Угода з Китаєм. Чому Трамп відступив перед Сі Цзіньпіном

Ексклюзивна симетрія

Головний підсумок американсько-китайських торговельно-економічних переговорів у Женеві 10-11 травня — політичний. США визнали ексклюзивне право Китаю відповідати на торговельну війну США симетричними тарифами. З 14 травня для Китаю діятиме той самий "взаємний тариф" (це офіційний термін указів Трампа), що й для інших країн: 10%. Але при цьому Китай буде єдиною країною, яка ввела такий само 10%-й тариф у відповідь.

Звісно, це лише проміжний підсумок. Домовленість, досягнута у Женеві, діятиме 90 днів. Цей час відведено для подальших переговорів. У спільній заяві за підсумками торговельно-економічної зустрічі США та Китаю в Женеві йдеться про те, що уряди двох країн створять механізм для продовження обговорень економічних та торговельних відносин. Як і на переговорах в Женеві, представником з китайської сторони на цих обговореннях буде віце-прем'єр Держради Хе Ліфен, а представниками з американського боку будуть міністр фінансів Скотт Бессент та торговий представник Джеймісон Грір. Ці обговорення можуть проводитися по черзі у Китаї та США чи третій країні за згодою сторін.

"Повне перезавантаження"

Проте, хоча жодної довгострокової угоди ще немає, Трамп уже поспішив із заявою про "повне перезавантаження" відносин із Китаєм. "Повне перезавантаження, узгоджене у дружній, але конструктивній манері. Ми хочемо бачити, заради блага як Китаю, так і США, відкриття Китаю для американського бізнесу. ВЕЛИКОГО ПРОГРЕСУ ДОСЯГНУТО!!!" — написав він у своїй соціальній мережі Truth Social увечері 10 травня, за підсумками першого дня переговорів Бессента та Хе Ліфена у Женеві.

Ця заява є характерною для Трампа. Приводом для торговельної війни з Китаєм він обрав саме закритість Китаю для американського бізнесу. У спільній заяві за підсумками переговорів у Женеві жодних поступок з боку Китаю у цьому плані немає. І Трамп визнає, що це залишається лише його бажанням: "Ми хочемо бачити відкриття Китаю для американського бізнесу". Отже, жодних домовленостей щодо найважливішого питання, через яке і почалася торговельна війна, ще немає, а заява Трампа про "повне перезавантаження" відносин вже є.

Причини свого оптимізму Трамп розкрив 12 травня. Він заявив журналістам у Білому домі, що "переговори в Женеві були дуже дружніми", і тепер у США з Китаєм "відносини дуже, дуже добрі". За словами Трампа, "можливо, наприкінці тижня" він поговорить із головою КНР Сі Цзіньпіном. І далі він розповів про обіцянки, які нібито дала у Женеві китайська сторона.

"Вони погодилися відкрити Китай, повністю відкрити Китай. І я думаю, що це буде фантастичним для Китаю. Я думаю, що це буде фантастичним для нас, — сказав Трамп. — Китай також призупинить і усуне всі свої немонетарні бар'єри, їх дуже багато. Вони погодилися зробити це".

Навіть якщо Хе Ліфен справді пообіцяв усе це, на даний момент це не більше ніж обіцянки. "Тепер нам потрібно перенести це на папір, — визнав Трамп, — але вони погодилися. Це буде чудово для всіх".

І далі він пояснив, на чому ґрунтується його впевненість. Виявляється, Китай сів за стіл переговорів, бо відчував тиск економічних проблем. "Ми не хочемо нашкодити Китаю. Китай постраждав дуже сильно. Вони закривали заводи, — розповів Трамп. — Вони мали багато заворушень, і вони були дуже раді мати можливість домовитися з нами".

Якщо Китай не погодиться на угоду після закінчення 90-денної паузи, тарифи знову зростуть, сказав Трамп і наголосив: "Проте я думаю, що у нас буде угода". Він також висловив упевненість, що протягом 90-денної паузи Китай виконає заклики США скоротити нетарифні бар'єри та зупинити валютні маніпуляції. "Я думаю, вони виконають", — сказав він.

Прорахунок Трампа

Вводячи тарифи проти Китаю, Трамп використав два приводи: фентаніл та торговий дисбаланс. Спочатку був використаний привід фентанілу. 1 лютого Трамп ввів 10% мито на товари з КНР "для боротьби з ланцюжком постачання синтетичних опіоїдів". 3 березня він підвищив це мито до 20%. І вже до нього потім додавався "взаємний тариф", який, за версією Білого дому, "забезпечує, щоб наша торгова політика працювала на американську економіку, вирішує нашу національну надзвичайну ситуацію, викликану нашим зростаючим і постійним торговим дефіцитом, і вирівнює ігрове поле для американських робітників та виробників".

2 квітня Трамп оголосив майже всім країнам світу "взаємний тариф" у розмірі 10% та вище. Один із найвищих "взаємних тарифів" був запроваджений проти Китаю: 34% (у сумі з 20% "за фентаніл" вийшло 54%). Китай єдиний із усіх країн одразу відповів симетрично — таким же митом 34%. Торговельна війна США з усім світом викликала кризові явища в американській економіці, і вже за тиждень, 9 квітня, Трамп для всіх країн, окрім Китаю, знизив "взаємні тарифи" до 10% на 90 днів, запропонувавши використати цю паузу для переговорів. А Китаю він, навпаки, підвищив "взаємний тариф" до 125% (у сумі з 20% "за фентаніл" вийшло 145%). Китай відповів підвищенням мита на американські товари до 125%.

За підсумками переговорів у Женеві з 14 травня обидві сторони знижують свої тарифи на 115%. Тобто США знижують "взаємний тариф" проти Китаю до 10% (у сумі з 20% "за фентаніл" виходить 30%), і Китай знижує мито на американські товари до 10%. Як бачимо, спроба Трампа покарати Китай за те, що той наважився відповідати симетричними тарифами, провалилася. З 14 травня для Китаю буде той самий "взаємний тариф" 10%, що й для інших країн, але при цьому Китай єдиний із усіх країн покарав США митом у такому ж розмірі.

Спочатку Бессент запевняв, що торговельна війна буде набагато гіршою для Китаю, враховуючи його залежність від експорту до США. "У них найнезбалансованіша економіка в історії сучасного світу, — заявив від минулого місяця на Fox Business Network. — І я можу вам сказати, що ця ескалація — програш для них".

Як відзначає New York Times, тарифи виявилися болючими для Китаю, але вони також були руйнівними для економіки США. Американські компанії почали попереджати про майбутні труднощі для споживачів у вигляді вищих цін та меншої доступності продукції. Американські виробники були особливо стурбовані обмеженнями Китаю експорту життєво важливих металів. І хоча постачання з Китаю до США впали на 21% у квітні порівняно з квітнем минулого року, експорт до країн Південно-Східної Азії зріс на 21%, що говорить про те, що він шукає інші канали для продовження підживлення своєї експортної машини.

Гонконзька газета South China Morning Post (SCMP) цитує Скотта Кеннеді з американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень: "Це, безумовно, є майже повним відступом США". Він зазначив, що Пекін добре зіграв свою партію, відповівши не лише симетричними тарифами, а й зупинивши закупівлі літаків Boeing і, що, можливо, найважливіше, обмеживши експорт рідкісноземельних металів, критично важливих для виробництва високотехнологічної продукції.

"Ми були за кілька тижнів від того, щоб у деяких секторах дійсно виник брак цих металів, що означало б не тільки вищі ціни, а й дефіцит і втрату робочих місць, — сказав він. — Ми завжди думали, що китайцям буде дуже важко натиснути на цю кнопку, тому що це буде означати перетворення цих товарів на зброю. Але я думаю, вони вирішили, що на даний момент вони не мають вибору".

Пропагандистська вигода Китаю

Зараз, після угоди в Женеві, китайська пропаганда, на відміну від Трампа, ні про яке "повне перезавантаження" стосунків не говорить. "Державні медіа Китаю представляють цю угоду як виправдання стратегії Пекіна щодо викриття блефу Трампа, — сказав SCMP Майкл Хірсон із консалтингової компанії 22V Research, колишній чиновник США в американському посольстві в Пекіні. — І з цим важко сперечатися".

13 травня Сі Цзіньпін розкритикував тарифну політику Трампа, виступаючи в Пекіні на форумі Китай — CELAC (Спільнота країн Латинської Америки та Карибського басейну), куди прилетіли, зокрема, президенти Бразилії, Колумбії та Чилі. "У тарифних чи торговельних війнах немає переможців. Залякування та гегемонізм ведуть лише до самоізоляції", — заявив господар зустрічі. І він скористався торговельною війною Трампа проти всього світу, щоб запропонувати Латинській Америці та Карибам себе як надійного союзника "перед обличчям наростаючої хвилі односторонності та протекціонізму".

Фентанілова криза

Як уже було сказано, у найближчі 90 днів американські тарифи на китайські товари сумарно становитимуть 30%, з них 10% — так званий "взаємний тариф", а 20% — покарання "за фентаніл". І зараз ці 20% виходять на перший план.

Китай із ними не змирився. Він обрав іншу тактику: демонструє боротьбу із фентанілом. "Для мене сюрпризом цих вихідних став рівень участі Китаю у фентаніловій кризі у Сполучених Штатах. Вони запросили заступника міністра громадської безпеки, і він провів дуже активну та дуже докладну дискусію", — заявив Бессент на прес-конференції в Женеві.

Потім він виступив на телебаченні, щоб проінформувати американський народ про знаменну угоду. Бессент пообіцяв припинення постачання прекурсорів фентанілу з Китаю: "Це пріоритет для президента Трампа. Сотні тисяч американців помирають щороку, і я думаю, що ми побачили тут, у Женеві, що китайці тепер серйозно налаштовані допомогти США у припиненні потоку прекурсорів".

У спільній заяві, яку Бессент і Хе Ліфен підписали в Женеві, обіцяно "вирішення фентанілової кризи: Сполучені Штати та Китай вчинять агресивні дії, щоб зупинити потік фентанілу та інших прекурсорів з Китаю до виробників нелегальних наркотиків у Північній Америці".

Безсумнівно, зняття Трампом 20% тарифу, введеного як покарання "за фентаніл", буде принциповою вимогою Китаю на майбутніх двосторонніх переговорах. Оскільки Трамп любить хвалитися перемогами, можна припустити, що він її отримає. Тобто він хвалитиметься перемогою над китайським фентанілом, а Китай отримає скасування 20% тарифу. Інакше за 90 днів торговельна війна між США та Китаєм відновиться.