• USD 36.6
  • EUR 38.7
  • GBP 45
Спецпроєкти

Друже талібе. Що Росія може зажадати від терористів в обмін на паливо

Стало відомо про попередню домовленість щодо постачання з Росії до Афганістану великих обсягів палива та енергоносіїв

таліби
Реклама на dsnews.ua

Зближення Росії в умовах майже її тотальної ізоляції з угрупованням "Талібан", яке в самій РФ заборонено, — це, безумовно, секрет Полішинеля.

Перемовини з представниками "Талібану", що Москва досі офіційно не виключила зі списку терористичних організацій, російські високопосадовці, зокрема і очільник МЗС РФ Сергій Лавров, вели ще до повномасштабного вторгнення Росії до України і до початку активної кампанії пошуку нових друзів в Африці.

Звісно, зовнішньополітична ситуація для Росії сьогодні не покращилася. Після оголошення Володимиром Путіним "часткової мобілізації" і проведення фейкових референдумів на Донбасі, Запоріжжі та Херсонщині вона буде лише стрімко погіршуватися.

Тож дружба з маргіналами і автократами на кшталт Кім Чен Ина та терористами з "Талібану" – це кватирка для росіян у хай і маленький, але зовнішній світ.

Тримати відкритою її Москва може лише вигідними для нових друзів пропозиціями. А це спадщина від радянського ВПК, себто її залишки; а також енергоносії, що зараз нікуди прилаштувати, і, звісно, "кредити" й хабарі, поки є ще кошти в "общаку".

Саме з "Талібаном", як повідомляє Reuters в своєму ексклюзивному матеріалі, Росія уклала попередню угоду про поставки до Афганістану бензину, дизельного палива, газу та пшениці (не виключено, що вкраденої в Україні).

"Міністр торгівлі та промисловості" Афганістану Хаджі Норуддін Азізі зазначив, що наразі йдеться про поставки з Росії 1 млн т бензину, 1 млн т дизпалива, 500 тис. т СПГ і 2 млн т пшениці.

Реклама на dsnews.ua

І для талібів не менше значення мають не тільки обсяги, як і той факт, що це перша офіційна міжнародна угода, укладена новою "владою" Афганістану.

Що отримає Росія за ці щедрі подарунки, не повідомляється. Азізі мовчить.

Тут є кілька припущень. Для початку варто згадати про загадкову репліку представників "Талібану" на перемовинах — мовляв, ідеться, зокрема, про лікувальні трави. Що ж, Афганістан і справді славиться промисловим вирощуванням рослини, похідні якої широко використовуються в мединцині — і значно ширше за її межами. Тож першим припущенням, вочевидь, є міжнародна торгівля наркотиками.

Афганістан, за даними ООН, є одним з лідерів на цьому ринку і постачає за кордон величезні партії гашишу, чарасу, опіуму, героїну, тощо. Опійний мак завжди приносив певним особам в Афганістані набагато серйозніші прибутки, аніж вирощування і експорт, наприклад, бавовни (не бєлгородської бавовни, а місцевої, афганської).

Згадаймо також і про карколомний злет Путіна та його давніх поплічників у кримінальних оборудках у Санкт-Петербурзі, а саме про потяг до спільного бізнесу з латиноамериканськими наркобаронами. В Колумбії, наприклад.

Наркотики – це величезні кошти. Фінанси Кремлю зараз конче потрібні. В росіян є логістика й кадри для посилення руху каналами наркотрафіку. А у талібів є товар, який треба реалізувати.

Далі. Як нагальні потреби ще є у Путіна? Враховуючи заявлену ним "часткову мобілізацію" — це жива сила для відправки на смерть в Україну.

За певні суми чорного налу Кремль, в принципі, може собі оптом "купити" певну кількість найманців-талібів. Хоча це не буде вдалою інвестицією. Бо у порівнянні з "другою армією світу", яка воює за методами 50-70-літної давнини, формування "Талібану" ще більш застарілі.

І завважу: якщо розглядати припущення про їх вербування до України, воювати вони будуть не у рідному Афганістані, де місцеві завжди давали відсіч іноземним військам. І воювати проти оснащеної і злагодженої сучасної армії.

Однак таліби можуть запропонувати росіянам амуніцію і якусь зброю – як радянських зразків, придбаних за час останньої окупації, так і американської техніки, яку Штати не вивезли під час виведення контингенту.

Гіпотетично Москва може бути зацікавлена у купівлі такої зброї, а таліби навіть можуть погодитися. Певно це будуть серйозні виклики для російської логістики, бо ту техніку треба якось провезти через Центральну Азію. Плюс ця зброя може стати в нагоді й самим талібам, бо власної вони не виробляють.

Але не можна виключати ймовірність укладення такої угоди. Перш за все, саме через непрозорість поточних відносин між Кремлем і Талібаном. Ці дві корумповані, "дикі" формації зможуть домовитися. Вони розуміють один одного краще, аніж Європу чи Штати. І домовитися можуть якщо не про великі партії, то хоча б про кілька одиниць для створення російським агітпропом фейків щодо "злочинів неонацистів з використанням американської зброї".

Адже безпосередньо військовий потенціал РФ зараз ще нижчий – є проблеми і з технікою, і живою силою.

До речі. Версію з проксі-талібами теж не можна виключати, бо Москва може їх використати в свої інтересах – проти країн Центральної Азії (Таджикистану, Киргизстану, тощо), щоб запустити серйозний, масштабний і кривавий конфлікт, який Кремль міг би спробувати вирішити в якості союзника країн ЦА, що вже відвертаються від РФ і йдуть на зближення з Китаєм або Туреччиною.

Тобто, умовивши талібів розпочати бурхливу діяльність проти сусідів, Путін міг би повернути собі статус регіонального гаранта безпеки, втрачений після провалу в Нагорному Карабаху і на тлі втрати впливу в ЦА. А разом з поверненням статусу є надія і на відновлення репутації ОДКБ.

    Реклама на dsnews.ua