• USD 28.3
  • EUR 32.1
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Вугілля боком вилізло. Як Польща намагається зламати опір Чехії та ЄС

Єврокомісія готова скоротити бюджетні виплати Польщі

Видобуток бурого вугілля на шахті "Турув" (Польща)
Видобуток бурого вугілля на шахті "Турув" (Польща)
Реклама на dsnews.ua

Переговорні процеси за участю США та НАТО, з одного боку, і Росією – з іншого, що відбулися цього тижня, дещо відтінили події та тенденції у внутрішній європейській політиці. Проте не позбавили їх значущості. Навпаки: клінч Заходу з Росією лише додав їм ваги.

Йдеться про протистояння між Старою і Новою Європою. Поки перша сподівається на компроміс із Росією, друга, в особі Польщі та Литви, просуває жорсткішу лінію поведінки щодо Кремля.

І це далеко не єдина розбіжність у поглядах між "старожилами" та "новачками" ЄС.

Варшава і Брюссель, як і раніше, не можуть остаточно закопати сокиру війни, яка спалахнула кілька років тому через спроби правлячої партії "Право і справедливість" взяти під повний контроль судову владу в країні; та кричущої, з погляду "Центру", відмови визнавати примат європейського суду.

Вугілля та вода

Конфлікт ще більше загострився, оскільки в нього також була втягнута сусідка Польщі Чехія.

Відносини між країнами помітно погіршилися у 2020-2021 рр. Причому ще в той період, коли на чолі чеського уряду стояв дружній по відношенню до ПіС Андрій Бабіш.

Реклама на dsnews.ua

Причиною цього стало рішення польської влади збільшити видобуток бурого вугілля на шахті "Турув" у Богатині (Дольношленське воєводство), розташованому між кордонами Німеччини та Чехії.

Шахта, що належить Польській енергетичній групі (PGE), постачає буре вугілля на Турувську ТЕС та забезпечує 4-7% виробництва електроенергії в Польщі.

Але також впливає на екологію не лише у так званому Турівському мішку, а й у прикордонних чеських селах, де, як заявили у Празі, спостерігається зниження рівня підземних вод. Місцеві жителі регулярно скаржаться на пересохлі колодязі.

Діалог із стусану

Уряд Чехії, очолюваний тоді Бабішем, намагався вирішити проблему полюбовно, проте Варшава, зі зрозумілих причин енергетичного характеру, відмовилася.

Тому Прага наприкінці лютого 2021 р. звернулася за допомогою до ЄС – подала позов до Європейського суду юстиції у Люксембурзі. Що спонукало уряди обох країн все ж таки знайти вихід із кризи. І вони були близькі до цього, але польській стороні не прийшла до вподоби умова Бабіша укласти угоду, яку не можна було б розірвати, після чого Прага готова була відкликати позов.

У результаті в травні суд прийняв бік Чехії та зобов'язав Польщу призупинити видобуток вугілля у Туруві.

Варшава це рішення виконувати відмовилася, але при цьому знову активізувала діалог із Прагою. У червні сторони розпочали переговори, щоб досягти взаємовигідного компромісу.

Безрезультатно. Після 17 раундів переговорів чехи та поляки залишилися на тих самих позиціях. Водночас, про себе знову нагадав Європейський суд у Люксембурзі, який 20 вересня зобов'язав Варшаву виплачувати 500 тис. євро на добу за невиконання забезпечувальних заходів та відмову зупинити видобуток вугілля.

Уряд Матеуша Моравецького відповів відмовою на вимоги суду, примат рішень яких Варшава вже публічно відкинула раніше.

І все ж таки Варшава спробувала запустити нові переговори з Прагою в жовтні. Щоправда, їх довелося "заморозити", оскільки Чехія якраз переживала гостру політичну кризу та зміну уряду. Полякам довелося чекати, коли буде сформовано новий уряд Петра Фіали.

Але паузу вони використали: 28 грудня уряд Моравецького ухвалив постанову, якою цементував продовження роботи шахти та ТЕС.

Тим часом, сума штрафу, накладеного на Польщу Люксембурзьким судом, зросла до 50 млн євро, тобто стала рівна сумі компенсації, яку Прага хотіла отримати від Варшави.

І знову у Моравецького навідріз відмовляються виконувати рішення суду, паралельно роблячи вже третю спробу якось домовитися з Чехією.

Переговори, як повідомила напередодні міністр клімату та довкілля Польщі Ганна Москва, заплановані на 18 січня.

Око за око

Незважаючи на очевидну зацікавленість ПіС у позитивному вирішенні суперечки з Прагою, керівництво країни не має наміру йти на поступки.

Більш того. Як повідомила 13 січня Dziennik Gazeta Prawna з посиланням на свої джерела, польський уряд має намір подати позов до Чехії до Стокгольмського арбітражу. Це по-перше. По-друге – суму компенсації поляками вже знижено з 45 млн до 25 млн євро.

Чехи, своєю чергою, сподіваються на ЄС. І Брюссель у цьому сенсі їх не розчарував.

12 січня з'явилося повідомлення Bloomberg про те, що Єврокомісія готова отримати штраф і без згоди польського уряду – просто утримати цю суму із союзних бюджетних виплат Польщі.

Інформацію Bloomberg також підтвердила британська Financial Times, у коментарі якої єврокомісар з юстиції Дідьє Рейндерс повідомив про готовність позбавити Польщу суми до 100 млн євро. Хоча полякам надали останній шанс – направили лист із закликом добровільно сплатити борг у 69 млн євро.

Тупик?

Ситуація складається, м'яко кажучи, складна. Хоча б з тієї причини, що у 2023 р. у Польщі відбудуться чергові парламентські вибори, на яких головною загрозою для ПіС є колишній президент Євроради та експрем'єр Польщі ліберал Дональд Туск на чолі "Громадянської платформи".

Щоб "збити" Туска на підльоті до крісла прем'єра чи президента, партії Ярослава Качинського необхідно консолідувати свій консервативний електорат новим внутрішньоєвропейським протистоянням – як із Чехією, так і з Брюсселем.

Але зворотний бік медалі – це скорочення відрахувань із загальної європейської скарбниці. Сотня мільйонів євро – сума чимала і дуже знадобилася б будь-якій постковідній економіці. До того ж, швидше за все, штраф буде дедалі більшим, оскільки Варшава деякий час точно відмовлятиметься його виплачувати.

Відповідно менше грошей отримає простий поляк. Що може вплинути на результати виборів. На користь "Права та справедливості", природно. Однак і потенційні поступки Чехії можуть від'їсти суттєвий шматок рейтингу.

Ось і виходить, що зараз презес став заручником власного прагнення утримуватися в рамках відповідального суверенітету, тоді як світ поступово переходить до моделі суверенної відповідальності.

    Реклама на dsnews.ua