Після війни Україна може піти за "східноєвропейським сценарієм": дослідження "Ділової столиці"

Про це на презентації дослідження "Ватна Україна. Наративи, обличчя, перспективи", проведеного аналітичним центром "Ділова столиця", розповів експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Попов.

Висновки дослідження опубліковані на сайті "Ділова столиця".

За словами Попова, війна значною мірою змінила електоральну ситуацію в Україні. 

Сектор проросійських виборців розвалився: частина — в окупації, щонайменше 2 млн — виїхали до Росії, у решти — крах ілюзій щодо російського керівництва. За переконання Ігоря Попова, в цьому сегменті ще є "певні залишки настроїв" — індикаторами є мова, віра, історія та герої. Публічні лідери теж є, хоча частина втекла до РФ або перебуває в СІЗО. 

"Але між ними є конкуренція, і вони бояться публічно виступати на захист цих цінностей, бо під час війни це може закінчитися не дуже приємно. Тому вони намагаються не висовуватися і шукати виходи на різні башти Кремля, щоб отримати політичну і фінансову підтримку", — зазначає експерт.

Утім, додав він, пропагандистська машина Кремля працює попри санкції та достатньою мірою охоплює кількість людей, що потрібна для майбутньої "проросійської партії". 

У прозахідних виборців поки є віра в допомогу Заходу. Але тут теж є досить високі ризики краху ілюзій — зокрема щодо президента США Дональда Трампа та його адміністрації, але незабаром можливе й до американської політики як такої. Такий само ризик є і щодо Європи, що в такому разі приведе до краху ілюзій стосовно Заходу загалом, каже Попов.

Зараз, вважає він, в України "момент істини" у відносинах із Заходом. Подальша ситуація значною мірою залежить від рішень, які найближчим часом ухвалять щодо України на міжнародних зустрічах — "Групи семи", НАТО тощо.

Якщо Україна не отримає бажаного результату, це може завдати удару по єврооптимізму українців. Це збільшує ймовірність "східноєвропейського сценарію" — йдеться про запит на політичні сили на кшталт "Права і справедливості" в Польщі, партій Каліна Джорджеску в Румунії та Віктора Орбана в Угорщині тощо. Це політичні сили, які говорять про пріоритет суверенних інтересів, небажання приймати мігрантів за квотами ЄС, своє бачення і свою програму щодо гендерних цінностей і реформ. Ці партії у Східній Європі досить швидко набувають популярності на фоні економічних проблем, зауважує Ігор Попов. 

Якщо незадоволення українських "еліт" пропозиціями Заходу накладеться на євроскептицизм населення, є великі шанси на формування нової "партії євроскептиків", що може отримати досить великий результат буквально в першому електоральному циклі. 

"І питання в тому, з ким вона буде створювати ситуативні альянси — бо за низкою ціннісних, геополітичних питань може бути співпадіння з проросійською партією. Це ще не "грузинський сценарій", але серйозна зміна електорального поля. І це загроза, бо тоді євроінтеграція може заморозитися з обох сторін — Брюсселя і Києва — на багато років", — застерігає експерт.