The Hill: США збираються принести Україну в жертву, щоб розсварити Росію та Китай, але це не спрацює

Про це йдеться у матеріалі впливого американського видання The Hill, передає "ДС".

Аналітик Майкл Мацца та науковець Шей Хатірі у статті зазначають, що, ця стратегія хибна, адже ґрунтується на викривленому розумінні як історичних подій, так і сучасної геополітичної ситуації.

Експерти зауважують, союз Росії та Китаю – не ситуативне партнерство, як у 1970-х, а міцний альянс, побудований на спільному баченні світу без США. А от ідея США повторити дипломатичний прорив часів президентства Річарда Ніксона – це "груба помилка, заснована на хибному розумінні історії".

Вони згадують, як відбувався поворот США до Китаю за часів президентства Ніксона. Попри популярне уявлення, Сполучені Штати не зуміли "вбити клин" між Пекіном і Москвою. Їхнє протистояння виникло значно раніше і без американського втручання.

"Китай мав підстави боятися влади Росії — і шукати противаги у США", — пише оглядач Washington Post Девід Ігнатіус.

За три роки після смерті Йосипа Сталіна, 1956-го, перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов виступив із критикою сталінізму. Цим радянський керівник дуже обурив тодішнього китайського лідера Мао Цзедуна. Той вважав це відступом від справжнього марксизму-ленінізму та спробував ствердити лідерство Пекіна у світовому комуністичному русі.

Його "Великий стрибок уперед" 1958 року частково був відповіддю на радянську критику. 1963 року китайці опублікували памфлет під назвою "Про фальшивий комунізм Хрущова та його історичні уроки для світу" та цим остаточно закріпили ідеологічну прірву.

Вже 1960-го Союз відкликав своїх радників із Китаю, включно з тими, хто працював над китайською ядерною програмою. Коли КНР звернулася по співпрацю до США, щоб зберегти рівновагу в ядерному балансі, це викликало обурення в Москві. До кінця 1960-х напруга дійшла до того, що СРСР навіть припускав, що може завдати превентивного удару по китайських ядерних об’єктах — на тлі прикордонної війни 1969-го.

Зазначається, що 1920-х роках радянські агенти допомагали в організації Комуністичної партії Китаю, а вже через кілька десятиліть радянські та китайські війська обстрілювали одне одного. Своєю чергою, Сполучені Штати були радше спостерігачами, ніж архітекторами конфлікту. Коли Річард Ніксон та тодішній держсекретар США Генрі Кіссінджер вирушили до Пекіна в 1971–1972 роках, вони не створювали новий союз — вони просто використали той розрив, який вже існував.

Радянський Союз і Китай були двома державами, розділеними спільною ідеологією під час Холодної війни. Вчений Аарон Фрідберг наголошує, що сьогодні Пекін і Москву об’єднує "антиідеологія" — їхнє заперечення проти ліберального порядку, який відстоюють США. РФ і КНР розуміють, що китайсько-радянський розкол став однією з причин перемоги Штатів у Холодній війні, а тому не мають наміру допустити повторення цього сценарію.

Останні події лише підтверджують міцність китайсько-російських зв’язків. ЗМІ зазначали, що Китай просив РФ відкласти ескалацію війни в Україні до завершення Олімпійських ігор у Пекіні 2022-го, а господар Кремля Володимир Путін погодився на це.

За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення обидва підписали дипломатичний меморандум про "дружбу між двома державами". Протягом усієї війни Пекін надавав Москві військову, дипломатичну та економічну допомогу. 

"Як раніше Вашингтон і Пекін, зараз Москву і Пекін пов’язує спільний ворог: США та міжнародний порядок, який вони підтримують. Історично склалося так, що спільні вороги створюють сильних союзників", — йдеться у статті The Hill.

Попередні стратегічні та політичні розбіжності також були вирішені, пише The Hill. Тоді як поява ядерної зброї розділила їх, сьогодні вони співпрацюють у космосі, штучному інтелекті та інших нових технологіях. Обидві сторони також нарощують свої ядерні арсенали, залишаючи США єдиною державою, яка не розширює свої запаси. 

"Відносини між Росією та Китаєм сьогодні аж ніяк не нагадують відносини 1960-1970-х років. Було б серйозною помилкою для США спробувати підхід, подібний до того, що продиктований фактами 1971 року. Така політика приречена на провал", — підсумовують у матеріалі.

Нагадаємо, Китай пообіцяв "боротися до кінця", якщо президент США Дональд Трамп здійснить своє попередження про підвищення мит на 50%. Тепер, за словами Китаю, розмір мит уже не має значення.