• USD 29.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.7
Спецпроєкти

Об'єднання після розколу. Як Порошенко та Рудик використовують один одного

Партія "Голос" — це для "Європейської солідарності" чудовий резерв, щоб збільшити кількість своїх людей в окружних та дільничних виборчкомах

Кіра Рудик виступає на мітингу на підтримку Петра Порошенка в аеропорту "Київ"
Кіра Рудик виступає на мітингу на підтримку Петра Порошенка в аеропорту "Київ"/facebook.com/kira.rudik
Реклама на dsnews.ua

Союз партій "Європейська солідарність" і "Голос" став доконаним фактом. Це проявилося вранці 17 січня, коли голова партії "Голос" Кіра Рудик приїхала зустрічати лідера "Європейської солідарності" Петра Порошенка до аеропорту "Київ" ім. Сікорського. Рудик виступила на мітингу в аеропорту, а потім вона та ще кілька народних депутатів від "Голосу" прибули до Печерського суду на мітинг на підтримку Порошенка.

Роздвоєння "Голосу"

Перш ніж говорити про подальші перспективи союзу двох партій, варто уточнити, що партія "Голос" має розбіжності з більшістю своєї парламентської фракції. Це стало очевидним ще кілька місяців тому і вилилося у внутрішньофракційний переворот 17 грудня.

Вранці того дня до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов 11 членів фракції "Голос", які у вересні оголосили про створення об'єднання "Справедливість". Поіменно це Соломія Бобровська, Галина Васильченко, Юлія Клименко, Роман Лозинський, Наталія Піпа, Ярослав Рущишин, Ольга Стефанішина, Олександра Устінова, Володимир Цабаль, Андрій Шараскін та Ярослав Юрчишин.

Вони попросили суд визнати протиправним та нечинним положення про депутатську фракцію політичної партії "Голос", а як забезпечення позову попросили зупинити дію зазначеного положення. Це потрібно було виключно для того, щоб прибрати Ярослава Железняка з посади голови фракції. Зазначене положення було формальною перешкодою для реалізації цих планів, оскільки в ньому записано, що рішення про відкликання голови фракції приймається не менш як 14 голосами членів фракції.

Хронометраж подальших подій описала Кіра Рудик: "О 11:54 — призначили суддю. О 13:40 — суд виніс забезпечення за позовом. (Рішення, склепане на коліні, настільки нікчемне, що буде розбите в будь-якому суді. До речі, рішення зробив суддя Арсірій — той самий, проти якого протестували і Юрчишин, і Устінова — за корупційну діяльність тощо.) О 14:00 відбулися нібито збори фракції. О 14:15 — перший віцеспікер Олександр Корнієнко оголосив з трибуни, що пані Устінова тепер голова фракції.

Після цього партійний сайт поінформував, що партія "Голос" звернулася з офіційним листом до послів країн "Великої сімки", щоб повідомити "про спробу рейдерського захоплення депутатської фракції". "Ці події політсила розцінює не інакше, як переслідування опозиції в бажанні узурпувати владу з боку Офісу президента… Щоразу, коли "Голос" виступав проти так званого антиолігархічного закону, проти довільного усунення Дмитра Разумкова з посади голови ВРУ, проти тиску на бізнес під гаслами боротьби з олігархами та проти багатьох інших неадекватних ідей влади, ми чули прямі загрози зміни голови фракції", — зазначив партійний сайт.

Реклама на dsnews.ua

Тепер, коли розкол остаточно оформився, дві половини "Голосу" мають різні політичні шляхи. Ті 11 народних депутатів на чолі з Устіновою, котрі створили об'єднання "Справедливість", можуть спробувати створити власну партію. Не виключено, що цей політпроєкт очолить шоумен Сергій Притула, який був 30-м у списку партії "Голос" на парламентських виборах-2019, а 2020-го був кандидатом від "Голосу" на посаду мера Києва. Хоча, звичайно, це можуть бути і два різні проєкти ("Справедливість" Устінової та партія Притули). Але в будь-якому разі це будуть проєкти, лояльні до Банкової.

А от у тих дев'яти народних депутатів на чолі з Рудик, які залишилися в партії "Голос", шлях один — стати молодшим партнером "Європейської солідарності" в опозиції до Володимира Зеленського та "слуг народу".

Навіщо це Порошенку

Звичайно, для "Європейської солідарності" найвигіднішим варіантом була б повна відсутність конкурентів на патріотичному полі. Парламентський рейтинг партії "Голос", як і президентський рейтинг Рудик, з усіх опитувань не дотягують навіть до 1%. Тому, на перший погляд, можна було б взагалі не зважати на цю партію. Проте Порошенко має три підстави для політичного союзу з Рудик.

Першу підставу сформулював він сам на мітингу під Печерським судом 17 січня: "Дякую всім небайдужим українцям за підтримку. Дивлячись на вас, усі опозиційні демократичні сили ухвалюють рішення про необхідність об'єднання. На цій площі не всі — порохоботи, але точно всі — україноботи". Якби там не було Рудик та інших депутатів від партії "Голос", то слова про "об'єднання демократичних сил" можна було б назвати порожньою декларацією, спробою видати бажане за дійсне. Але "Голос" — це реально діюча парламентська партія. І союз із "Голосом" — це той факт, який "Європейська солідарність" може пред'явити вже, причому не лише українським виборцям, а й західним політикам.

Друга підстава для союзу — наявність спільного конкурента. Припустимо, що Банкова зможе розкрутити проєкт Притули та Устінової, щоб він відбирав голоси у "Європейської солідарності". Для партії Порошенка в такому разі буде вигідно, щоб у сутичку із цим проєктом вступила партія "Голос". Справді, це буде війна "канонічного" "Голосу" з партійними відщепенцями, які "уклали угоду з дияволом" (тобто з Банковою). А "Європейська солідарність" зможе спостерігати, як дві половинки "Голосу" знищують рейтинг один одного.

Нарешті, третя підстава — суто технологічна. На парламентських виборах кожна партія, депутатська фракція якої зареєстрована в Апараті Верховної Ради України поточного скликання, отримує гарантоване представництво у всіх окружних та дільничних виборчих комісіях. З цього погляду, партія "Голос" — це для "Європейської солідарності" чудовий резерв, щоб збільшити кількість своїх людей у виборчкомах. Але для цього, наголосимо, необхідно зберегти фракцію партії "Голос" у нинішній Верховній Раді.

Цей аргумент може бути вирішальним для долі фракції. Справа в тому, що Кіра Рудик хоч і не змогла запобігти розколу фракції, але виявилася досить грамотним менеджером, щоб утримати під своїм контролем партію "Голос", включаючи її керівні органи та місцеві організації. Тому Рудик має можливість зібрати партійний з'їзд, аби він ухвалив рішення про розпуск фракції "Голос" у парламенті. І тоді 11 відщепенців на чолі з Устіновою, які створили "Справедливість", вже не зможуть користуватися правами фракції, а Устінова не зможе виступати від імені фракції та брати участь у погоджувальній раді парламенту. Але якщо фракцію буде розпущено, тоді партія "Голос" втратить право мати своїх представників у складі всіх окружних та дільничних виборчкомів.

Що ж до кінцевої мети, то вона поки що туманна для обох учасників союзу. На даний момент найбільш вірогідним виглядає варіант, за якого два представники "Голосу" (наприклад, Кіра Рудик та Ярослав Железняк) отримають місця у прохідній частині списку "Європейської солідарності", а решта — в умовно прохідній або зовсім непрохідній. Але до виборів все ще може змінитися, адже на даний момент ніхто не має повної впевненості ні в тому, коли відбудуться вибори (у жовтні-2023 чи жовтні-2024), ні в тому, якою буде виборча система (чисто пропорційна з відкритими партійними списками за новим Виборчим кодексом або змішана за старим законом про вибори народних депутатів). "Слуги народу" хочуть відсунути вибори та зберегти стару систему. "Європейська солідарність" і "Голос" можуть мати спільний інтерес у тому, щоб поламати плани "слуг".

    Реклама на dsnews.ua