"Стамбульські домовленості" не можуть бути орієнтиром для миру в Україні, — Келлог

Про це спецпредставник США з питань України Кіт Келлог заявив на Раді з міжнародних відносин, передає "ДС".

Келлог зазначив, що він не зовсім підтримує позицію іншого спецпосланника адміністрації Трампа Стіва Віткоффа, який припустив можливість використання цих домовленостей як стартового пункту для переговорів. Він зазначив, що це може бути "відправною точкою", але не основою.

"Стамбульські вимоги були дуже серйозними для ослабленої України. Я погодився б із тим, що говорив Стів. А Стів казав — це відправний пункт. Я не думаю, що це справедлива рамка. Якщо ви хочете, ви можете з росіянами почати з цих позицій" — підкреслив Келлог.

За словами спецпредставника, замість повернення до старих форматів необхідно розробити новий підхід, який враховуватиме нинішній баланс сил.

Нагадаємо, 28 лютого 2022 року у Стамбулі почалися переговори між Україною і РФ. Деякі раунди проходили за фізичної присутності представників сторін, а інші — онлайн.

Як писало "Радіо Свобода", тоді Москва запропонувала Україні угоду, яка фактично означала б українську капітуляцію. Це був проєкт під назвою "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України". Він був першими відомим документом, який викладав умови Росії щодо мирної угоди після початку повномасштабного вторгнення.

Згідно з проєктом договору, Росія висувала такі вимоги:

• Україна має скоротити свою армію до 50 000 осіб, включаючи 1,5 тисячі офіцерського складу.
• Україні пропонували "не розробляти, не виробляти, не купувати та не розміщувати на своїй території ракетні озброєння будь-яких видів базування з дальністю стрілянини понад 250 км". 
• У планах Росії Україна мала "визнати незалежність так званих "Донецької та Луганської республік"" — причому в межах адміністративних областей України (станом на 24 лютого 2022 року Росія контролювала лише частину цих областей і не завоювала їх повністю й тепер, на початку 2025 року).
• Росія також вимагала скасування всіх санкцій — як українських, так і міжнародних — і відкликання всіх міжнародних позовів, поданих із 2014 року.
• Саме Україна має взяти на себе витрати на відновлення інфраструктури Донбасу, зруйнованої з 2014 року.
• Росія наполягала на надання російській мові статусу державної та відновлення всіх майнових прав Української православної церкви (московського патріархату).
• Автори проєкту вимагали "скасувати й більше не вводити будь-які заборони символіки, що асоціюється в державах із перемогою над нацизмом", тобто фактично знову легалізувати в Україні радянські та комуністичні символи. До документа додано перелік українських законів, які автори назвали прикладами "нацифікації та героїзації нацизму".

Втім, переговорний процес зупинився наприкінці квітня 2022 року, оскільки сторони сперечалися щодо основних положень проєкту договору. Тоді армія РФ відступила з півночі України, бо не змогла захопити Київ чи змусити Україну капітулювати.