• USD 36.6
  • EUR 40
  • GBP 44.8
Спецпроєкти

Таємниці наголо. Як Байден наступив на граблі Трампа

Нинішній президент США зробив велику послугу своєму попереднику і супернику, так само підставившись на недбалому зберіганні державних таємниць

Фото з відкритих джерел
Реклама на dsnews.ua

В серпні минулого літа у експрезидента США Дональда Трампа, який разом з прихильниками готувалися до проміжних виборів і до президентської кампанії, побільшало клопоту: на додачу до розслідувань перешкоджання виборам у 2020 р., підбурювання прихильників до штурму Капітолію після програшу в них, а також бізнес-махінацій, він потрапив у скандал через неналежне зберігання секретних документів у своїй резиденції Мар-а-Лаго (Флорида). Загалом йдеться про 180 файлів, серед яких, наприклад, інформація про ядерні об'єкти та листування з Кім Чен Ином. Частину з цих документів — 20 файлів — Трамп повернув до Національнjuj управління архівів та документації, проте із поверненням режти відверто зволікав. Точніше, він розіграв образ "жертви переслідувань" і активно пручався спробам федерального уряду отримати ці документи. І навіть проігнорував відповідну повістку. Проте федерали все ж здобули ці документи — за ордером від суду внаслідок обшуків, а Трамп отримав чималу порцію уваги до своєї персони.

Та минуло кілька місяців — і Трампу та його оточенню неймовірно пощастило. Їм підвернулась нагода віддзеркалити кейс обшуків у Мар-а-Лаго на чинного президента Джо Байдена. 

2 листопада адвокати Байдена виявили 10 секретних документів часі віцепрезидентства їх клієнта у жовтій течці з манільського паперу, позначеній "Особисте". Вона лежала в зачиненій шухляді в його офісі в Центрі дипломатії та глобальної вдаємодії імені Пенна-Байдена при Університеті Пенсильванії. Це think tank, відкритий Байденом у 2018 р., а документи (промови, політичні записи щодо актуальних тем), за даними The New York Times, могли бути корисними для його майбутніх політичних кампаній у поствіцепрезидентський період. Про це адвокати одразу повідомили Мін'юст США. Але громадськість дізналась про знахідку значно пізніше — в перших числах січня.

20 грудня ще одна партія документів з грифом була виявлена вже у резиденції, в гаражі, Байденів у штаті Делавер — у Вілмінгтоні (про цю знахідку, однак, публіку не повідомляли). 11 січня адвокати вирішили дослідити інші приміщення і знайшли ще один документ вже у складському приміщенні поруч із гаражем. Загалом там було 6 файлів — ще п'ять під час повного обшуку в резиденції 20 січня знайшли агенти ФБР, яких викликали юристи Байдена. 

Звісно, ця історія негативно позначилася на репутації чинного президента, оскільки йдеться про неналежне поводження і зберігання секретних документів, в чому також звинуватили і попередника Байдена. Ситуацію погіршує те, що демократи влаштували доволі агресивну кампанію шеймінгу Трампа за недбале збереження державних таємниць (серед яких, ніде правди діти, були й дані, що стосувались ядерних озброєнь). 

Але ще більше вплинула на громадську думку стратегія, обрана адвокатами Байдена на чолі із досвідченним Бобом Бауером, якого характеризують як адвоката, який принципово "ріже правду-матінку" в очі свого клієнта і вибудовує цілком ефективні стратегії захисту.

Стратегія, яку реалізувало вузьке коло адвокатів та помічників Байдена, полягала в тому, щоб, як ми вже згадали, пригальмувати із оприлюдненням інформації щодо документів, знайдених 20 грудня і 11 січня. 

Реклама на dsnews.ua

Поінформовані джерела CNN кажуть, що відповідне рішення прийняв Бауер, а аргумент: надто оперативне "рапортування" Мін'юсту про нові документи могли розцінити як спробу вплинути на розслідування та його підрив.

Варто зазначити, що відомство, яке очолив Меррік Гарленд, тривалий час було політизовано, зокрема через дії Трампа під час президентства. І Гарленд прагнув відбудувати "стіну" між Мін'юстом та Білим домом. 

Тож, ймовірно, Бауер та інші адвокати сподівалися, що таким чином поліпшать становище як свого клієнта-нинішнього президента в контексті стратегії захисту, так і допоможуть прагненням Гарленда. 

Іншими словами, одразу було обрано тактику дозованої співпраці із слідством, бо коли було знайдено перші файли, юристи зрозуміли, що це в будь-якому разі призведе до репутаційних втрат, і уникнути скандалу не вийде. 

Звісно, репутаційних втрат уникнути і не вдалося. Той факт, що в Байдена вирішили трішки почекати із оприлюдненням повідомлення про нові секретні документи, поставило Гарленда у ніякове становище, тому що вимагало від нього рішучіших дій, які б задовольнили представників політикуму, що мають сумніви в політичній незалежності Мін'юсту. В цьому напрямі він зробив доволі цікавий і потенційно ефективний крок: спецпрокурором у цій справі призначено Роберта Гура, якй отримав посаду федерального прокурора завдяки Дональду Трампу.

Менше з тим, ставка адвокатів Байдена на "дозовані співрацю та каяття" (всі документи одразу передано до Національного архіву) на шкоду належній комунікації, ще раз зазначимо, вже вдарило по іміджу президента. 

Водночас республіканці отримали потужний інструмент тиску на адміністрацію та Демпартію, оскільки більшість у Палаті представників дозволила їм ініціювати власне розслідування, а також фрагментувати кейс на кілька напрямків політичних ударів по Байдену. 

Зокрема, очільник наглядового комітету Палати представників Джеймс Комер вже надіслав запит до Секретної служби із проханням надати журнали відвідувань резиденції Байдена в Делавері через "відсутність прозорості" в Білому дому щодо цих журналів (одразу пригадується скандал із засекреченням журналів під час каденції Трампа). У Секретній службі відповіли, що в приватній резиденції Байдена таких журналів і немає, про що Комер, ймовірно, знав. 

По-друге, голова комітету із закордонних справ Майкл МакКол зі свого боку зацікався персоною Ентоні Блінкена, який до набуття посади держсекретаря працював у Центрі Пенна-Байдена. МакКол, зокрема цікавиться, чи мав він доступ до кабінету Байдена, де зберігалися ті секретні документи, а також вимагає надати усі "документи та листування" в період з 1 листопада 2022 р. до 23 січня 2023 р. щодо конфеденційних та таємних файлів у цьому think tank та в інших локаціях, пов'язаних з президентом та його родиною.

Паралельно професор права в Університеті Джорджа Вашингтона Джонатан Терлі в ефірі Fox News, висловивши сумнів щодо мотивів та доцільності рішення адвокатів відносно документів, також закликав до проведення обшуку агентами ФБР в ще одній резиденцій чинного президента у Делавері — Рехобот-Біч.

Очевидно, Республіканська партія так просто не випустить з рук цю "гуску, що несе золоті яйці", адже ближче до виборів вона може перетворитись на величезною свинею для демократів.

Критикують Байдена за недбалість у поводженні із секретними документами і власні однопартійці. 

Але при тому вони дотримуються головного правила піарників — не замовчувати й не приховувати найнегативніших моментів. Тим більше, що адвокати і без того це вже зробили. Нехай і не повністю, послуговуючись правничим прагматизмом.

Зараз представники Демпартії разом із критикою адміністрації також широко роз'яснюють відмінності між справами Трампа та Байдена.

По-перше, це звісно кількісна різниця — понад 180 документів в Мар-а-Лаго і кількадесят у Байдена. 

По-друге, зазначається поведінка Трампа. 45-й президент, ще раз нагадаємо, фактично бігав від федералів, відмовлявся повернути секретні документи, та й узагалі перетворив цю подію на шоу. Юристи ж Байдена одразу всі документи повернули і співпрацюють з мін'юстом. 

По-третє, окрім інциденту із секретними документами Трамп має інший негативний бекграунд, про який йшлося на початку статті — штурм Капітолію, перешкоджання виборам. 

Це все, звісно, так. І демократи обрали правильну стратегію поведінки. Але з іншого боку, треба також зважати і на громадську думку, бо пересічний американець бачить тотожність: обидва президенти неналежним чином поставились до державних таємниць.

З урахуванням як цього фактору, так і особливостей поведінки Трампа, ці дві справи мають передусім політичні наслідки. І саме Мін'юсту зараз непереливки, оскільки прокурорам доведеться приймати рішення, які потенційно можуть призвести до посилення трампівського наративу про "полювання на відьом" і звинувачень у політизації справ керівництвом відомства. Тобто, якщо "прокол" Байдена буде визнано просто "проколом", а дії Трампа — злочином, то можна очікувати на нові політичні катаклізим у Сполучених Штатах під час президентської кампанії. 

    Реклама на dsnews.ua