Всі проти всіх чи всі проти США? Куди приведе світова торговельна війна

Китайська відповідь

Доля світової торгівлі вирішуватиметься у трикутнику США — Китай — Євросоюз. Вашингтон та Пекін вже продемонстрували рішучість відгороджуватися один від одного. США цієї весни звели на шляху китайських товарів торговельний бар'єр заввишки 54%. Спочатку з 4 березня мито на імпорт із Китаю було збільшено вдвічі — з 10 до 20%. У відповідь Китаєм було запроваджено мито на імпорт агропродукції із США, зокрема на соєві боби, головну статтю імпорту, у розмірі 10-15%. Далі з 2 квітня Дональд Трамп додав ще 34%, у сумі вийшло мито у розмірі 54%. У відповідь Пекін 4 квітня оголосив про введення з 10 квітня дзеркального мита на весь імпорт із США у розмірі 34%.

Це рішення Китаю має глобальне значення, оскільки ламає сценарій Трампа. Хазяїн Білого дому розраховував, що всі побіжать до нього домовлятися про взаємне зниження мит та усунення торговельних бар'єрів. 2 квітня у своєму указі, яким він запровадив "взаємний тариф" проти майже всіх країн світу, Трамп наголосив, що ці додаткові мита "застосовуються доти, доки я не визначу, що основні умови, описані вище, виконано, вирішено чи пом'якшено". Того ж дня міністр фінансів США Скотт Бессент закликав інші країни утриматися від спроб відплати, пригрозивши, що інакше США знову підвищать тарифи. "Моя порада всім країнам прямо зараз — не вживайте заходів у відповідь, — заявив Бессент в інтерв'ю Fox News. — Тому що якщо ви вживете заходів у відповідь, відбудеться ескалація".

Сценарій Трампа базувався на припущенні, що інші країни не наважаться помститися, аби не зазнати ще більших втрат. "Торговельна війна залежить від країни. Але пам'ятайте, що історія торгівлі така, що ми є країною з дефіцитом. Країна з дефіцитом має перевагу. Вони є країнами з надлишком. Країни з профіцитом традиційно завжди програють від будь-якої торговельної ескалації", — пояснив Бессент.

Справді, за даними США, 2024 року потік товарів із КНР у країну становив $438,9 млрд, а зустрічний потік — лише $143,5 млрд, різниця в $295,4 млрд. Це означає, що 67,3% китайського експорту до США не покрито американським експортом до КНР. Трамп поділив ці 67,3% на два, округлив і отримав розмір мита 34%. Аналогічно він вчинив і з іншими країнами, які, на його думку, є нечесними в торгівлі. На його думку, він зробив їм велику поступку (міг би і не ділити на два, і тоді той же Пекін отримав би мито 68%). Тому він розраховував, що Китай та інші країни, злякавшись рішучості Вашингтона, одразу максимально відкриють двері для американських товарів, торговий баланс вирівняється, і тоді тарифи можна буде скасувати.

Але Сі Цзіньпін вибрав протилежний шлях. І Трамп опинився перед вибором, чи виконувати свою загрозу про нове підвищення тарифів для Китаю. 7 квітня він оголосив, що якщо Китай не скасує збільшення тарифів на 34% до 8 квітня, то США запровадять додаткові тарифи на Китай у розмірі 50%, які набудуть чинності 9 квітня.

Якщо він додасть ще 50% до вже введених 54%, вийде мито 104%. А Китай тоді також додасть 50%, чому ні? Зрештою вийде повне витіснення американських товарів з китайського ринку та китайських з американського. Трамп, звісно, зможе сказати, що він покращив сальдо у торгівлі товарами з КНР (було негативне, стало нульове). Але чи зможе американська промисловість миттєво замінити китайські товари своїми? Якщо ні, то Трампу, можливо, доведеться відступати назад і самому просити Сі Цзіньпіна про переговори.

Можливі відповіді Європи

Усередині Євросоюзу зараз немає єдності щодо того, як відповісти на виклик, кинутий Трампом. Очевидно, будуть йти паралельно два процеси: переговори з Вашингтоном про якийсь компроміс та підготовка зустрічних бар'єрів для американських товарів на той випадок, якщо переговори будуть безрезультатними. А цей варіант цілком імовірний, оскільки Трамп вимагає від ЄС якихось фантастичних поступок.

"Знаєте, у Європи величезний профіцит зі Сполученими Штатами. Європа поводилася з нами дуже, дуже погано, — заявив він журналістам у ніч на 7 квітня. — Вони не забирають наші машини, вони не забирають наші продукти харчування, вони взагалі нічого не забирають. Якщо ми забираємо їхні машини, Mercedes, Volkswagen, BMW, ви знаєте, ми забираємо їхні мільйони машин. Вони не забирають жодної машини. Вони не забирають нашу сільськогосподарську продукцію. Вони нічого не беруть, Європа дуже погано обійшлася з нами. Вони сідають за стіл переговорів, хочуть поговорити, але розмов не буде, доки вони не платитимуть нам багато грошей щорічно, насамперед за сьогодення, але й за минуле, тому що вони забрали багато багатств, і ми не дозволимо цьому статися". І він назвав розмір своїх претензій до Євросоюзу: "Сполучені Штати не можуть втрачати $1,9 трлн на торгівлі". Тут він "трохи" перебільшив (і тим самим підтвердив свою неадекватність).

За офіційними даними США, з яких виходив сам Трамп, готуючи свій указ, 2024 року потік товарів з ЄС у США становив $605,8 млрд, зустрічний потік — $370,2 млрд, різниця в $235,6 млрд. Це означає, що 38,9% європейського експорту до США не покрито американським експортом до Євросоюзу. Трамп поділив ці 38,9% на два, округлив і отримав розмір мита 20%. Відтак з 2 квітня Трамп запровадив тариф 20% для всіх товарів з ЄС, а для деяких товарів ще більше мито: 25% на сталь та алюміній, 27,5% на автомобілі. Єврокомісар з торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович повідомив 7 квітня, що на рік "це понад 80 млрд євро мит — одинадцятиразовий стрибок порівняно з 7 млрд євро, які США зараз збирають".

Агентство Reuters 6 квітня повідомило, що "першим пакетом цільових контрзаходів" у відповідь на бар'єр для сталі, алюмінію та авто з Європи може стати бар'єр для низки статей імпорту із США на суму до $28 млрд — від зубної нитки до діамантів. "Ми працювали над тим, щоб подати надійний список контрзаходів, одночасно збалансувавши навантаження між державами-членами", — заявив Шевчович після засідання Ради ЄС 7 квітня. За його словами, голосування призначено на 9 квітня, а остаточний список буде ухвалено 15 квітня. Мита набудуть чинності цього дня для першого набору заходів та 15 травня для решти.

Відповідь на загальний тариф 20% для всіх товарів з ЄС буде пізніше, і вона не обов'язково буде симетричною. Тут слід зазначити одну важливу деталь: Трамп "забув" врахувати торгівлю послугами. У 2023 році, за американськими даними, США продали Євросоюзу послуг на $77 млрд більше, ніж купили ($262 млрд проти $185 млрд). За даними Євростату, різниця ще більша — 108 млрд євро (427 проти 319 млрд євро). Тобто близько половини профіциту у торгівлі товарами покривається дефіцитом у торгівлі послугами.

Справа навіть не в тому, що Трамп порахував нечесно (весь його підрахунок нечесний, бо прирівнює успіх у торгівлі до грабежу). Як сказав Бессент, у торговельній війні виграють країни із дефіцитом. Чудово, ЄС має дефіцит у торгівлі послугами із США, а отже, саме у цій сфері може завдати Трампу найболючішого удару.

Агентство Bloomberg днями повідомило, що Німеччина та Франція думають саме в цьому напрямі. Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що Євросоюз має бути готовим відповісти такими варіантами, як націлювання на американські технології та послуги. Представник французького уряду Софі Прімас заявила на радіо RTL, що Єврокомісія може застосувати податок на цифрові послуги до американських компаній до кінця квітня. У США позитивне сальдо у торгівлі послугами з Євросоюзом, і такий крок, ймовірно, посилить напруженість із президентом США, припускає агентство. Голова комісії Урсула фон дер Ляйєн раніше заявила, що ЄС має "багато карт", включаючи тарифи у відповідь і націлювання на американські сервісні та технологічні компанії.

Євросоюз має й інші варіанти асиметричних відповідей. Наприклад, може бути заблокована участь американських компаній у держзакупівлях усередині Євросоюзу (зокрема, й на оборонні потреби). Також європейські споживачі можуть проявити патріотизм та за прикладом канадців бойкотувати американські товари. Ще один варіант озвучив Макрон: він закликав європейські компанії призупинити інвестиції в США, заявивши, що це буде невірним сигналом "інвестувати мільярди в американську економіку, коли вони б'ють по нам".

Глобальний альянс проти Трампа?

Європейський Союз поглиблює торговельні партнерства з іншими країнами, оскільки відносини із США погіршуються. Тим самим зайнятий Китай. Водночас залишається загадкою, як розвиватимуться відносини між ЄС та КНР. Як зазначає газета New York Times, вони можуть стати тіснішими або войовничішими.

Підстава для ворожнечі очевидна. Обмеження доступу Китаю до американських споживачів може підштовхнути його компанії до відправки ще більшої кількості дешевих металів, хімікатів та інших продуктів у напрямку Європи, що зміцнить побоювання щодо демпінгу та посилить і так високу напруженість з інших питань. 4 квітня Урсула фон дер Ляйєн у своїй телевізійній відповіді на мита Трампа визнала, що потік дешевих товарів з Азії може стати нагальною проблемою. "Ми уважно стежитимемо за тим, які непрямі ефекти можуть мати ці мита, тому що ми не можемо поглинути глобальні надлишкові потужності і не допустимо демпінгу на нашому ринку", — попередила вона.

З іншого боку, спільне лихо зближує. Євросоюз у жовтні минулого року запровадив дотакові мита на електромобілі китайського виробництва, але 3 квітня міністерство торгівлі Китаю заявило, що обидві сторони домовилися відновити переговори. Представник Єврокомісії Олоф Гілл підтвердив, що чиновники погодилися "продовжити обговорення" щодо ланцюжків постачання електромобілів і "по-новому поглянути" на ціноутворення.

Єврокомісар Шевчович на прес-конференції 7 квітня розповів про свій візит до Пекіна, "спрямований на зміцнення співпраці для відновлення балансу наших торговельних та інвестиційних відносин із відчутними результатами". Сторони обговорили ключові давні проблеми, такі як надлишок потужностей і субсидії, бар'єри доступу до ринку для багатьох європейських продуктів і необхідність створення рівних умов для компаній ЄС у Китаї.

"Ми також розглянули китайські інвестиції в ланцюжок постачання електромобілів ЄС для підвищення конкурентоспроможності та створення робочих місць у ЄС, зосередившись на передачі технологій, дослідженнях і розробках, а також на місцевих джерелах ключових компонентів і створеній тут вартості. Крім того, ми дослідили можливість вдосконалення нашої митної співпраці з огляду на те, що 91% електронної торгівлі, що надходить до ЄС, надходить із Китаю. Я вважаю, що це був важливий перший крок для переведення нашої взаємодії з Китаєм на правильний шлях", — розповів єврокомісар. І це начебто не схоже на загострення торговельної ворожнечі між ЄС та КНР, скоріше навпаки.

Також Шевчович заявив про необхідність "зміцнювати наші торгові та інвестиційні зв'язки з партнерами по всьому світу, такими як Індія, Індонезія, Таїланд, Філіппіни та країни Перської затоки". Водночас Китай уже зближується з Японією та Південною Кореєю. Наприкінці березня в очікуванні тарифів від Трампа три країни провели перший за п'ять років економічний діалог.

Якщо буде торговельна війна всіх проти всіх, тоді програють усі. Точніше, всі вже програють — фондові ринки падають усюди: у США, Європі, Китаї, Японії тощо.

Але можливий і інший сценарій, коли всі, кому США оголосили торговельну війну, домовляться про взаємодопомогу або як мінімум про ненапад. Тоді Трампу доведеться або відступити, або програти.