Угорщина виходить з МКС. Навіщо це Орбану і чи справді міжнародне право померло

Як Угорщина не вийшла з МКС, до якого повністю не ввійшла

На початку квітня голова канцелярії прем’єра Угорщини Гергей Гуляш анонсував вихід країни з Міжнародного кримінального суду. Ця подія збіглася в часі з візитом до Угорщини керівника ізраїльського уряду Беньяміна Нетаньяху. 21 листопада Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт цього політика та екс-міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта. Суд підозрює їх у скоєнні воєнних злочинів у Секторі Гази. В компанії з діючим прем’єром та колишнім міністром опинилися і ватажки палестинського угрупування ХАМАС. Рішення МКС багатьох здивувало, адже суд поставив на один щабель керівників демократичної держави і терористів. Угорський прем’єр Віктор Орбана наступного дня після видачі ордеру засудив суддів у Гаазі і запросив Нетаньяху в гості. Як з’ясувалося, у візиті прем’єра Ізраїлю до Угорщини була вигода і йому, й Орбану. Перший прагнув продемонструвати, що не боїться рішень МКС, а другий хотів боляче вкусити своїх опонентів у Брюсселі. Для цього готував правову базу та пропагандистську кампанію.

5 лютого Нетаньяху прилетів до президента Дональда Трампа, з яким має давні товариські стосунки, після чого глава Білого дому ввів санкції проти Міжнародного кримінального суду. Президент США не приховував, чому ухвалив таке рішення, він прямо звинуватив суд у "нелегітимних і безпідставних діях проти Америки та її близькосхідного союзника Ізраїлю". В тексті указу вказав, що Сполучені Штати та Ізраїль є "квітучими демократіями з військовими, які суворо дотримуються законів війни". Слід нагадати, що у Трампа давній конфлікт з цією установою. Ще за своєї першої каденції він наклав санкції на окремих посадових осіб МКС, які розслідували ймовірні військові злочини американських військових в Афганістані. Джо Байден ці санкції скасував. До речі, він також критикував МКС за ордер на арешт Нетаньяху, зробивши акцент на недоречності ставити знак рівності між Ізраїлем і ХАМАС.

Санкційна помста Трампа суду в Гаазі зняла для Будапешту всі червоні лінії. Починаючи з лютого, владні правники готували обґрунтування, чому Угорщина не арештує ізраїльського прем’єра. Виявилося, ця країна, коли у 2002 року її парламент ратифікував Римський статут, так і не опублікувала документ в офіційній газеті. Таким чином не включила його до національного правового кодексу. Про цю хитрість угорців було відомо, проте вважалося, що раз парламент ратифікував статут, значить країна повністю підтримує його принципи. Нюанс у тому, що Євросоюз зробив МКС частиною своєї правової системи і на недоучасть Угорщини в Міжнародному суді просто закрили очі, адже і без цього мали і мають з нею купу проблем. До слова, ця історія з хитрою ратифікацією сталася за прем’єрства Орбана.

Варто наголосити, що заява про вихід із МКС не означає автоматичного припинення членства. Воно припиняється через рік після схвалення такого рішення парламентом та відповідного звернення до самого суду. Тобто поки що Угорщина в процесі між заявою Гергея Гуляша та реальними кроками до припинення перебування в МКС. Чому Орбан не дав команду своїм депутат із "Фідес" швидко ухвалити резолюцію, здогадатися нескладно. Ця особа — відомий політичний шантажист, тож, можливо, тримає остаточне рішення для торгів із Брюсселем. Будапешт створює поганий прецедент для всього Євросоюзу, та якщо Орбан про щось домовиться з керівництвом ЄС, може і не поспішати грюкати дверима суду в Гаазі. Тим більше, що обставини дещо змінилися.

МКС днями надіслав угорській владі запит на роз’яснення, чому вона не арештувала Нетаньяху, адже на момент його візиту країна перебувала і нині перебуває у правових відносинах із Міжнародним судом. Суд дав Будапешту час на відповідь до 23 травня. І сам полегшив Орбану відповідь. Апеляційна палата МКС скасувала ордери на арешт, видані судом нижчої інстанції на Нетаньяху і Галланта, та повернула йому справу для "повнішого вивчення заперечення Ізраїлю". В Ізраїлі вважають постанову апеляційної палати своєю великою перемогою. Залишимо за дужками питання, чого в цій перемозі більше — якісно підготовлених ізраїльськими юристами заперечень і контраргументів чи в Гаазі тримають ніс за політичним вітром. Який дує з Вашингтону. Тепер Орбан може не поспішати виводити Угорщину з МКС. А ще низка країн — Німеччина, Польща та інші — видихнула з полегшенням, оскільки мала мороку, що робити з Нетаньяху, якщо він захоче приїхати віддати шану полеглим у часи Голокосту.

Прецедент Дутерте. Чому рано хоронити міжнародне право

Угорський прецедент з ігноруванням ордеру на арешт, виданого Міжнародним судом, не перший. Нам добре пам’ятний скандал з візитом Володимира Путіна до Монголії. Монголи, на відміну від угорців, навіть не заявляли, що вийдуть з-під юрисдикції МКС, вони просто прийняли у себе російського диктатора. Не безкоштовно, звичайно. Ціна питання — на Монголію не розповсюджується заборона на експорт російського бензину. Також Улан-Батор був зацікавлений зняти мита на 800 товарів, важливих для свого експорту. Одним словом, Путіну потрібно було продемонструвати світові нехтування міжнародним правом, а Монголії — здобути економічні вигоди. І вони зійшлися в ціні. Що ж відбулося далі? Через півтора місяці МКС визнав, що Путіна не арештували всупереч положенням Римського статуту і передав справу щодо дій Монголії до Асамблеї держав-учасниць. Максимальне покарання, яке загрожує цій країні – публічний осуд. Немає механізмів навіть виключення представника Монголії зі складу суду. Так буде і з Угорщиною.

Коли у 2002 році створювався МКС, вважалося, що країни, які приєднуються до Римського статуту, роблять це свідомо і відповідально. Тому не було якихось жорстких механізмів на кшталт вигнання зі складу суду чи накладення штрафів на державу-порушницю. Розрахунок був на добру волю. І до останнього часу ця інституція працювала, хоча і були випадки ігнорування її рішень. До історії з Путіним у Монголії і Нетаньяху в Угорщині дуже показовим прецедентом став випадок з екс-президентом Філіппін Родріго Дутерте. У 2019 році, коли МКС вів розслідування його злочинів на посаді мера Давао, а потім президента, Філіппіни вийшли з-під юрисдикції Міжнародного суду, у такий спосіб Дутерте прикрився від переслідування. Але 11 березня цього року його затримали у Манілі після прильоту з Гонконгу і 17 березня в Гаазі розпочалося засідання у справі цього політика. Чому ж Філіппіни його затримали і видали МКС? Дутерте конфліктував із нинішнім президентом Бонгбонгом Маркосом, тож останній просто вирішив свою проблему, відправивши політичного супротивника до Гааги.

Нині може здатися, що світ котиться в пекло, що всюди порушуються міжнародні закони, що замість сили права діє право сили. І скоро ми житимемо на планеті, де є центри сили і васали навколо них. Як у Середньовіччі, тільки зброя набагато потужніша. Такі сумні думки навіює зокрема і "мирний план" Дональда Трампа та його нав’язування Україні. А сам Трамп дуже ємко охарактеризував його стосунки зі світом як з васалами: після введення мит лідери країн "цілують його в дупу". Щоб домовитися про скасування тарифів. Так само прагне діяти Орбан. Щоб його умовляли чи заплатили за невихід з-під юрисдикції МКС. Ці та інші випадки зневаги до міжнародного права ставлять під сумнів засудження коли-небудь Путіна та інших російських діячів, на арешт яких є ордери Міжнародного суду. Але є і згаданий приклад з Дутерте. Можна пригадати ще Слободана Мілошевича, який був до останнього впевнений, що до Гааги Сербія його не передасть.

Отже, факти порушення рішень Міжнародного суду як були, так і лишаються поодинокими. На жаль, окремі країни спекулюють на відсутності серйозних механізмів покарання за порушення. Але їхні дії не скасовують самого міжнародного права. І воно поширюється й на Орбана, якщо він вдасться до силового розгону опозиційних протестів, які набирають сили в Угорщині,