• USD 36.6
  • EUR 40
  • GBP 44.8
Спецпроєкти

Дружба з Росією і засудження Росії. Чого Україні очікувати від нового міністра оборони Німеччини

Борис Пісторіус, наступник Крістіне Ламбрехт, сьогодні є критиком Росії, але так було не завжди

Реклама на dsnews.ua

Оборонне відомство Німеччини після відставки Крістіне Ламбрехт очолила не її заступниця Єва Хьогль, яка, як і її колишня керівниця, не є прихильницею передачі Києву танків, а зовсім несподівано — міністр внутрішніх справ федеральної землі Нижня Саксонія Борис Пісторіус (СДПН). 

Німецька преса, однопартійці та міністри внутрішніх справ Німеччини і федеральних земель, за результатами якого діяльності у Нижній Саксонії в якості міністра характеризують цього випускника Університеті Мюнстера та Оснабрюка як досвідченого політичного менеджера і вельми гострого на язик політика.

Водночас, його кандидатура, на перший погляд, не була прохідною, адже на відміну від внутрішьної політики ФРН, на зовнішній арені він маловідомий. 

Хоча відповідні амбіції — закріпитися на загальнонаціональному рівні, а також "вийти" у світ великої політики — в нього, безперечно, є.

Так, на виборах нового керівництва Соціал-демократичної партії Німеччини у 2019 р. він разом із Петрою Кеппінг, державним міністром Саксонії з питань рівності та інтеграції, намагався стати співголовою партії, але вони посіли лише п'яте місце із 14,41% голосів.

Також Пісторіус брав участь у коаліційних перемовинах: у 2017 р. з ХДС — як член робочої групи з внутрішніх і правових питань; у 2021 р. із СвДП і "Зеленими" — як голова делегації СДПН в робочій групі з питань міграції та інтеграції.

Окрім того, у 2017 р., під час виборчої кампанії, Пісторіус відповідав за внутрішню політику партії. Зокрема, він написав і презентував документ із 10 пунктів про соціал-демократичну внутрішню політику, що передбачала ефективнішу протидію терористичним загрозам, значне збільшення чисельності поліції, посилення боротьби з кіберзлочинністю, а також створення поліції ЄС за моделю американського ФБР. 

Реклама на dsnews.ua

І от нарешті Борис Пісторіус отримав несподіване для більшості і всупереч гендерному паритету призначення, ухвалене керівництвом партії і особисто Олафом Шольцем. Той, зокрема, зазначив, що в нього є необхідні якості — воля та зваженність — щоб відповідати на "велики виклики на зламі століть".

Пісторіус отримав посаду дійсно у непростий період для Європи та світу — під час відкритої війни, яку розв'язала Росія проти України. І, звісно, у непростий час для Німеччини, яка проходить зараз через масштабні політично-світоглядні процеси в контексті взаємовідносин із Росію, що включає в себе вирішення давньої проблеми із кепським оснащенням Бундесверу, реагування на виклики для безпеки, питання військової допомоги для України.

Пісторіуса вважають хорошим експертом із питань безпеки, особливо у царині інформаційної та кібербезпеки. Остання — його "коник". До речі, він вважає за необхідне посилити безпеку публічних мереж у відповідь на кібератаки, захистити дітей у цифрому світі. Окрім того, на його думку, слід ввести ідентифікацію в соцмережах (зберігання справжнього імені, адреси, дати народження), що виглядає контраверсійною ідею, але тотальна окупація інтернет-простору російськими ботами є для багатьох аргументом на користь суворішого моніторингу мережі. 

Проте в деяких німецьких оглядачів є сумніви щодо його ефективності у вирішення проблеми модернізації Бундесверу через брак глибоких знань щодо закупівель, несправності обладнання і функціонування армії на загальнонаціональному рівні, а не лише у своїй федеральній землі, де він, як зазначив його колишній бос Стефан Вайль, налагодив тісні відносини із солдатами.

Втім, Пісторіус вже задекларував необхідність адапатції Бундесверу до поточної ситуації, що є в реаліях загарбницької війни Росії проти України, і запевнив: він прагне зробити армію сильнішою.

Це, а також військова підтримка України, є питаннями №1 станом на сьогодні. Пісторіусу доведеться одразу поринути у ці процеси, оскільки його призначення відбулося за кілька днів до нової зустрічі у форматі "Рамштайн" 20 січня, під час якої буде передусім обговорюватися постачання танків Україні. Що досі викликає турбулентність у німецькому політикумі, незважаючи на обіцянку Шольца передати "леопарди" разом із союзниками, оскільки дуже своєчасно з'явилася заява очільника Rheinmetal Арміна Паппергера про те, що перші танки та БМП Marder ФРН зможе відправити до України десь за рік. 

Очевидно Німеччина в особі Пісторіуса зіштовхнеться із посиленням тиску з боку союзників на "Рамштайні". І не тільки там, оскільки 19 січня новий міністр оборони ФРН зустрінеться із американським колегою Ллойдом Остіном. 

Тим часом з Берліну, від правлячої коаліції теж долинають заяви щодо посилення військової підтримки України. Наприклад, міністр економіки Роберт Габек ("Зелені") натякнув на "важливі рішення, які мають бути ухвалені в короткостроковій перспективі, зокрема актуальне питання про те, як ми продовжуємо підтримувати Україну в її праві на самооборону".

І, як повідомляє Reuters, деякі посадовці ФРН кажуть про пом'якшення своєї точки зору щодо військової допомоги перед зустрічу в Рамштайні. 

Але якою буде позиція Пісторіуса? Чи зможе він дійсно перетнути ту лінію, яка зупиняє федеральний уряд на шляху до передачі танків, за допомогою яких ЗСУ буде нищити російські окупаційні сили? 

Що ж. 24 лютого 2022 р. Борис Пісторіус чітко заявив про засудження російської агресії, яка його "шокувала" і "приголомшила".

А в травні Пісторіус як міністр внутрішніх справ повідомив про заборону демонстрації російської Z-символіки та георгіївських стрічок в Нижній Саксонії.

Водночас варто зауважити також, що Борис Пісторіус дуже скидається на класичного есдека, і передусім — есдека з Німеччини, політикум якої здебільшого мав (деякі досі мають) певні сантименти до Росії і до налагодження співпраці з нею. 

З 2013 до 2017 р. Пісторіус був членом групи німецько-російської дружби у Бундесраті, представництва федеральних земель. Він брав участь у спільних зустрічах разом як з колишньою очільницею землі Макленбург-Передня Померанія Мануелою Шезвіг (теж СДПН), так і з послом РФ Сергієм Нечаєвим. 

Зараз Пісторіус вже не входить до складу цієї групи. Після того, як отримав знов членство у Бундесраті 8 листопада 2022 р. — перейшов до групи дружби з Францією.

Ще у 2014 р. він був патроном нижньосаксонської Landsmannschaft der Deutschen. Це одна з організацій німецьких репатріантів з Росії. Об'єднання такого штибу постійно організовують заходи із участю представників режиму Володимира Путіна та, як вже давно відомо, є одним з базових елементів впливу Кремля на громадську думку в ФРН і на політику загалом. 

У 2016 р. Борис Пісторіус брав участь у перемовинах із російськими дипломатами Володимиром Гриніним і Іваном Чотулєвим щодо подальшого розвитку відносин двох країни. 

Позитивно, на що звернув увагу Bild, оцінюють призначення Пісторіуса міністром оборони і двоє відомих персон із суперечливою репутацією — професор Йоганнес Варвік, противник передачі зброї України; і лобіст інтересів РФ Олександр Рар.

Далі. У 2018 р. Пісторіус входив до групи есдеків (Франк-Вальтер Штайнмаєр, Зігмар Габрієль, тощо) які просували наратив про необхідність перегляду антиросійських санкцій, оскільки за їх допомогою досягнути цілей не вдається, проте вони шкодять економіці РФ і, водночас, лише, буцімто, посилюють позиції Путіна. Зараз Пісторіус ту свою заяву поясняює тим, що санкції тоді не діяли, але впроваджені зараз — то інша справа. Вони ефективні. 

Звісно такий бекграунд в біографії нового очільника німецького Міноборони виникає певне занепокоєння. 

І тому, попри публічну зміну ставлення Пісторіуса до РФ, не варто поспішати з висновками, адже й серед сьогоднішніх прихильників військової допомоги Києву, зокрема у лавах нині опозиційного ХДС, колись було чимало тих, хто підтримував провадження діалогу з Росією або вперто називав "Північні потоки" суто комерційною угодою. 

Водночас, не треба поспішати із песимістичними висновками щодо гіпотетичної "зради" у виконанні нового міністра обороні ФРН — він дійсно може бути з числа тих німецьких політиків, які прозріли, наприклад, федеральний президент Штайнмаєр. Хоча ризик подальшого зволікання із допомогою під різними приводами також зберігається. 

Тому, цілком ймовірно, що політична доцільність у Берліні взяла гору над вибудуванням чергової схеми уникнення відповідальності. Тим більше, що сам Пісторіус вже констатував: Німеччина опосередковано бере участь у цій війні. 

Уряду Шольца конче потрібно було відповісти на критику з боку союзників і продемонструвати рішучість у питанні військової підтримки України напередодні чергового Рамштайну. І він це зробив. 

    Реклама на dsnews.ua