двох нових судів, нардепи мають цей закон прийняти, і лише після цього розпочнеться процедура формування нових судів. А саме: протягом місяця після набуття чинності майбутнім законом про створення двох нових судів Вища кваліфікаційна комісія суддів має оголосити конкурс до нових судів.

Конкурс проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів за сприяння Експертної ради. До Експертної ради увійдуть 3 особи, запропоновані Радою суддів України, та 3 особи, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями. Висновок Експертної ради про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної компетентності прийнято, якщо за нього проголосували не менше 4 членів, з яких щонайменше 2 запропоновані міжнародними та іноземними організаціями. Тобто міжнародні експерти відіграватимуть ключову роль.

Якщо ж Експертна рада ухвалила висновок про невідповідність кандидата або не змогла прийняти такий висновок у разі однакової кількості голосів "за" та "проти", питання відповідності кандидата критеріям виноситься на спеціальне спільне засідання ВККС та Експертної ради. Рішення про відповідність кандидата критеріям у такому разі приймається більшістю голосів загального складу ВККС та Експертної ради за умови, що за нього проголосували не менше 2 міжнародних експертів. У разі неприйняття такого рішення кандидат вважається таким, що припинив участь у конкурсі.

Кількість суддів у нових судах має визначити Вища рада правосуддя. Кожен із двох нових судів розпочинає роботу за умови призначення не менше половини його суддів.

Зазначимо, що створення нового суду замість ОАСК — це також наше зобов'язання Євросоюзу. 18 березня минулого року прем'єр-міністр Денис Шмигаль підписав розпорядження Кабміну про схвалення Плану України "з метою реалізації ініціативи Євросоюзу Ukraine Facility". Там обіцяно, що "до кінця 3 кварталу 2025 року буде створено новий суд для розгляду адміністративних справ за участю національних державних органів, який складається з першої та апеляційної інстанцій та суддів якого обирають після перевірки доброчесності та професіоналізму із залученням незалежних експертів". До кінця 3 кварталу 2025 року лишається сім місяців. За бажання можна встигнути.