• USD 29.3
  • EUR 30.7
  • GBP 35.8
Спецпроєкти

Зростання у десять разів на місяць? Чому Зеленський, Арестович та Арахамія говорять різне про втрати нашої армії

Тема наших втрат — надто чутлива, дуже гостро чутлива для суспільства. Тому тут не можна діяти методом спроб і помилок — і абсолютно неприпустимі імпровізації

Український воїн
Реклама на dsnews.ua

Перші три місяці великої війни наші офіційні особи нечасто озвучували дані про вбитих та поранених військових з нашого боку. При цьому середні втрати вбитими не перевищували сто осіб на день.

200-500 замість 30-40

Вперше наші втрати назвав Володимир Зеленський 12 березня, спілкуючись із іноземними журналістами. "Ми не радіємо, що у нас загинули на сьогоднішній день близько 1300 військових, а в Росії — понад 12 тисяч. Один до десяти. Я не тішуся, що у них 12 тисяч загинуло", — заявив він. На той момент пройшло 16 діб путінської "спецоперації". Загалом близько 80 загиблих на день.

13 травня Зеленський дав інтерв'ю CNN. Він сказав, що на війні загинуло від 2500 до 3000 українських військовослужбовців, тоді як втрати Росії становили 19-20 тисяч. Також Зеленський сказав, що близько 10 тисяч українських військовослужбовців зазнали поранень. На той момент минуло 78 діб великої війни. У середньому 30-40 загиблих та до 130 поранених на день. Ці цифри відповідають тому факту, що особливо великі втрати ми зазнали у перші дні повномасштабного російського вторгнення, а потім їхній щоденний рівень знизився.

Але з середини травня втрати, що озвучуються владою, знову почали зростати, причому дуже швидкими темпами. Також помітно зросла і частота, з якою наші офіційні особи наводять дані про вбитих та поранених військових з нашого боку.

22 травня Володимир Зеленський на брифінгу з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив: "Сьогодні від 50 до 100 людей на день можуть гинути на найскладнішому напрямку, на сході…"

31 травня Зеленський дав інтерв'ю Newsmax. "Ситуація дуже важка, ми втрачаємо 60-100 солдатів на день убитими та близько 500 людей пораненими в бою", — повідомив він.

Реклама на dsnews.ua

9 червня міністр оборони Олексій Резніков на своїй сторінці у Facebook констатував: "Ситуація на фронті важка. Ми втрачаємо щодня до сотні наших бійців убитими та до 500 пораненими".

Того ж дня радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк заявив програмі Newshour BBC World Service, що зараз у війні щодня гинуть 100-200 українських військових.

Наступного дня його колега Олексій Арестович у прямому ефірі на YouTube-каналі "Фейгін Live" сказав, що з 24 лютого загинуло близько 10 тисяч українських військових. На той момент минуло 106 діб великої війни. Загалом майже 100 загиблих на день. Якщо порівняти цифри, наведені Зеленським 13 травня та Арестовичем 10 червня, виходить, що менш ніж за місяць кількість загиблих зросла з 2,5-3 до 10 тисяч. Це означає 7-7,5 тисячі загиблих за 28 днів, або в середньому 250-270 на день.

15 червня американський новинний сайт Axios повідомив про виступ у Вашингтоні на круглому столі в мозковому центрі German Marshall Fund of the United States (Німецький фонд Маршалла Сполучених Штатів) лідера фракції "слуг народу" у Верховній Раді Давида Арахамії. Як зазначив Axios, Арахамія очолює українську делегацію у Вашингтоні, завдання якої — лобіювати адміністрацію Байдена та Конгрес, щоб збільшити темпи постачання зброї та визнати Росію державою, яка підтримує тероризм. У своєму виступі Арахамія заявив, що щодня на Донбасі гине або отримує поранення до 1000 українських солдатів, у середньому від 200 до 500 убитих та значно більше поранених. Арахамія наголосив, що за останні два тижні щоденні втрати значно зросли. Зазначимо, що "від 200 до 500 убитих на день" — це цифри Арахамії лише щодо Донбасу, хоча бойові дії йдуть також у Харківській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях.

Таким чином, за місяць рівень втрат виріс на порядок — з 30-40 загиблих на день станом на середину травня до 200-500 на день у середині червня.

Вірити чи не вірити

Чому українські офіційні особи стали буквально у щотижневому режимі повідомляти про наші втрати? І чому при цьому рівень втрат, що озвучується, щоразу зростає?

У соцмережах висуваються три версії, які умовно можна назвати поганою, нейтральною та доброю.

Погана версія полягає у тому, що це психологічна атака на українське суспільство. Мовляв, воно має жахнутися, і в такому зляканому стані його буде легше переконати у необхідності найшвидших домовленостей із Путіним про припинення вогню та заморожування конфлікту. Прихильникам цієї версії особливо допоміг Арахамія, який заявив на згаданому круглому столі у Вашингтоні, що війна має закінчитись "компромісом" (хоча Зеленський каже, що війна має закінчитися нашою перемогою). Арахамія пояснив, що Росія значною мірою захищена від санкцій через високі ціни на нафту і повною мірою відчує їхні наслідки лише через три-чотири роки. "Питання у тому, чи будемо ми (Україна) все ще тут через три чи чотири роки, щоб насолодитися цим шоу", — цитує Арахамію Axios.

Перед цим заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що України не буде за два роки. На це різко відповів Подоляк, який назвав Медведєва "маленькою людиною з великими комплексами". І ось буквально через кілька годин Арахамія засумнівався в тому, чи Україна існуватиме (тільки не через два роки, як лихословить Медведєв, а через три-чотири). Звичайно, після таких збігів можуть спасти на думку погані версії.

Нейтральна версія полягає в тому, що саме місяць тому стало очевидним: війна проти російських фашистів буде довгою. І це усвідомлення вимагало корекції інформаційної політики. Зокрема, влада вирішила, що треба більше говорити суспільству про реальну ситуацію — хоч би для того, аби всілякі диванні блогери не вимагали швидких наступів та контрнаступів. Саме тому різко "змінив платівку" Арестович, який раніше старанно створював ілюзію швидкої перемоги.

Нарешті, умовно хороша версія припускає, що Арахамія просто перестарався. Йому сказали — придумати переконливі аргументи для контактерів у Вашингтоні, ось він і почав лякати, що в нас дуже зросли втрати і що взагалі ми можемо не вижити, якщо нам прямо зараз не надати багато військової та фінансової допомоги.

Щоправда, спроби обдурити американських офіційних осіб, мабуть, не будуть успішними. У той же день, коли Арахамія озвучив у German Marshall Fund оцінку "від 200 до 500 убитих на день", голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі на брифінгу в Пентагоні констатував: "У медіа ви бачите повідомлення про те, що Україна має 100 убитих і 100-200-300 поранених на день. Я сказав би, що ці цифри знаходяться на рівні наших оцінок". Але 100 – це, звичайно, не 200-500.

Втім, можна припустити, що Арахамія своїм виступом в одному з провідних американських мозкових центрів намагався впливати насамперед не на істеблішмент, а на громадську думку США, щоби викликати більше співчуття до України та більше бажання допомогти. І він для більшої переконливості згустив фарби.

Не тема для імпровізацій

Як би там не було, але слід визнати, що від цієї історії залишився неприємний осад. Тим більше, що тиждень тому Росія через свої інтернет-ресурси розпочала ІПСО (інформаційно-психологічну операцію) саме на тему нібито катастрофічних втрат ЗСУ. Інформагентства, Telegram- та YouTube-канали, що контролюються Кремлем, погнали хвилю повідомлень типу "200 тисяч за 100 днів: іноземні спецслужби підрахували втрати армії України". Безумовно, 200 тисяч убитих та поранених, по дві тисячі на день, – це явний фейк. Але тепер Арахамія своєю заявою про тисячу вбитих і поранених на день ненароком допоміг кремлівській пропаганді.

Також ця заява спричинила негативну реакцію в армії. Для розуміння причин наведемо оцінку головного спеціаліста відділу координації та синхронізації зовнішніх та внутрішніх комунікацій апарату головнокомандувача ЗСУ Катерини Галушки. З кінця квітня Катерина у відпустці — поїхала на фронт як волонтер-парамедик, тому вона може говорити відверто. Так ось, за її професійною оцінкою комунікатора, Арахамія неправий тричі.

По-перше, не можна було заявляти, що щоденні втрати становлять 1000 чоловік. Не можна було підсумовувати загиблих та поранених. Багато медіа, як і російська ІПСО, викреслюють згадку про поранених, створюючи враження, що "1000 людей на день" — це число вбитих.

По-друге, навіть якщо взяти озвучене Арахамією число "від 200 до 500 убитих на день" — це, зазначає Катерина, "все одно не правда".

По-третє, такі раптові інформаційні вкидання негативно впливають на суспільство. "Люди, які цивільні та легко вірять, або вони накручені вже максимально і на емоціях вірять, подібне сильно деморалізує", — попереджає Катерина.

І висновок тут має бути один. Тема наших втрат — надто чутлива, дуже гостро чутлива для суспільства. Тому тут не можна діяти шляхом спроб і помилок — і абсолютно неприпустимі імпровізації.

І взагалі, дуже дивно виглядає, коли про наші військові втрати розповідають політики, які не мають жодного відношення до Збройних Сил. Озвучувати такі цифри має бути винятковою прерогативою верховного головнокомандувача та військового керівництва.

Повчальним прикладом може бути брифінг в Пентагоні, про який вже йшлося вище. Вели брифінг міністр оборони США Ллойд Остін та найбільш високопоставлений генерал США Марк Міллі. До речі, Ллойд Остін теж генерал, тільки у відставці. На посаді міністра він є цивільною особою, політичним діячем. Так ось, коли журналіст Reuters Ідріс Алі отримав можливість поставити запитання, він із політичним питанням (про мету американської допомоги Україні) звернувся саме до міністра Остіна, а з військовим питанням — про втрати української армії — звернувся саме до генерала Міллі. Тому що там така система давно відпрацьована, і всі журналісти знають, які питання у чиїй компетенції.

А в нас навпаки, самі політики привчають суспільство, що вони можуть говорити на будь-яку тему, не несучи за свої одкровення жодної відповідальності. Але від цього треба відучитись. Зараз це особливо актуально: під час бойових дій на величезному фронті додаткові непорозуміння між політиками та військовими зайві.

    Реклама на dsnews.ua