• USD 36.6
  • EUR 38.7
  • GBP 45
Спецпроєкти

Африканський театр бойових дій. Хто з нами та хто проти нас у війні з Росією. Алжир

Росія має кілька точок дотику з Алжиром – це енергетика (нафта, газ), сільське господарство, озброєння

Президент Алжиру Абдельмаджид Теббун
Президент Алжиру Абдельмаджид Теббун / Фото з відкритих джерел
Реклама на dsnews.ua

З 3 жовтня по 12 жовтня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба перебуває в першому в історії України турне країнами Африки, частина з яких стали жертвами впливу російських пропаганди чи корупції, що дозволило Москві хоча б частково вибратися з тотальної ізоляції, зумовленої її повномасштабним вторгненням у Україною.

"ДС" продовжує аналізувати діяльність країни-агресора Росії у країнах Африки та їх потенціал, виходячи з чотирьох наступних критеріїв:

  • держави, куди Україна експортує продовольство (зернові культури, борошно, крупи тощо);
  • результати голосування в ООН щодо українських резолюцій;
  • діяльність російських найманців з ПВК "Вагнер" та "політтехнологів" Пригожина;
  • візити високопоставлених представників режиму Володимира Путіна, наприклад, міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова чи голови Совфєду Валентини Матвієнко.

Основою економіки Алжиру є вуглеводні. На них припадає близько третини ВВП Алжиру, вони дають 60% доходів бюджету.

Алжир займає 10-те місце у світі за запасами природного газу, 3-є – за запасами сланцевого газу, 16-е місце – за запасами нафти. Це 6-й за величиною експортер газу.

Найбільші експорт-партнери: Італія, Франція, Іспанія, США, Великобританія, Індія, Південна Корея.

Товари на експорт: сира та очищена нафта, природний газ, добрива, аміак.

Реклама на dsnews.ua

Найбільші імпортери: Китай, Франція, Італія, Іспанія, Німеччина, Туреччина.

Товари, що імпортуються: очищена нафта, пшениця, медикаменти, молоко, автомобільні запчастини.

Росія намагається налагодити контакт із Алжиром. Ключові точки дотику: продовольство (як експорт, так і імпорт), торгівля зброєю, яку Москва продавала країні ще за часів СРСР.

Алжир, зацікавлений у тому числі у російському ринку для експорту сільгосппродукції, так і не ввів санкції щодо Москви у зв'язку з війною. Росія, зокрема, посол Ігор Бєляєв підтримує цей інтерес Алжиру, обіцяючи натомість експорт алжирських овочів та фруктів.

Зброя. Величезні його партії РФ продавала Алжиру і 15 років тому, проте технічні недоліки російських озброєнь стали серйозною завадою для Кремля спробувати зміцнити відносини з колишньою французькою колонією в цьому напрямку.

Наприклад, 2006 р. Росія продала Алжиру 36 винищувачів МіГ-29, 28 Су-30, 8 дивізіонів С-300ПМУ2, 185 танків Т-90С, 38 "Панцирів С-1" та багато іншого. Але вже за два роки обурений Алжир відмовився від "МіГів" через їхню жахливу якість – росіяни використовували б/в деталі. Конфлікт вдалося зам'яти, і МіГи все ж таки з'явилися на озброєнні Алжиру, але це рішення відгукнулося алжирцям — 29 березня в Алжирі розбився МіГ-29.

І все ж таки Алжир не поспішає позбутися радянської застарілої військової техніки на зразок Т-62 1961-1975 років. з більш ілюстративними модернізаціями, які були помічені нещодавно на військовому параді.

Дипломатична діяльність Росії

У рамках кампанії зі зміцнення старих контактів Москва "торпедує" африканські країни, зокрема Алжир, своїми дипломатами. Алжир був удостоєний присутності Сергія Лаврова, який 10 травня відвідав цю країну з нагоди 60-річчя встановлення дипломатичних відносин та анонсував підписання нового договору з метою розвитку торговельно-економічної співпраці.

Через 10 днів посол Алжиру в Росії Смаїл Бенамара заявив, що країни готують угоду про стратегічне партнерство, яку обговорюють останні 20 років. Угода має на увазі і купівлю зброї, і спільні навчання.

До речі, 17 липня до порту Алжиру на два дні зайшли два кораблі ВМФ РФ — гідрографічне судно "Кільдін" та нафтоналивне судно "Віце-адмірал Паромов". Очевидно, прийшли заправитися, адже тепер палива російським кораблям у європейських портах ніхто не наллє.

Вищезгаданий Бєляєв помітно активізувався після приїзду його шефа і під кінець своєї каденції. У червні він провів переговори з міністром фінансів, міністром енергетики та прем'єр-міністром Алжиру. Обговорювалися торговельно-економічне співробітництво, взаємодія у сфері енергетики (вуглеводні).

До речі, про вуглеводні. Незважаючи на наявні точки дотику, є щось, що може гальмувати зближення Росії з Алжиром, а це той факт, що ця країна також є експортером заміського газу. І її клієнти у Європі, тобто Алжиру та Росії доводиться конкурувати.

Так, як повідомляла 11 липня іспанська енергокомпанія Enagas, РФ у травні обійшла Алжир за обсягами постачання газу до Іспанії, вийшовши на показник 24% від загальних потреб Мадрида. На Алжир припадає 22%.

Водночас, раніше, у квітні, тодішній прем'єр Італії Маріо Драгі побував в Алжирі, щоб обговорити збільшення постачання газу з метою зменшити залежність від РФ. Переговори між країнами завершилися угодою між алжирським Sonatrach та італійською Eni.

6 березня посол Бєляєв дав інтерв'ю алжирським виданням l'Expression та Al Khabar про "ворожість" Заходу, про війну проти України тощо.

10 березня Бєляєв у посольстві РФ зустрівся з лідером партії Jil Jadid Суфіаном Джілалем, який, як стверджує дипмісія, "висловив розуміння причин" вторгнення росіян до України.

14 березня Бєляєв побував на агровиставці SIPSA Filaha Agrofood.

16 березня – зустріч Бєляєва з лідером партії "Рух Ель-Біна" Абделькадером Бенгріною.

21-22 березня посольство РФ влаштувало показ пропагандистських фільмів "Вони боролися за Батьківщину" та "Т-34" французькою мовою.

31 березня в l'Expression опубліковано ще одне інтерв'ю Бєляєва про "військові злочини України"; а в Al Khabar – про "збалансованість" позиції Алжиру щодо війни РФ проти України.

4 квітня Лавров зустрівся у Москві з алжирським колегою Рамтаном Ламамрою.

4 квітня – зустріч Бєляєва зі спікером нижньої палати парламенту Алжиру Ібрагімом Бугалі.

6 квітня вийшло чергове інтерв'ю Бєляєва Al Khabar про війну проти України.

10 квітня – зустріч посла із головою верхньої палати парламенту Салахом Гуджілем.

9 квітня газета l'Expression поширила наративи Кремля про те, що різанину в Бучі нібито влаштували британці.

11 квітня Бєляєв взяв участь у заході Арабо-африканського центру інвестицій та розвитку CAAID для бізнес-кіл та дипломатів.

14 квітня посол зустрівся із головою Вищої ісламської ради Алжиру.

14 квітня l'Expression опублікувала ще одну статтю з фейковими звинуваченнями на адресу британців про нібито причетність до різанини у Бучі.

14 квітня — явно замовна стаття в газеті Al-Shorouk про діяльність російської дипмісії та про війну загалом.

18 квітня Путін зателефонував президенту Алжиру Абдельмаджіду Теббуну, зокрема обговоривши з ним війну проти України.

21 квітня — ще одна стаття в газеті Al-Shorouk про контакти між Алжиром та РФ.

21 квітня – у газеті Le Jeune Independant опубліковано статтю з цитатами Бєляєва про "провокації" проти Росії.

9 травня посольство РФ влаштувало святкування дня перемоги, зокрема акцію "Безсмертний полк". З цієї нагоди посольство, "асоціація "Меридіан дружби" та "Волонтери перемоги" роздавали в Алжирі георгіївські стрічки.

10 травня до Алжиру прибув Лавров: зустрівся з Теббуном та Ламамрою. На порядку денному: війна проти України, співпраця між країнами тощо.

10 травня в російських "Ізвєстіях" вийшло інтерв'ю з Бєляєвим про поточний стан відносин між Алжиром і РФ. Посол зокрема зазначив, що Алжир не підтримає антиросійські санкції.

17-20 травня в Алжирі з візитом перебувала делегація комітету Совфєду РФ з питань оборони та безпеки на чолі з Віктором Бондарєвим. Порядок денний зустрічі не озвучується, завуальований розмитим "парламентським співробітництвом".

23 травня Бєляєв провів переговори з міністром зв'язку Алжиру Мохаммедом Буслімані щодо активізації співпраці відомства з російським мінцифри.

25 травня – стаття Le Jeune Independant за підсумками брифінгу Бєляєва про позитив майбутнього візиту Теббуна до Москви.

26 травня — стаття в l'Expression за підсумками брифінгу Бєляєва про "дружбу" двох країн.

6 червня посол снів зустрівся з Гуджілем з нагоди завершення каденції Бєляєва.

7 червня – стаття в l'Expression про прощальний візит Бєляєва до алжирського сенату.

8-19 червня: Беляєв здійснив прощальні візити до міністрів фінансів, енергетики та гірничорудної справи, сільського господарства, прем'єр-міністра та голови нижньої палати парламенту.

12 червня посольство організувало прийом з нагоди Росії, який у тому числі відвідали міністри сільського господарства та енергетики Алжиру.

8 серпня в Алжирі вже перебуває новий посол РФ Валер'ян Шувалов, який спеціалізується на Північній Африці.

15 серпня Шуваєв побував на армійських іграх "Десантний взвод 2022" в Алжирі, в яких також брали участь російські військові.

30 серпня Шуваєв зустрівся із міністром енергетики Алжиру.

26-28 вересня – 10-те засідання Змішаної міжурядової Російсько-Алжирської комісії з торгівельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Були присутні як алжирські, так і російські чиновники.

Дипломатична діяльність України

Насамперед варто зазначити, що загалом веб-представництва українських дипмісій наповнюються дуже активно, включаючи сторінку українського посольства в Алжирі: звернення президента, глави МЗС, парламентаріїв; маса різних відео-матеріалів про російську агресію та її наслідки, та багато іншого.

Інша річ, що самі по собі веб-представництва, зокрема сторінки у Facebook, не мають великого охоплення у країні перебування. Найчастіше йдеться про 4-5 тис. фоловерів.

Тому значно важливіше у плані ефективності висвітлення позиції Києва публікації у місцевій пресі та різноманітні зустрічі та заходи за участю українських дипломатів.

Щодо Алжиру, то місцева димпіссія України намагається компілювати ці методи "м'якої сили", але мабуть позначається той факт, що ресурси, якщо порівнювати з Росією, більш обмежені і Київ роками не поспішав збільшувати дипломатичну присутність у країнах Африки.

З початку повномасштабного вторгнення РФ до України в Алжирі відбулося лише кілька зустрічей: 21 березня у посольстві відбувся брифінг посла України Максима Субха про напад Росії за участю близько 10 гостей; 22 березня – дипломат обговорив агресію РФ із послом США Елізабет Мур; 26 квітня у будівлі української дипмісії відбулася зустріч із послами країн "Групи семи", європейських країн та інших партнерів Києва; 20 червня, того ж дня, коли Зеленський оголосив про початок нової політики України в Африці, Максим Субх провів переговори з президентом Алжиру Абдельмаджідом Теббуном, обговоривши, зокрема, надання українцям гуманітарної допомоги.

    Реклама на dsnews.ua