В цей день 176 років тому народився Михайло Драгоманов
Михайло Петрович Драгоманов (1841-1895) народився в Гадячі на Полтавщині в родині дрібних дворян. Мав двох братів і сестру Ольгу, більш відому під своїм літературним псевдонімом Олена Бджілка (вона ж мати Лесі Українки).
Навчався в Гадяцькому повітовому училищі, Полтавській гімназії, з якої був виключений з останнього класу "за зухвалість". Згодом закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Захистив дисертацію, викладав. Читав лекції з загальної та стародавньої історії.
Утримував велику родину, платив за навчання братів і сестер. Гроші на це заробляв лекціями в гімназії, газетної та журнальної роботою. Очолював ліве крило київської "Громади".
У 1876 році з-за вільнодумства звільнений з роботи в університеті, змушений був емігрувати. Жив у Відні, Женеві, Софії. З 1889 - професор кафедри історії Софійського університету.
Російська влада неодноразово вимагали від болгарської сторони відмовитися від послуг Драгоманова, але та на вимоги російського царизму не звертала уваги. Драгоманова в Болгарії дуже цінували, пам'ятають його і зараз - 170-річчя вченого в 2011 році було відзначено на державному рівні не тільки в Україні, але і в Болгарії. Кілька років поспіль у Софії проходять наукові конференції "Драгомановские студії".
У нас спадщина видатного вченого, а це праці з історії, політології, літературознавства, фольклористики досі не прочитані та не вивчені. Навіть не існує повного видання його творів, а вони б склали приблизно 20 томів.
Ідеалом Драгоманова був соціалізм західноєвропейського зразка. Він не терпів націоналізму: ніякого - ні російського, ні європейського, ні рідної української. Був космополітом. Казав, що слабина українського руху в тому, що він романтично емоційний. Помічав, що коли українство стане працьовитим і сильним, тоді і заслужить право називатися Україною, а не Малоросією.
Драгоманов вважав, що політичну свободу в Росії українці можуть отримати тільки одним шляхом - шляхом федералізації. У цьому він розходився з багатьма своїми співвітчизниками. Відомий фольклорист Олександр Лоначевський на те йому зауважив: "Я ще ніколи не бачив москаля не обрусителя. Покажіть мені хоч одного москаля, який не дивився б на Слов'янщину як на базар для своїх товарів, такий базар, де вони самі призначають ціну."
Драгоманов без пієтету ставився до класиків - навіть до Шевченка. Чималий резонанс у всій Європі мала його стаття "Турки внутрішні і зовнішні" - в 1876 році росіяни взялися якраз "звільняти братні народи Балкан", а Драгоманов підкреслював, що не можуть звільняти слов'ян від турків ті, хто сам поневолений "турками внутрішніми".
А ще, у статті "Внутрішнє рабство і війна за визволення" він проголосив необхідність визволення самої Росії. "Поки є болото, і чорти", - писав Драгоманов. На його думку, головним завданням повинно бути знищення "болота", тобто самодержавства. І цитата, яка вважається чи не заповітом Драгоманова: "Тільки тоді, коли ми покажемо свою силу, зверне на нас увагу і Європа. Наївно чекати, щоб коло людей, навіть найгуманніших, турбувався з-за інших тільки тому, що їх б'ють. Мало хіба кого б'ють на земній кулі?! Люди цікавляться тільки тими, хто відбивається, - і таким тільки і допомагають" (1895).
