"Західне" Різдво. Чи перейде Україна на Григоріанський календар

Існування двох дат Різдва не пов’язане з належністю до християнської конфесії. Справа лише у календарях, якими користуються церкви. У XVI столітті на зміну Юліанському календарю прийшов більш точний Григоріанський. Відтоді більшість церков перейшли на новий календар, однак деякі (переважно, східноєвропейські) — продовжили послуговуватися старим, де 25 грудня відповідає 7-му січня.

Різдво у грудні — західного обряду. Його відзначають у США та Європі. Найгучніше святкують Італія, Польща, Хорватія, Чехія, Словаччина тощо. Албанія — офіційно мусульманська держава, в якій, проте, живе багато католиків, які також дуже серйозно ставляться до Різдва. Однак 25 грудня Різдво на Заході відзначають не лише католики, а й представники інших християнських деномінацій та церков — протестанти та навіть деякі православні — греки, румуни і болгари. "В Україні ж Різдво відзначають 7 січня не лише православні, а й також деякі протестантські деномінації та представники Української греко-католицької церкви (УГКЦ)", — зазначив релігієзнавець Ігор Кромф.

Офіційно Юліанським календарем нині продовжують користуватися Російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви, а також Православна церква України (ПЦУ), Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) та УГКЦ. Остання на початку XX століття не перейшла на Григоріанський календар з політичних мотивів — аби не втрачати ідентичність і зберегти зв’язок з українцями, які перебували у складі СРСР. Новоюліанський (удосконалений Юліанський), який до 2800 року цілком збігатиметься із Григоріанським, використовують західні православні церкви. Наприклад, Румунська, Болгарська, Польська, Чеських земель і Словаччини. 5 "грецьких" православних церков — Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Елладська, Албанська — також послуговуються саме цим календарем.

В Україні ж донедавна також святкували лише 7 січня, за християнським східним обрядом. Хоча це не стосувалося Закарпаття. Багатонаціональність регіону, географічна та культурна близькість до Румунії та Угорщини, зробили свою справу: Різдво тут здавна святкували двічі.

Така ситуація не лише в Україні. Двоє наших східноєвропейських "сусідів" — Білорусь та Молдова — також мають подвійне Різдво. Як правило, у кожній державі така ініціатива влади провокує дискусії, тоді як частина громадян пропонує просто порадіти двом вихідним. Ситуацію ускладнює те, що дискусії все одно можуть призвести до того, що одне Різдво "витіснить" інше. "ДС" розбиралася, чи можливе таке майбутнє в Україні та чи святкують українці 25 грудня зараз.

Як до нас прийшло "друге" Різдво

Після Революції Гідності 2013-14 років, окупації Криму та частини Донбасу Росією від українських політиків все частіше лунали заяви про те, що слід святкувати Різдво "разом з усією Європою, усім світом". Зокрема таку позицію висловлював тодішній секретар РНБО Олександр Турчинов. Проте вона стала лише віддзеркаленням бажань активного громадянського суспільства, яке вбачало в офіційному впровадженні "грудневого" Різдва можливість наблизитися до ЄС і віддалитися від Росії.

16 листопада 2017-го заклики було почуто. Верховна Рада з другої спроби зробила 25 грудня вихідним на честь Різдва, а 2 травня натомість — робочим днем. Закон передбачає, що якщо 25 грудня припадає на вихідний, то наступний будній день також оголошується вихідним. Саме така ситуація вперше склалася цьогоріч: у 2021-му "грудневе" Різдво — це субота, тож понеділок 27 числа став офіційним вихідним.

Ігор Кромф каже, що доцільність вихідного дня 25 грудня — дійсно дискусійне питання. Адже з одного боку, частка людей, які відзначають Різдво 25 грудня в Україні — невелика, але з іншого — це розширює їхні права, зокрема на свободу совісті. "Водночас в Україні відтепер існує офіційний вихідний на обидва Різдва, але при цьому немає вихідних на Хануку чи, скажімо, Рамадан. На мою особисту думку, єдиний вихід з цієї ситуації — це закріпити два-три "вільних" дні в календарі, які людина може використовувати для святкування власних релігійних свят: будь-то Різдво чи, наприклад, День Перуна", — пропонує релігієзнавець.

Непопулярність "західного" Різдва

Соціологічна група "Рейтинг" цьогоріч порахувала, що попри усі заяви, закони, нововведення та вихідні майже 80% українців все одно святкують Різдво 7 січня. 15% сказали, що відзначають це свято двічі — 7 січня та 25 грудня. І лише 3% святкують Різдво тільки 25 грудня. За даними соціологів, 5% українців Різдво не святкують взагалі. Найбільше тих, хто святкує двічі, або ж за григоріанським стилем — у західних регіонах і в Києві.

При цьому загалом Різдво в Україні все ж втрачає популярність. За даними Київського міського інституту соціології (КМІС), станом на 2021 рік лише 63% українців називали це свято важливим та/чи улюбленим. Ця цифра може здатися великою, проте у 2013 році так казали 79% громадян, а у 2018 — аж 81%. Останні ж роки динаміка стрімко падає, хоча Різдво, як і раніше, вважають другим найважливішим святом після Нового року.

Таким чином, Різдво західного обряду залишається, м’яко кажучи, непопулярним. Релігієзнавця Ігоря Кромфа це не дивує: "Очевидно, що популярність святкування Різдва 7 січня насамперед пов'язана з християнськими традиціями, які притаманні Україні. Очевидно, що "калькування" західних свят тут є недоречним і таким, яке суперечить самому духу Різдва, як релігійного свята", — каже він.

Водночас експерт зазначає, що "подвійні святкування" існували й раніше, зокрема серед вірних Римо-Католицькій церкві, які зберігали повагу до переважно православного суспільства, в якому живуть. За його словами, також значну роль у збільшенні кількості подвійних святкувань зіграли масова культура та маркетинг — багатьма людьми Різдво 25 грудня сприймається не як релігійне свято народження Сина Божого, а як початок циклу зимових свят, такий собі "передновий рік".

Чи стануть українські церкви переходити на Різдво західного обряду

Ігор Кромф нагадує про офіційну позицію Православної Церкви України, яка полягає у тому, що церква в цілому не проти календарної реформи, але лише коли вірні ПЦУ будуть до цього готові і ініціатива, так би мовити, "прийде знизу". 

"Усі необхідні реформи мають впроваджуватися поступово й мудро. Зважаючи на те, що низка Помісних Православних Церков користується новоюліанським календарем, Православна Церква України також не проти календарної реформи, але якщо її підтримуватиме більшість вірян, а також, якщо соборний орган ПЦУ розгляне та ухвалить відповідне рішення. Важливо розуміти, що таке реформування — довготривалий процес, частина якого — масштабна інформаційно-просвітницька робота", — казав предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. Він наголошував, що церква святкує не "день народження" Ісуса Христа, а подію його народження, і додавав, що реформа календаря означає зміну всіх головних свят, а не лише Різдва.

Тож Кромф вважає гіпотетично можливою подію переходу ПЦУ на григоріанський календар, але наголошує, що те, що відбуватиметься на практиці — залежить від самих вірян.

Водночас Українська греко-католицька церква трохи простіше поставилася до законодавчого нововведення і проводила служіння 25 грудня. Так, торік парафія УГКЦ у Чернівцях організувала окрему літургію для шести сімей, які відзначали Різдво у цей день. Проте офіційно перенести дату може лише УГКЦ, окрема парафія цього зробити не може. Інші випадки проведення служб 25 грудня в Україні поширюються переважно на римо-католицькі костели, в яких "грудневе" Різдво є офіційним та єдиним.

Хоча у ПЦУ й визнають, що відстають у даті святкування Різдва з наукової точки зору, українські церкви орієнтуються на бажання та погляди суспільства, а не світові тенденції. Схоже, що перехід винятково на 25 грудня не відбудеться в Україні ще щонайменше десяток років, якщо їхня позиція залишиться незмінною. Адже судячи з опитувань, українці такі зміни поки що абсолютно не підтримують.