• USD 28.3
  • EUR 32.1
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Від курячих нагетсів до шпундри. Як змінилося меню українських школярів

З 1 січня 2022 року українські школи перейшли на нові норми харчування. Про те, що змінилося в шкільних їдальнях та якими стравами нині годують дітей, "ДС" поговорила з експертами, директорами шкіл та батьками учнів

Українські школи перейшли на нові норми харчування
Українські школи перейшли на нові норми харчування / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Українським школам, садочкам та дитячим табором знадобилося майже два роки на впровадження нових норм харчування, які відповідають рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я, зокрема щодо споживання жирів, цукру та солі. Реформа розпочалася ще у серпні 2020 року, коли Кабінет міністрів схвалив відповідну постанову. З 1 вересня 2021 року у всіх українських школах мали запровадити нове меню. Проте Міносвіти та МОЗ встановили гнучкий перехідний період в 4 місяці – з 1 вересня 2021 року до 1 січня 2022 року, впродовж якого дитячі заклади мали час адаптуватися до нових вимог. "Ця реформа дуже важлива, адже результати торкаються кожного з нас через здоров’я наших дітей", — зазначила очільниця Держспоживслужби Владислава Магалецька.

Для чого потрібна реформа

Раціон школярів до реформування складався зі страв, які мали у своєму складі понаднормову кількість солі, цукру, жиру, а також шкідливих снеків з буфету. Держпродспоживслужба вказала, що у 2021 році вони перевірили 3,5 тисячі шкільних меню і виявили, що більше як 800 з них не відповідають нормам. Окрім цього, у більшості шкіл були проблеми з недостатньою кількістю та якістю кухонного обладнання, а також з неналежним водопостачанням. З початку 2021 року інспектори ДПСС почали проводити перевірки, під час яких було вилучено зі шкільних харчоблоків 2471 кг неякісної продукції: м’яса, риби, молока, овочів, фруктів та зернових.

Нове меню: що змінилося

Як зазначив шеф-кухар та ідеолог проєкту CultFood Євген Клопотенко, меню стало різноманітнішим та збалансованішим. У раціоні українських школярів з’явилося більше м’яса, овочів, фруктів, корисних вуглеводів та спецій. "Ми включили до оновленого меню відомі світові страви. Наприклад, пастуший пиріг, цінабон з корицею, бефстроганов, лобіо, фріттату, курячі нагетси, ньокі та мак-енд-чіз. Крім того, додали традиційні українські рецепти. Тепер у школах можна буде смакувати банош, шпундру, вертуту, полтавський борщ, товчанку, львівський сирник, куліш та шуліку. Таким чином, діти змалечку будуть їсти українську їжу, вивчати українську культуру та знати, яка Україна на смак", — зазначив Клопотенко.

Для урізноманітнення гарнірів до рисової, гречаної та вівсяної каші у меню додали булгур, пшоняну крупу, сочевицю та кускус. Також запропоновані безглютенові страви для дітей, які мають целіакію. Спеціально для них у меню є альтернативні рецепти страв: банановий бісквіт, булочка з корицею, горіхове печиво та млинці.

Загалом на основі нового Санітарного регламенту та Порядку й норм харчування у закладах освіти, розроблених методичних рекомендацій щодо здійснення закупівель і НАССР (у перекладі з англійської абревіатура означає: "небезпека", "аналіз", "критика", "контроль" і "точки". Ця система стосується нового принципу контролю за продуктами, зокрема в школах, — "ДС") розробили чотирьохтижневе меню. Його мета – полегшити впровадження нових норм харчування. 160 зі 187 техкарток зі стравами, які опубліковані на сайті МОЗ, увійшли до оновленого меню. Як зазначили у міністерстві, усі технологічні картки пройшли експертизу в Інституті громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України. А Держпродспоживслужба видала на них висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Це означає, що школи можуть їх включати у своє меню без погодження із ДПСС.

Реклама на dsnews.ua

За словами Клопотенка, набір продуктів із впровадженням нового меню фактично не зміниться. "Ми пропонуємо готувати з тих самих продуктів дещо інші страви – привабливіші та смачніші. Тому особливих складнощів бути не має. Звісно, сучасне обладнання полегшує та пришвидшує процес приготування їжі. Саме тому вже два роки поспіль держава виділяє субвенції на переоснащення шкільних їдалень", – зазначив шеф-кухар.

Особливості нового меню

Нове шкільне меню має цілу низку особливостей:

  • в їдальнях та шкільних буфетах заборонено подавати технологічно оброблені продукти, такі як ковбаси, сосиски, копчене м’ясо, а також рибні консерви, непастеризоване молоко, соки, вироби з кремом, снеки, які перевищують норму солі чи цукру;
  • приблизно 75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди;
  • картоплю як окрему страву можна пропонувати не більше двох разів на тиждень у разі п’ятиденного перебування учнів в школі, або не більше трьох разів на тиждень у разі 6–7-денного перебування;
  • заборонено відварювати овочі, щоби приготувати салати наступного дня, а самі салати потрібно заправляти безпосередньо перед виданням;
  • треба надавати перевагу продуктам із вищим вмістом харчових волокон, наприклад, обирати гречку замість рису;
  • м’ясні страви – курку, індичку, нежирну свинину, телятину — треба якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами;
  • насичені жири, зокрема вершкове масло, не мають становити понад 10% від загальної кількості калорій;
  • у стравах можуть бути очищені горіхи або насіння. Але це треба вказувати в меню, аби діти з харчовими алергіями знали про це. Горіхи або насіння також можна пропонувати в окремому пакуванні, але без глазурі й додавання цукру;
  • сніданок, обід та вечеря мають містити по одній порції зернових продуктів або картоплі, овочів, фруктів, м’ясних чи рибних страв, молочних чи кисломолочних продуктів. Плавлений сир не дозволяється;
  • сіль можна використовувати тільки йодовану та лише для приготування їжі;
  • заборонено використовувати соуси та майонези, крім кетчупу з високим вмістом томатів на 100 грамів продукту;
  • питна вода має бути доступна завжди під час їжі, сік можна пропонувати в обмеженій кількості й без додавання цукру та підсолоджувачів.

Штрафи та скарги

Як повідомили "ДС" у Держспожислужбі, за порушення вимог санітарного законодавства законом України передбачена адміністративна та дисциплінарна відповідальність. За порушення санітарних норм фізичну особу можуть оштрафувати на суму від 1 до 20 мінімальних неоподаткованих доходів, а посадовця — від 6 до 25 мінімальних зарплат. Також передбачені доволі солідні штрафи за невпровадження системи НАССР. Так, з юридичних осіб можуть стягнути 30 мінімальних заробітних плат, а з фізичних осіб-підприємців – 15.

Батькам, які будуть незадоволені якістю харчування у школах, ДПСС радять подавати скарги. Зразок можна завантажити з сайту відомства, заповнити та надіслати email econsumer-info@dpss.gov.ua. Також можна скористатися чат-ботом у Telegram за посиланням: @derzhspozhivsluzhba_bot або просто подзвонити на цілодобову Гарячу телефонну лінію: 044-364-77-80, 050-230-04-28.

Досвід школи

Директорка ОЗО Немішаївський СЗЗСО — ЗЗСО Аліна Федоренко нічого погано в нововведенні не вбачає. Тим більше, що освітній заклад за новим регламентом харчування працює ще з березня 2021 року. "З надавачем послуг з харчування ми розробили три види меню, з яких батьки можуть обирати те, яке подобається саме їхній дитині. Ціна одного прийому їжі (сніданку або обіду) в залежності від кількості страв варіюється від 36 до 50 грн. Крім того, ми зробили капітальний ремонт харчоблока, тепер він відповідає усім сучасним вимогам. Провели навчання кухарів, які готують їжу за рецептами, опублікованими на сайті МОЗ. Скарг ні від батьків, ні від дітей на оновлене меню у нас немає. Якщо бачу, що в мене діти не їдять якогось продукту або їм не подобається певна страва, то після двох приготувань звертаюся до постачальника продуктів і пропоную замінити страву", — розповіла директорка.

За словами пані Аліни, школярі полюбляють салати зі свіжих овочів, курячі нагетси, тушковану рибу з овочами, борщ та супи пюре. Раз на тиждень фотографує страви, якими годують дітей у школі, і надсилає фото батькам, щоб вони могли порівняти меню, яке є на сайті школи з тим, чим насправді годують їхніх дітей.

Директорка школи №5 Печерського району Києва Світлана Олексіюк вважає, що робити висновки щодо оновленого меню поки зарано. "На жаль, ми другий рік поспіль живемо в умовах карантину, мені дуже не вистачає комунікації із батьками. Раніше ми запрошували їх до школи і вони куштували те, що їдять діти. Щодо оновленого меню, то репліки батьків із фейсбуку мені здаються більше теоретичними. Адже більшість українських шкіл тільки починають працювати за оновленими стандартами харчування. Звичайно, якщо почитавши меню мама виголосить "це не смачно", то дитина не буде їсти. Я б дуже хотіла, щоб батьки змогли самі скуштувати нові страви і зрозуміли, що вони корисні, а дітей треба привчати до здорового харчування", — говорить директорка.

Що думають батьки про оновлене меню

У батьків щодо оновленого меню думки розділилися. Одні кажуть, що нові страви діти не хочуть навіть куштувати, інших все влаштовує. Найбільше турбує батьків вартість шкільного обіду: з нового навчального року ціна харчування в школах змінилася. Воно здорожчало – десь на 5 грн, а в деяких навчальних закладах навіть на 75 грн. Наталії Лазуренко з Новомосковська оновлене меню імпонує але не подобається його реалізація на місцях. "Наприклад, у нас в Дніпропетровській області постачальник лише зараз починає розробляти меню і техкартки. Запропоноване меню зовсім не відповідає нормам ні за кількістю, ні за складом. А от ціна цілком відповідає. Навіть занадто — зараз йдеться про 52-58 грн за сніданок", — скаржиться пані Наталя.

Ганні Олійник із Кривого Рогу нове меню до вподоби. "Моя дитина задоволена. Ба більше: як я вдома над тим буряком не танцювала — навіть до рота не піднесе. А той, що роблять в школі, з сухариками їсть аж бігом", — пише мама.

"Мій особистий антихіт в оновленому меню — тушкована квасоля без нічого, — пише мама Ольга Букреєва. Тобто, на тарілці тільки квасоля в соусі. Я люблю квасолю, але з картоплею. Діти взагалі не зрозуміли. На другому місці — перлова каша з рибою та квасолею. Серед моїх дорослих знайомих я не знаю фанатів перлової каші. Почесне третє місце – чай без цукру. З позитивного — стало більше соків та фруктів, хоча діти не хочуть/не вміють чистити собі мандарини та банани. Дуже сподобалася сирна запіканка з кабаком замість цукру. І ще салат з гречаної крупи та буряка. Проблема була в тому, щоб вмовити дітей скуштувати саме цю страву. Але хто спробував — з'їв усе. З меню зникли хліб та булочки. Якщо дитина нічого із запропонованого не їсть, вона з їдальні виходить голодною", — розповідає Ольга.

Дієтологиня Олена Плахотнюк зазначає, що більшість українських школярів проводить понад 6 год на день у стінах школи і таким чином споживає більшу частину добової калорійності раціону під час навчального процесу. Тому шкільне харчування покликане моделювати і формувати життєві навички здорового раціону дітей та підлітків. Нововведення в першу чергу спрямовані на покращення загальної якості харчування та зниження відсотку дітей та підлітків з надмірною вагою і ожирінням, що на сьогодні є загальнонаціональною проблемою. "Сумно констатувати, але кожна третя дитина на момент закінчення початкової школи має проблеми із вагою. Це викликано споживанням великої кількості простих вуглеводів, а саме цукру та виробів з білого борошна. Тому зменшення кількості цукру і хліба можна розглядати як крок, націлений на вирішення або профілактику ожиріння", — стверджує дієтолог.

Не секрет, що діти копіюють харчові звички не лише зі школи, але й від родичів та близьких людей. А говорити про те, що українці мають культуру здорового харчування, поки не доводиться. Тому, якщо батьки почнуть заохочувати своїх дітей їсти більш корисну їжу, а деякі страви з оновленого меню включать у свій домашній раціон, то з часом діти стануть не лише здоровішими, а й розумнішими. Адже згідно дослідженням ЮНІСЕФ, правильне харчування мотивує дітей не тільки відвідувати школу, а й краще навчатися.

    Реклама на dsnews.ua