• USD 29.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.4
Спецпроєкти

Обмеження для HIMARS. Чи потрібна Заходу наша перемога

Напевно, Вашингтон і Лондон були б рішучішими, якби Україна сама завчасно подбала про себе.

HIMARS
Реклама на dsnews.ua

Чому Джо Байден дав нам так мало систем HIMARS та ще й зажадав не застосовувати їх проти об'єктів на території РФ — це зараз одне з найбільш обговорюваних питань у соцмережах. Ми запропонуємо дві версії, обидві – злі, без зайвої дипломатії та без рожевих окулярів. Але спочатку уточнимо факти.

Скільки та на яких умовах

Вранці 3 червня радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк заявив: "Завдання Росії №1 — підірвати довіру між Україною та США. Україна веде оборонну війну і не планує використовувати надані РСЗВ для атак об'єктів на території Росії. Наші американські партнери знають, де використовується їх техніка. Будь-які вкидання про такі наміри — пропаганда російських спецслужб".

Обіцянку не застосовувати американські HIMARS проти об'єктів на території РФ Володимир Зеленський озвучив в інтерв'ю американському телеканалу Newsmax 31 травня. Він зазначив, що наполегливі заклики України надати зброю більшої дальності просто мають на меті захист території України, а не напад на Росію на їхній землі.

"Нас не цікавить, що відбувається в Росії, — сказав він. — Нас цікавить лише наша власна територія України".

Про новий пакет військової допомоги Україні президент США Джо Байден оголосив 1 червня. "Цей новий пакет озброє їх новими можливостями та передовим озброєнням, у тому числі HIMARS з боєприпасами для поля бою, для захисту своєї території від наступу росіян", — повідомив він. Напередодні в газеті The New York Times Байден анонсував: "Я вирішив, що ми надамо українцям досконаліші ракетні системи та боєприпаси, які дозволять їм точніше вражати ключові об'єкти на полі бою в Україні". При цьому він наголосив: "Ми не заохочуємо і не дозволяємо Україні завдавати ударів за її межами".

Подробиці розповів на брифінгу 1 червня заступник міністра оборони США Колін Каль. Зазначимо чотири важливі моменти.

Реклама на dsnews.ua

По-перше, про кількість та терміни. У рамках пакету, про який оголосив Байден 1 червня, Україна отримає чотири системи HIMARS. Ці установки вже в Європі. Три тижні підуть на навчання наших військових, а потім можна буде побачити, як HIMARS покажуть себе на полі бою. США вже передали в Україну 108 гаубиць M777 та 200 тисяч снарядів до них. Ці гаубиці вже працюють на полі бою в Україні та чудово себе показують. Але вони мають дальність до 30 км, а дальність HIMARS — до 70 км. До чотирьох систем HIMARS "ми постачаємо початковий транш боєприпасів", заявив Каль і додав: "Ми зможемо швидко збільшити кількість боєприпасів, якщо це буде потрібно на полі бою".

По-друге, про плани на майбутнє. Надалі можуть бути нові постачання HIMARS. "Це виснажливий, важкий конфлікт і, ймовірно, це буде конфлікт, про який ми багато разів говорили, що він розтягнеться на довгий час", — наголосив Каль. За його словами, потрібно розглядати процес поставок HIMARS "як безперервний": "Ми думаємо, що в міру того, як вони починають навчатися системам HIMARS, ми продовжимо розмову з українцями про те, як виглядатиме наступний транш допомоги у сфері безпеки, та транш після цього, і транш після цього. І ми вдячні Конгресу за виділення значної суми, яка дозволить нам продовжувати ці транші через досить регулярні проміжки часу залежно від змін на полі бою". Він має на увазі рішення Конгресу виділити на підтримку України у травні-вересні $40 млрд (цей закон був проголосований Палатою представників 10 травня та Сенатом 19 травня).

По-третє, про пріоритетне використання цих систем. HIMARS – це РСЗВ, тобто реактивна система залпового вогню. Залп може включати шість снарядів GMLRS (це 240-мм керований реактивний снаряд з касетною боєголовкою). Каль акцентував на тому, що система HIMARS відрізняється дуже високою точністю. "Ви насправді не захочете запускати кілька ракет одночасно. Це системи точного наведення з розширеним радіусом дії. Отже, для особливо важливих цілей ці системи будуть дуже корисні", — пообіцяв він.

По-четверте, про обмеження використання. "Вони запевнили нас, що не збираються використовувати ці системи для завдання ударів по території Росії. І ми віримо, що українці виправдають ці запевнення", — заявив Каль. Він уточнив, що якщо українці використовують HIMARS, щоб відкинути ворога від лінії зіткнення на Донбасі, "ми вважатимемо це оборонним".

Версія про підступного Байдена

Перша версія говорить про підступність Байдена щодо України. Справді, потрібно прямо порушувати питання: як можна перемогти в оборонній війні, не атакуючи військові об'єкти на території РФ? І правильна відповідь – ніяк. Тобто Захід, публічно закликаючи нас перемогти у війні, насправді не хоче нашої військової перемоги, інакше не ставив би жодних обмежень.

Ще 2014-го ми дістали безліч уроків російської підлості, коли російські війська з території РФ обстрілювали наші позиції. Тоді ми не наважувалися відповідати їм обстрілами їхніх позицій, бо боялися дати Путіну привід офіційного вторгнення. Зараз такі побоювання зовсім втратили сенс. Путін уже веде проти нас повномасштабну війну. Тому ми маємо всі підстави для будь-яких ударів по ворожій території.

Росіяни вже відновили артилерійські обстріли прикордонних районів Чернігівської та Сумської областей. А обстріл Харківщини взагалі не припинявся. І навряд чи припиняться колись, якщо ми не завдаватимемо ударів у відповідь по ворожій артилерії на російській території.

Більше того, ворог намагатиметься максимально скористатися своєю безкарністю. Скажімо, у Журавлівці Білгородської області він може поставити хоч сто "Градів", і вони будуть бити по Харкову (відстань — 38 км) щодня доти, доки це буде потрібно Кремлю.

Також звільнення Донеччини та Луганщини буде нереальним завданням. Тому що росіяни будуть бити зі своєї території по наших військах, а ми пов'язали себе обіцянкою не завдавати ударів у відповідь.

Виходить, що це сценарій нескінченної війни. Західні партнери нададуть нам стільки зброї і на таких умовах, щоб ми уникнули поразки та капітуляції. Але перемогти (тобто повністю вигнати ворога з нашої території) нам також не дадуть. Згідно з цією версією, розрахунок Байдена в тому, щоб повільно задушувати Росію економічно (а швидко не вийде), поки Україна триматиме фронт. А скільки загине українців — для Вашингтона це питання не пріоритетне.

Версія про слабкого Байдена

Друга версія говорить про слабкість Байдена, котрий боїться взяти на себе великі ризики. Він боїться, що якщо дати одразу багато HIMARS, а до них поставити не тільки снаряди GMLRS дальністю до 70 км, а й ракети MGM-140 ATACM дальністю до 300 км, та ще й дозволити цілитись куди захочеться, то Путін оголосить, що США розпочали війну проти Росії руками українців. Тобто Байден боїться спровокувати Путіна швидкими різкими діями — і тому діє повільно та обережно. Спочатку він давав нам "Джавеліни", щоб ми могли знищувати російські танки, потім дав нам гаубиці M777, тепер ось зважився на чотири HIMARS зі снарядами GMLRS і туманно обіцяє дати ще.

Паралельно, до речі, має розпочатися постачання із Британії. Як передає CNN, 1 червня міністр оборони Великої Британії Бен Воллес повідомив, що його країна направить в Україну пускові установки M270, здатні вражати цілі на відстані до 80 км. За словами Воллеса, цей крок був "тісно скоординований" із рішенням США надати Україні HIMARS.

Напевно, Вашингтон і Лондон були б рішучішими, якби Україна сама завчасно подбала про себе. Ніхто не заважав Києву спрямовувати усі вільні кошти на розвиток власної ракетної програми. Якби це було зроблено, то з перших днів повномасштабної війни Україна змогла б, не питаючи нічиєго дозволу, завдавати ударів у відповідь по російських військових об'єктах на території РФ і Білорусі. І тоді поставки РСЗВ із США та Британії виглядали б пересічною подією.

А зараз "маємо те, що маємо". Понад 95% лінії фронту, починаючи від селища Печеніги на Харківщині та аж до західних околиць Херсонщини, знаходиться на відстані понад 80 км від українсько-російського державного кордону. Тобто там можна використовувати HIMARS та M270, не боячись порушити свою обіцянку.

Але припустимо, що ми вже звільнили всю свою територію, за винятком 80-кілометрової прикордонної смуги на сході Луганщини, Донеччини та Криму. Тоді, звичайно, доведеться сподіватися, що Вашингтон зніме своє обмеження. Або що Путін сам, не чекаючи цього, погодиться піти із захоплених територій та укласти мирну угоду. Але поки що це дуже далека перспектива.

    Реклама на dsnews.ua