Масова міграція молоді — це наслідок серйозних проблем із доступом до освіти в Україні, а не лише війни, - Віолетта Дворнікова
Відтік української молоді за кордон не можна пояснювати лише війною — це наслідок глибших системних проблем у державі, вважає радниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Голова Європейської асоціації жінок України Віолета Дворнікова
Про це вона пише у авторській колонці на сайті Комерсант, передає "ДС".
"Війна, без сумніву, стала першопричиною міграції молоді… Але вже зараз ми маємо справу з тихою та виваженою, спланованою міграцією", — зазначає вона.
За словами експертки, сучасна українська молодь шукає не лише безпеку, а передусім стабільність, якісну освіту і передбачуваність у професійному майбутньому. І саме це, на її думку, держава має почати гарантувати.
"Сучасна молодь прагне реальних знань і можливостей. Вони хочуть вчитися не заради папірця, а з чітким розумінням, що їхній час та зусилля мають значення, цінність і перспективу", — каже Дворнікова.
Та вона констатує, що вища освіта в Україні поки що не встигає за цими очікуваннями.
"Наприклад, якість освіти в Україні й доступність цієї освіти. У цій сфері після купи реформ заради реформ, відверто кажучи, ми маємо більше проблем, аніж здобутків. Окрім руйнувань війни, у нас штучно скорочують ЗВО, штучно блокують змогу навчатися вдома через непродуману і не адаптовану під умови війни систему вступу. Далі — відсутність практичної цінності багатьох дипломів. І цю проблему давно пора визнати", — наголошує Віолетта Дворнікова.
Водночас європейські країни, зокрема Польща, Німеччина та Чехія, пропонують українським студентам безкоштовну освіту, стипендії, доступ до інноваційної інфраструктури та офіційну можливість працювати.
Відповідно, за даними Євростату, Польща приймає близько 30% українських студентів, Німеччина — 18%, Чехія — 12%.
Експертка вказує, що українську владу, перш за все, має визнати масштаби проблеми та змінити фокус — перестати розглядати молодь як статистику й почати бачити в ній стратегічний ресурс: "Коли університет — не місце отримання диплому, а простір розвитку. Коли освіта — не абстракція, а перша сходинка інфраструктури майбутнього професійного розвитку людини".
Окремо вона звертає увагу на неприпустимість дискримінації або засудження молоді, яка обирає навчання за кордоном. "Молодь, що виїжджає зараз, не можна засуджувати, булити, і що гірше — розділяти на патріотів і непатріотів", — нагадує Дворнікова, наголошуючи, що глобалізований світ потребує інших підходів.
"Країна, яка вміє повертати своїх, — сильніша за ту, яка лише вміє тримати. Тому головне, що можемо вдіяти зараз, — визнати проблеми, зробити правильні висновки, прийняти необхідні рішення. Вже", — резюмує вона
