За та проти переговорів Києва і Москви. Які цифри про настрої українців отримає Трамп

Останні півроку українські соціологи дедалі помітніше займаються самоцензурою. Це стосується і питань про війну та мир, і політичних рейтингів. На цьому тьмяному тлі яскраво виділяється дослідження, проведене центром "Соціальний моніторинг" на замовлення American Political Services (APS). Замовник виявився необережним та сформулював чимало гострих питань.

Політтехнологічну компанію APS очолює американець Джейсон Джей Смарт, який іноді публікується у Kyiv Post. У лютому цього року він був нагороджений подякою від головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного "за вагомий внесок в інформаційну безпеку України та зміцнення позицій у міжнародному інформаційному просторі", а влітку — нагрудним знаком "За службу та звитягу" ІІІ ступеня від командувача об'єднаних сил генерал-лейтенанта Сергія Наєва та почесною грамотою "за важливий внесок та зусилля з надання постійної допомоги Військовій розвідці Міністерства оборони України" від начальника ГУР МО генерал-лейтенанта Кирила Буданова.

Смарт ніколи не приховував політичних симпатій до республіканців та Дональда Трампа. І він замовив таке соцопитування, яке могло б стати в нагоді команді Трампа. Смарт сам про це повідомив: "Команда Трампа вже розглядає, які варіанти найкраще підходять для припинення війни Росії проти України. Щоб допомогти американцям зрозуміти, що насправді відбувається в Україні, я вирішив провести національне опитування в Україні".

Очевидно, він розраховує, що команда Трампа ознайомиться з результатами цього опитування та врахує їх у формуванні свого плану для України. Отже, гляньмо, якою побачить думку українців команда 47-го президента США.

Умови кінця війни

Отже, 47% респондентів прогнозують, що війна триватиме ще більше року, 36% — рік або менше (зокрема 20% — не більше ніж півроку), для 16% це надто складне питання.

Далі було поставлене питання, яке раніше ніколи не зустрічалося в соціологічних дослідженнях. Формулювання його жорстоке. Респондентів попросили висловити своє ставлення до такого висловлювання: "Перемогою у війні має стати вихід на конституційні кордони 1991 року, незалежно від ціни. Тому я, мої друзі, близькі родичі теж мають воювати, аби досягти зазначеної мети". 56% сказали, що не згодні, 39% згодні, для 6% питання виявилося надто складним.

Прозвучало й питання, яке можна назвати "контрольним пострілом". Респондентам було запропоновано погодитися чи ні з таким висловом: "Війна має тривати до повної перемоги. Але воювати мають інші, а не мої близькі". Цю цинічну позицію підтримали лише 18%. Не погодилися з нею 72%, не дали відповіді 10%.

Зрозуміло, що альтернатива продовженню війни — це її заморожування. Респондентів попросили сформулювати своє ставлення до такого висловлювання: "Мають розпочатися перемовини щодо заморожування бойових дій. Адже наша країна вже зазнала великих жертв". Згодні 64%, не згодні 31%, не дали відповіді 4%.

Те саме питання було повторене в дещо іншому формулюванні: "Чи э для вас прийнятним рішення про заморожування війни та початок переговорів з врегулювання конфлікту?" 60% відповіли ствердно, 35% негативно, не дали певної відповіді 4%.

Останнє питання на тему війни та миру стосувалося повоєнного майбутнього. Було запропоновано 12 "основних стратегічних напрямів розвитку української держави після закінчення війни". Респонденти обирали до трьох варіантів. Трійку лідерів склали такі напрями: "відновлення зруйнованої інфраструктури країни" (37%), "розвиток професійної армії для захисту кордонів держави" (32%), "запуск механізмів для повернення Україні статусу ядерної держави" (25%).

"Результати опитування показують, що українська громадськість підтримує позицію президента Трампа щодо припинення війни. Проте українці розуміють, що загроза з боку Росії не зникне, і тому вони хочуть, щоб у Києві було керівництво, яке продовжить готувати оборону України", — сказав Смарт.

Політичний сценарій після війни

Значна частина опитування стосувалася нинішнього та майбутнього керівництва України. 60% вважають, що ситуація в Україні розвивається в неправильному напрямку, удвічі менше дотримуються протилежної думки, для 10% питання надто складне.

Було запропоновано 12 "основних соціально-економічних проблем населення". Респонденти обирали до трьох варіантів. Трійку лідерів склали такі проблеми: "хабарництво та корупція у владі" (51%), "збільшення цін на продукти харчування" (43%), "високі тарифи за комунальні послуги" (39%).

Після таких відповідей не дивно, що серед структур, які асоціюються з державою, на довіру понад половини опитаних заслужили лише армія (90%), Головне управління розвідки (61%) та СБУ (52%). У той же час недовіра президентові вже сильніша за довіру (50% проти 47%). Ще гірше ставлення до поліції (58% недовіри та 37% довіри), єдиного телемарафону (67% недовіри та 23% довіри), Офісу президента (69% недовіри та 27% довіри), уряду (73% недовіри та 23% довіри), судових органів (78% недовіри та 17% довіри) та Верховної Ради (81% недовіри та 17% довіри).

Було також поставлене питання про "довіру до політичних діячів". Позитивний баланс довіри-недовіри мають двоє: Валерій Залужний (72% проти 22%) та Кирило Буданов (55% проти 32%). В інших він негативний, зокрема у Володимира Зеленського (44% проти 52%). Тобто довіра до Зеленського як політика (44%) є нижчою, ніж як до президента (47%). У головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського баланс довіри-недовіри 33% проти 53%, у прем'єр-міністра Дениса Шмигаля — 21% проти 63%, у міністра оборони Рустема Умерова — 19% проти 54%, у керівника Офісу президента Андрія Єрмака — 16% проти 69%, у голови Верховної Ради Руслана Стефанчука — 13% проти 65%.

Крім питання про довіру, прозвучало питання про оцінку діяльності. Трійка лідерів має такий вигляд: 66% позитивно оцінюють діяльність Залужного на посту посла України у Великій Британії, 65% — Буданова на посаді начальника ГУР МО, 46% — Зеленського на посаді президента. Відповідь щодо Залужного чітко показує, що люди можуть взагалі нічого не знати про поточну діяльність звільненого головнокомандувача, це зовсім не заважає їм його підтримувати і пов'язувати з ним свої надії.

З огляду на такі відповіді закономірним є президентський рейтинг. 61% вважають, що Зеленський не повинен балотуватися на другий термін, і лише 34% — що має. Якщо ж вибори відбудуться за участю Зеленського, то у першому турі перше місце посяде Валерій Залужний (27%), а Володимир Зеленський — друге (16%). Далі йдуть Петро Порошенко (7%), Кирило Буданов (6%), Дмитро Разумков та Юлія Тимошенко (про 4%), Андрій Білецький (3%), Сергій Притула та Віталій Кличко (по 2%).

Нагадаємо, півроку тому КМІС провів опитування для проекту MOBILISE. Одне з питань пропонувало респондентам сказати, за кого з трьох кандидатів вони би проголосували, якби найближчим часом відбулися вибори президента України. Зеленський та Залужний набрали по 27%, Порошенко — 7%. Наразі ми бачимо, що Залужний зберіг свої 27%, як і Порошенко — свої 7%, а Зеленський втратив 11% (падіння з 27% до 16%).

На парламентських виборах, якби вони відбулися зараз, вийшов би такий результат: партія Залужного 34% (серед тих, хто голосуватиме та визначився з вибором), партія Зеленського — 12%, партія Порошенка — 9%, партія Буданова — 7%, партії Разумкова, Тимошенко та Притули — по 6%, партія Білецького — 4%, партія Кличка — 3%. Сім партій долають 5%-й бар'єр. Партія Залужного отримає 192 мандати. І їй буде неважко знайти партнерів, щоб сформувати правлячу коаліцію.

Ці цифри, повторимо, лежатимуть на столі команди Трампа. І вони можуть вплинути на сценарій, який вона зараз пише для Києва.