• USD 36.6
  • EUR 35.6
  • GBP 40.3
Спецпроєкти

Кримінальні справи проти Трампа. Як обшук в екс-президента США змусив його піклуватись про Україну

Питання України неминуче ставатиме одним з провідних чинників внутрішньополітичної боротьби в США. І задача втримати двопартійну підтримку перед Києвом стоятиме ще гостріше, ніж раніше

Дональд Трамп
Фото з відкритих джерел
Реклама на dsnews.ua

Обшук на віллі Дональда Трампа в Мар-а-Лаго, який відбувся в понеділок, став тільки початком вельми напруженого кримінально-політичного тижня. Цей обшук відбувся через два місяці після того, як федерали завітали в приватну резиденцію 45 президента США в Палм-Біч, щоб поцікавитись долею урядових документів, які Трамп, полишивши Білий дім, "забув" передати в Національне управління архівів та документації (НУАД).

Власне, паперова епопея почалася ще 20 січня 2021 року. Трамп з'їхав вранці, за лічені години до інаугурації Джо Байдена, і збори були дуже хаотичними, речі й документи складались як-небудь. Хаосу додавало те, що трампова команда намагалась оскаржити результати виборів і готувалась захищати його від другого імпічменту в лютому. Врешті решт, НУАД повідомила, що документи було передано – щоправда, в безладі, багато паперів було розірвано й склеєно скотчем, а деякі виглядом нагадували сміття і не були розібрані.

В січні поточного року, однак стало відомо, що попри героїчні зуссилля юристів Трампа, НУАД зуміла забрати з його приватного клубу в Мар-а-Лаго 15 коробок із листами (зокрема, кореспонденція з Кім Чен Ином і вітальний лист від Барака Обами) та подарунками. Згодом з'ясувалося, що в тих коробках також містяться й секретні документи, які, зокрема, стосуються питань національної безпеки. Тоді за справу взявся Департамент (Міністерство) юстиції, а ФБР почало попереднє кримінальне розслідування. В травні було допитано кількох співробітників Білого дому, які застали останні місяці президентства Трампа.

3 червня високопоставлений чиновник департаменту юстиції та троє агентів ФБР, серед яких був представник контррозвідки, прийшли до будинку Трампа в Мар-а-Лаго, щоб "обговорити коробки з державними документами, які лежать у підвальному приміщенні разом із костюмами, светрами та взуттям для гольфу". Трамп навіть потис візитерам руки і сказав пару теплих слів, хоча розмову з ними все ж доручив адвокату.

Через кілька днів після люб'язної розмови ФБР надіслало лист із проханням поставити надійніший замок на двері сховища. Однак протягом наступних тижнів невідомий інформатор повідомив слідчих, що, можливо, не всі секретні документи покинули приватний клуб Трампа. І от агенти прийшли знову, зламавши той самий сейф. Про знахідки поки не повідомляється. Проте в ордері чітко зазначено, що це розслідування є суто кримінальним. А сьогодні стало відомо, що документи документи, які шукали слідчі, стосувалися ядерного потенціалу США. Таким чином, Трамп відверто зневажив Закон про президентські документи 1978 року, що передбачає обов’язкове збереження офіційних документів, і питання, з якою метою він це зробив, лишається відкритим. Поряд із варіантами "банальна недбалість" і "виборча стратегія з метою виставити себе жертвою режиму", що характерно, давній наратив "російський шпигун" відсутній. Принаймні поки що.

Обшук в екс-президента – сенсація сама по собі. Але це тільки верхівка айсбергу. Генпрокуратура штату Нью-Йорк проводить розслідування щодо бізнес-імперії Трампа, зокрема щодо його оборудок в галузі нерухомості. В середу під час закритого слухання на Мангеттені Трамп під присягою відмовився давати відповіді на низку питань, посилаючись на конституційне право не свідчити проти себе, передбачене П’ятою поправкою.

Реклама на dsnews.ua

Поки вся увага була прикута до Трампа, в Пенсільванії агенти ФБР викликали повістками та відвідували офіси кількох представників Республіканської партії в Конгресі. Примітно, що це робилося після того, як у понеділок у Скотта Перрі, конгресмена-республіканця від штату, було вилучено телефон. Перрі заявив про намір співпрацювати зі слідством та про те, що, як його поінформували, він не є об'єктом розслідування. Однак на нещодавніх слуханнях щодо спроби захоплення Конгресу 6 січня його ім'я неодноразово згадувалось поруч із іменем Джеффрі Кларка, колишнього чиновника Департамента Юстиції, який підтримував брехню Трампа щодо фальсифікації результатів виборів 2020 року. Обшук у Кларка проводили ще в червні, коли з'ясувалося, що Трамп добивався призначення його міністром юстиції, імовірно, з метою зриву затвердження результатів виборів. Перрі ж, за свідченнями, був ланкою, яка з'єднувала довірених осіб Трампа в Білому домі з Кларком. Тож цілком очевидно, що йдеться про розширення федерального розслідування щодо спроби втручання у вибори – і ця ниточка також тягнеться до самого Трампа.

Проблема в тому, що всі ці слідчі дії відбуваються на тлі електоральних перегонів – і неминуче стають чинником виборчої кампанії. Яка, вочевидь, буде, щонайменше такою ж брудною, як і дві попередні.

Прихильники Трампа, який все ще не відмовився балотуватись у 2024, вже обурюються "розправою" і прямо погрожують помстою – хоча в нього дуже непогані шанси зіскочити з гачка й цього разу. Судячи з усього, демократи втратять більшість у Палаті представників, а це означає, що республіканці разом із контролем над нею отримають і можливість проводити розслідування.

Кевін Маккарті, лідер республіканської меншості в Палаті, заявив, що Мінюст перейшов у "нестерпний стан збройної політизації". За його словами, коли республіканці повернуть Палату під свій контроль, вони здійснюватимуть суворий нагляд за відомством. А ще Маккарті попередив федерального генпрокурора Мерріка Гарленда, що тому слід "впорядкувати документи та почистити календар" – вочевидь, натякаючи на те, що йому доведеться давати свідчення.

Республіканці, поза сумнівом, використають свої повноваження, щоб зосередитися на найдратівливіших для адміністрації Байдена питаннях. Вже відоме ім'я людини, яка після листопадових проміжних виборів має очолити наглядовий комітет Палати представників. Це республіканець від Кентуккі Джеймс Комер, який планує взятися за розслідування походження Covid-19 і роботи МОЗу, а також справ сина президента, Хантера Байдена.

Це означає, що питання України неминуче ставатиме одним з провідних чинників внутрішньополітичної боротьби в США. Власне, пробні кули ми вже бачили – медійна активність Вікторії Спартц спрямована не так проти Банкової і особисто голови ОПУ Андрія Єрмака, як проти Білого дому й особисто Джо Байдена. Але, вочевидь, далі буде. І задача втримати двопартійну підтримку перед Києвом стоятиме ще гостріше, ніж раніше.

Тішить однак, що сам Трамп дещо змінив риторику щодо України в своєму свіжому виборчому ролику.

Тепер він каже, що Америка – це "держава, яка дозволила Росії вторгнутись та руйнувати Україну". Нинішній адміністрації доведеться реагувати на цей закид – власне, регулярні заяви про збільшення військово-технічної та фінансової допомоги нашій державі, що лунають останнім часом від Білого дому, значною мірою пов'язані якраз із наростанням тиску з боку республіканців у ході виборчої кампанії. Та річ у тім, що після виборів, внаслідок яких республіканці з великою імовірністю візьмуть під контроль обидві палати Конгресу, тональність знову може змінитись – особливо якщо фракція Трампа знову відіграватиме провідну роль у партії. Тож гасло "Найкраще ще попереду" з ролику для нас може виявитись відверто саркастичним.

    Реклама на dsnews.ua