Шарій, Бойко, Медведчук, Добкіни: хто може стати обличчям "грузинського сценарію" в Україні
Одним з напрямків впливу, який набирає ваги в межах гібридної стратегії Кремля, є так званий "грузинський сценарій" – модель поступового повернення країни під вплив Росії через інформаційно-політичне проникнення, розхитування легітимності держави та корупційно-кланову інфільтрацію еліт
Про це йдеться у новому дослідженні "Ділової столиці" — "Ватна" Україна. Наративи, обличчя, перспективи".
Його автори — політолог Вадим Денисенко та політичний оглядач "ДС" Юрій Вишневський — пояснюють, що цей сценарій не є прямою військовою агресією, а серією скоординованих інформаційних, політичних і управлінських диверсій.
У матеріалі "ДС" наголошується, що після завершення гарячої фази війни Кремль робитиме ставку не стільки на вибори та просування проросійського кандидата, скільки на хаотизацію української політики, деморалізацію суспільства та повзучу делегітимізацію державного механізму.
"Основна мета – створення внутрішнього розладу, в якому проросійські або антидержавні актори можуть діяти під прикриттям "альтернативного патріотизму", "експертної критики" чи "прагматичного пацифізму", — йдеться у дослідженні "Ватна" Україна".
Автори пояснюють, що, на відміну від Грузії, де проросійська "Грузинська мрія" здобула послідовну перемогу на виборах, в Україні підтримка відверто проросійських сил коливається в межах 10–15%, що унеможливлює повторення аналогічного сценарію в чистому вигляді.
"Водночас, актори другого ешелону – медійні маніпулятори, блогери, політичні реваншисти – здатні створити ефект постійного внутрішнього коливання, що підіграє гібридній тактиці РФ", — зазначають Вадим Денисенко та Юрій Вишневський.
Вони називають інструменти реалізації такого сценарію — через визначені кейси:
- імітація патріотичної критики, що насправді підриває довіру до держави;
- легітимація капітуляції як вияв турботи про людей;
- демонізація оборонних структур;
- штучне посилення еміграційних настроїв;
- використання наративів про розрив довіри до союзників;
- активізація церкви як інструмента моральної дестабілізації.
Наведемо список декількох потенційних акторів, які на думку авторів, "візьмуться за виконання такого "грузинського" завдання від Кремля:
- Анатолій Шарій – має одну з найбільших аудиторій серед проросійських блогерів, активно впливає на думки частини українців через соцмережі;
- Віктор Медведчук – попри санкції та втрату медіаресурсів, залишається символічною фігурою проросійського табору, має вплив через мережу прихильників;
- Михайло Добкін – має значний політичний та бізнесовий бекграунд, тривалу історію проросійської риторики та контактів із Москвою, зберігає вплив на сході України, уточнюють дослідники;
- Дмитро Добкін – разом із братом володіє великими активами, має політичний досвід і вплив у бізнес-середовищі, відомий проросійськими заявами, нагадують автори;
- Юрій Бойко – нардеп, один із лідерів проросійської політики в Україні, має сталу аудиторію;
Водночас дослідники наголошують – перелік прізвищ не є вичерпним.
"Але ми точно можемо говорити, що росіяни будуть намагатися створити проросійську партію (точніше — партії, бо уявити собі об’єднання всіх проросійських сил під одним політичним дахом поки малореально). Зараз тільки нагадаємо, що, як мінімум одна така партія має шанси подолати прохідний 5% бар’єр", — йдеться у дослідженні.
Із повним дослідженням та ширшим списком прізвищ осіб, яких на думку авторів, Кремль може задіяти для реалізації "грузинського сценарію", можна ознайомитися за посиланням.
