• USD 36.6
  • EUR 37.2
  • GBP 44.1
Спецпроєкти

Реформа уряду. Що хоче отримати Зеленський

Якщо завданням є домогтися від західних донорів бажаних $750 млрд, то сенс переформатування Кабміну повинен полягати не в перейменуванні міністерств.

Реклама на dsnews.ua

Останнім тижнем у медіа та соцмережах обговорюються плани Банкової радикально переформатувати Кабінет міністрів та всю систему органів виконавчої влади. Причому це не чутки від анонімних "джерел", а цілком реальні проекти документів, розроблені у рамках підготовки до міжнародної конференції з питань відновлення України, яка відбулася у швейцарському Лугано 4-5 липня.

І реалізація цих планів залежатиме від того, чи вони сподобаються нашим донорам — країнам ОЕСР та міжнародним фінансовим організаціям. У них наша влада попросила в Лугано $750 млрд на 2023-2032 роки.

Цілі високі і не дуже

Розробкою реформи займалося Міністерство цифрової трансформації. І воно загалом постаралося врахувати можливі побажання донорів. Саме тому суть реформи полягає у радикальному скороченні чиновницького апарату.

Чисельність працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (включаючи їхній центральний апарат та територіальні підрозділи) має скоротитися більш ніж удвічі — зі 117 до 56 тисяч. При цьому кількість міністерств має бути зменшена з 20 до 12, кількість інших відомств – з 58 до 43.

Ще більш вражає заплановане скорочення відомчих інспекцій, уповноважених приходити на підприємства з перевірками. Наразі є 14 таких інспекцій із загальним персоналом 55 тисяч співробітників. Натомість планується створити Єдину державну інспекцію з персоналом 10 тисяч осіб.

Зрозуміло, що це має сподобатися західним партнерам. Щоб великі компанії з Європи, Америки, Японії тощо захотіли взяти участь у створенні нової української економіки, звичайно, вони вимагатимуть максимально вільних умов ведення бізнесу.

Реклама на dsnews.ua

Та й загалом скорочення чиновницького апарату акцентує на нашому намірі витрачати донорські кошти максимально ефективно. І це відповідає побажанням із боку західних урядів, які не хочуть чути претензії співгромадян та журналістів на кшталт "Чому гроші наших платників податків йдуть на утримання величезної армії українських чиновників?"

Втім, не варто переоцінювати вагу цього аргументу. Автори реформи оцінюють річну економію у зарплатах у розмірі 15 млрд грн. Це орієнтовно $0,5 млрд. на рік, або $5 млрд. за 10 років. І це становить лише 0,7% від суми $750 млрд, яку ми попросили в Лугано.

Крім названих вище високих цілей (скорочення бюрократії, спрощення ведення бізнесу), є у цієї реформи й інші цілі, скажімо так, менш високі — в галузі політтехнологій та піару.

Насамперед, така радикальна реформа, яка передбачає скорочення кількості міністерств з 20 до 12, навряд чи можлива без перезапуску уряду. Тобто, потрібно буде відправити у відставку нинішній Кабмін і призначити новий. І тут відразу постає питання: кому дістануться ці крісла?

В інформпросторі вже гуляє список можливих кандидатів на посаду прем'єра у новому уряді. Там є нинішній прем'єр Денис Шмигаль, нинішні міністри економіки Юлія Свириденко (вона ж перший віце-прем'єр), інфраструктури Олександр Кубраков, розвитку громад та територій Олексій Чернишов, а також заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма. Напевно, можуть з’явитися й інші кандидатури.

Відомо, що за Володимира Зеленського уряд не є самостійним центром прийняття рішень. Нинішній Кабмін фактично повністю сформований на Банковій, повністю підпорядковується Офісу президента і керується звідти. Тим не менш, це не означає, що Зеленський має намір брати на себе публічну відповідальність за роботу уряду. Навпаки, він може використовувати Кабмін як громовідвід, щоб каналізувати на нього будь-яке невдоволення населення економічними проблемами, які вже трапилися (на кшталт паливного дефіциту) або не виключені найближчими місяцями (наприклад, зрив збирання врожаю, провал підготовки до опалювального сезону).

Хоча Мінцифри вже розробило реформу виконавчої влади, яка має заощадити мільярди народних грошей, але Зеленський не поспішає її реалізувати. Схоже, головним мотивом тут є не економія, а піар-ефект, і зараз на Банковій намагаються вгадати, коли цей ефект буде максимальним. Це може бути і вересень (коли розпочнеться нова сесія парламенту), і пізніший місяць, наприклад листопад.

Безперечно, сама реформа теж має викликати ентузіазм у населення. Народу, звичайно ж, сподобається радикальне скорочення кількості чиновників та кількості міністерств. Заради цієї мети, тобто піар-ефекту, плануються і яскраві перейменування.

Наприклад, Міністерство юстиції отримає назву "Міністерство справедливості, розвитку демократичних інституцій та інклюзивності". Міністерство внутрішніх справ — "Міністерство громадської безпеки". Міністерство охорони здоров'я — "Міністерство здоров'я та безбар'єрності". Міністерство соцполітики — "Міністерство добробуту та розвитку продуктивних сил".

Нагадаємо, що цю реформу розробляє Мінцифри. Так ось, себе, улюбленого, воно пропонує перейменувати на "Міністерство трансформації публічної служби" — напевно, щоб застовпити за собою функцію "смотрящого за чиновниками".

Наголосимо, що всі вищезгадані міністерства не зливатимуться ні з якими іншими. Тобто немає жодного функціонального сенсу змінювати їхні назви. Сенс — тільки в піарі на рівному місці. І за це задоволення, до речі, буде заплачено чимало грошей, які доведеться витратити на заміну вивісок та документації.

Як відреагують донори

Якщо ми хочемо отримати від західних партнерів бажані $750 млрд на десять років, то сенс переформатування уряду має бути зовсім іншим. Головними критеріями підбору нових членів Кабміну мають бути, по-перше, вміння працювати з донорами і, по-друге, відсутність негативу за плечима. Іншими словами, ти повинен мати взаєморозуміння з профільними міністрами з країн ОЕСР, вміти переконувати західних фінансистів і не відштовхувати їх провалами в роботі (типу паливної кризи), сумнівними зв'язками (наприклад, з олігархами, Росією, Китаєм) і підозрами в корупції та зловживаннях (особливо під час витрачання бюджетних коштів).

Західні партнери мають вже дві можливості тиснути на нашу владу. Перша, нагадаємо, це наша заявка на членство у Євросоюзі. Зеленського пов'язали статусом кандидата для України: тепер над нашою владою з'явилися вищі органи, які оцінюватимуть її діяльність.

Після конференції в Лугано з'явився ще один вищий орган — ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку). Вона об'єднує 38 держав, зокрема, всі країни "Великої сімки" та майже всі країни Євросоюзу. Переважна більшість членів ОЕСР була представлена на конференції у Лугано. І там Денис Шмигаль передав генсеку ОЕСР Матіасу Корману нашу заявку на вступ до ОЕСР.

ОЕСР — це клуб найбільш економічно розвинених (і водночас економічно вільних) країн світу. За великим рахунком, ми просимо цей клуб оплатити нам членський квиток: виділити $750 млрд на 10 років і за цей термін підняти нас до свого рівня.

Однак для провідних країн цього клубу немає великої різниці, скільки у нас міністерств і чи вони ефективно управляються з Банкової. Їм набагато важливіше зовсім інше: щоб наш уряд зміг провести ті реформи (включаючи весь список наших зобов'язань перед Євросоюзом), які потрібні для залучення в Україну західних компаній. Для цього він має бути досить професійним та мати політичну волю.

За інформацією Bloomberg, Євросоюз та інші донори начебто пообіцяли нашій владі 500 млрд євро ($523 млрд) на відновлення країни після війни. Команда президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн працює над концептуальним документом як основою для обговорення в Євросоюзі. Після літа Єврокомісія та Німеччина як голова G7 скликатимуть конференцію для просування цього плану. Чехія, яка головує у Євросоюзі у липні-грудні, планує організувати у листопаді конференцію донорів.

А надходження суттєвих сум на відновлення інфраструктури та економіки розпочнеться, швидше за все, не раніше закінчення війни. До того гроші виділятимуться на фінансування оборони та інших украй необхідних статей витрат. Тому план реформи виконавчої влади, розроблений Мінцифри, найімовірніше, не викличе у донорів ані особливого ентузіазму, ані особливих заперечень. Донори судитимуть за результатами роботи нового уряду, сформованого на Банковій.

Якщо він виявиться високопрофесійним і матиме політичну волю проводити реформи, яких вимагають Євросоюз та ОЕСР, це буде одна ситуація. А якщо ні — тоді нам дадуть гроші лише після парламентських виборів, формування нової Верховної Ради, нової коаліції та нового Кабміну.

    Реклама на dsnews.ua