• USD 36.6
  • EUR 38.6
  • GBP 44.9
Спецпроєкти

Нова Україна після Путіна. Як війна змінила українців

У плані ресурсу для виживання переважна більшість українців сподіваються на західну допомогу, а не на репарації від Росії

війна в Україні
Реклама на dsnews.ua

Останнім часом дуже багато всіляких "доброзичливців" радять нам якнайшвидше укласти мир з Росією. З нашого боку, у відповідь уже багато сказано, чому цього робити не можна з військово-політичного погляду. Але ця проблема має ще й соціально-економічні аспекти. У разі перемир'я з ворогом наша територія перетвориться на суцільну зону економічної депресії та демографічної катастрофи. У нас просто не буде ресурсу для виживання. Тому з усіх поглядів єдиний вихід для нас — це перемога.

Для розуміння повоєнних перспектив дуже доречним виявилося соціологічне опитування "Оцінка шкоди, завданої воєнними злочинами Росії в Україні". Його було проведено в рамках проекту Центру сприяння волонтерському руху "Волонтер.Орг" за фінансової підтримки Євросоюзу. Результати цього дослідження днями презентувала група "Рейтинг".

Масштаби збитків

Війна зачепила кожного українця у всіх регіонах. Особливо постраждав приватний бізнес. Серед тих, хто має основним джерелом доходів власний бізнес, 88% заявили про погіршення ситуації. У тому числі 40% повідомили, що вже закрили свій бізнес або планують закрити, а 48% — що бізнес працює, але прибутки зменшилися. При цьому 61% власників підприємств констатували, що їм довелося звільняти найманих працівників, а 77% урізали їм зарплати.

Серед тих, хто мав роботу до 24 лютого, лише 36% сказали, що працюють на колишньому місці у звичайному режимі. 19% повідомили, що працюють віддалено чи частково, 6% – що працюють на новій роботі. А 37% констатували, що вони наразі не мають роботи.

І ось результат. Серед усіх опитаних майже дві третини (64%) заявили про зниження особистих доходів. У тому числі кожен сьомий (14%) втратив практично всі доходи, а кожен третій (32%) повідомив, що його доходи скоротилися значно.

Крім того, майже третина респондентів (32%) заявила про матеріальні втрати через війну. Маються на увазі втрати особистих заощаджень (грошей та коштовностей), житла, побутової техніки, власних автомобілів, засобів виробництва, комерційної нерухомості та інших матеріальних цінностей.

Реклама на dsnews.ua

Зокрема, кожен десятий повідомив про руйнування житла (2% житла повністю зруйновано, 8% — частково). У масштабах країни це дуже багато. Причому ці втрати зростатимуть, оскільки ворог спеціально піддає ракетним атакам та артилерійським обстрілам житлові масиви. Крім того, 5% заявили, що не мають інформації, в якому стані зараз їхнє житло. Зрозуміло, що переважно це біженці з окупованих територій.

Серед тих, хто до 24 лютого проживав у нинішній зоні бойових дій (Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська області), 9% кажуть, що їхнє житло повністю зруйноване, 26% — частково зруйноване, 17% — не знають про його долю. Не набагато менші масштаби збитків у респондентів, які до 24 лютого проживали у Сумській, Чернігівській, Київській областях: 6% кажуть, що їхнє житло повністю зруйноване, 23% — частково зруйноване, 10% — не мають інформації.

Міграційні перспективи

Понад чверть опитаних (26%) повідомили, що після 24 лютого змінили місце постійного проживання у зв'язку з війною. Наголосимо, що опитування проводилося методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing — телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера) на території України. Тобто воно не охопило мільйони біженців, які виїхали до Польщі та інших країн. Тому реальні цифри міграції можуть бути суттєво вищими.

Серед тих, хто після 24 лютого змінив місце проживання, 34% заявили, що вже повернулися, 9% — що планують повернутися найближчим часом, 15% — що хочуть повернутися, але поки зачекають, 33% — що повернуться лише коли війна закінчиться, а 6% — що взагалі не планують повертатися.

Найбільш песимістично оцінюють перспективи свого повернення ті респонденти, чиє житло повністю зруйноване: не мають наміру повертатися 16%, повернуться лише після закінчення війни 57%. Майже настільки ж песимістичні ті, хто не має інформації про долю свого житла: 16% не збираються повертатися, 49% повернуться лише після закінчення війни.

Перспективи повернення біженців, звісно, залежать від перспектив відновлення зруйнованого житла. Поки що ця турбота лягає передусім на плечі постраждалих. На допомогу держави розраховує лише кожний третій. Серед тих, чиє житло повністю або частково зруйновано, лише 33% подали заяву до "Дії", правоохоронних органів чи інших державних інституцій. А 67% жодних заяв не подали.

Опитування проводилось 15-19 вересня. На той момент 66% тих, чиє житло повністю або частково зруйновано, заявили, що ще не розпочалися жодні роботи з відновлення їхнього житла. 27% повідомили, що проводиться частковий ремонт, і лише 4% — що розпочався капітальний ремонт.

Примітно, що 59% респондентів, чиє житло постраждало через війну, схиляються до думки, що потрібно дочекатися закінчення війни і потім приступати до відновлення житла. Це пояснюється просто: люди не мають грошей. І держава теж поки що не виділяє грошей на відновлення житла. Ось люди й сподіваються, що хоч би після війни гроші з'являться.

Хто сплатить український рахунок окупантам

Близько 43% опитаних вважають, що на відновлення інфраструктури та економіки України вистачить п'яти років. 25% вважають, що на це потрібно від шести до десяти років, 23% – понад десять років. Немає нічого дивного у такому розкиді думок. Зараз незрозуміла відповідь на головне питання — хто фінансуватиме повоєнне відновлення.

Українці одностайні у тому, що треба висувати рахунок агресору. Респондентам було запропоновано висловитись, хто, на їхню думку, має компенсувати економічні та інфраструктурні втрати України за час війни. Можна було вибрати кілька варіантів відповіді. 91% впевнені, що обов'язок компенсації наших втрат має лежати на Росії, і лише 15% хочуть покласти його на країни Європи, 14% на міжнародні організації, 10% на США і 9% на саму Україну.

Це те, чого опитані хотіли б. Але більшість із них скептично оцінюють шанси того, що вдасться змусити Росію заплатити за рахунками. Лише 31% вірить, що економічні та інфраструктурні втрати України зможе компенсувати Росія. Набагато більше надій опитані покладають на країни Європи (78%), міжнародні організації (74%), США (72%) та Україну (71%). Тут, знов-таки, можна було вибрати кілька варіантів відповіді.

Як бачимо, переважна більшість українців сподіваються на західну допомогу, а не на репарації від Росії. Але Захід якщо й щось фінансуватиме, то скоріше конкретні економічні та інфраструктурні проекти на рівні держави та територіальних громад, а не будівництво та ремонт житла. Тому насправді єдина реальна надія для тих, хто втратив житло через війну, — це саме відшкодування збитків за рахунок Росії. Але для цього потрібно або змусити Росію виплачувати репарації, або конфіскувати її активи в усіх західних країнах. Ні те, ні інше буде неможливо, якщо ми погодимося на мир чи перемир'я на російських умовах.

    Реклама на dsnews.ua