ЄДГ-2025. Як і яких "героїв СВО" режим інтегрує у виборні органи Росії

Аналітичний центр "Ділової столиці" представляє дослідження, присвячене залученню "учасників СВО" до владної вертикалі Російської Федерації.

У січні 2024 року Путін вперше акцентовано позначив намір активно залучати учасників вторгнення в Україну на провідні позиції у системі влади РФ.

На фоні скандалу довкола "голої вечірки" правитель РФ заявив, що учасники війни мають інші пріоритети й цінності. Тому саме їм можна "передати Росію". "Саме з цих людей ми і повинні в майбутньому формувати еліту країни. Не з тих, ви вже вибачте, які там геніталії оголюють чи заднє місце показують… Справжню еліту, в руки якої можна передати Росію, потрібно сформувати з цих людей", — сказав Путін.

А вже у посланні до Федеральних зборів 2024 року Путін заявив, що "учасники СВО" є "новою елітою" і вони мають зайняти керівні позиції в багатьох сферах соціального і державного життя.

Ця заява дала старт кампанії, мета якої – показати, що влада активно створює соціальні ліфти для учасників вторгнення в Україну. Вже 1 березня (наступного дня після виголошення Путіним послання) почалась реалізація федеральної програми "Врємя гєроєв", у рамках якої ведеться підготовка управлінських кадрів з числа кандидатів, які мають те чи інше відношення до "СВО".

У 2025 році кадрові програми для учасників війни було започатковано на регіональному рівні. Від кожного суб’єкту федерації центр вимагає навчати щороку в цих програмах по 30-60 "учасників СВО".

Формальна підтримка чиновництвом цієї путінської ініціативи супроводжується фактичним саботажем бюрократією допуску "героїв" до серйозних управлінських посад. Зокрема, більшість випускників першого набору "Врємєні гєроєв" – це досвідчені чиновники, які отримали статус "учасника СВО", певний час "прослуживши" у "депутатському" батальйоні БАРС "Каскад" та інших частинах, які не беруть участі у бойових діях.

Крім того, було взято курс на залучення учасників вторгнення в Україну на виборні посади. Під час ЄДГ-2024 мандати різного рівня отримали 308 з 380 кандидатів від "Єдиної Росії", які брали участь у вторгненні в Україну. Всього ж на виборах у 2024 році балотувалось 423 учасники "СВО".

При цьому виразного запиту населення на підтримку "героїв СВО" на виборах немає. На праймеріз "Єдиної Росії" до виборів у Московську міську думу 2024 року програли всі 15 кандидатів, які позиціювались як учасники війни. Існує припущення, що Андрій Турчак втратив посаду секретаря генеральної ради "Єдиної Росії" зокрема й за провал кампанії з просування учасників війни у виборні органи влади.

Ще більш яскравий приклад небажання населення голосувати за кандидатів, маркованих як учасники війни, — кампанія виборів губернатора Хакасії у 2023 році. Проти чинного губернатора, комуніста Валентина Коновалова, влада виставила номінального "учасника СВО", депутата Держдуми Сергія Сокола. Однак він програв кампанію і, аби не фіксувати цю поразку, за кілька днів до голосування зняв кандидатуру, пославшись на проблеми зі здоров’ям.

Російське видання "Верстка" зазначає, що у 2024 році на вибори йшли ті, хто був "більше солдатами, ніж громадськими діячами". У 2025 році – навпаки: вже на праймеріз "Єдиної Росії" "кандидатів, які знаходяться прямо на фронті, майже не залишилось".

У період між ЄДГ-2024 та ЄДГ-2025 було сформовано первинну систему політичного супроводу учасників війни. На провідну роль у просуванні кандидатів зі статусом учасника "СВО" претендує "Асоціація ветеранів СВО" – створена у 2023 році організація зі статусом громадської. Асоціація отримує бюджетне фінансування. Політичне кураторство над нею здійснює депутат Держдуми Дмитро Саблін.

Офіційні контури та КРІ політики залучення учасників війни до політичної системи РФ не озвучені. Однак, особиста "включеність" Путіна в цей проєкт змушує політичний блок АП враховувати побажання "вождя", а також – власні інтереси та потреби, і готуватись до різних сценаріїв.

Ще у березні 2025 року була протестована ідея масового обрання "ветеранів СВО" до Держдуми на виборах-2026. Інформацію про плани "завести" до 100 депутатів (із 450) з посиланням на "чинних депутатів і співрозмовника, близького до АП" поширив телеграм-канал Faridaily. Мовляв, так простіше "прозвітувати" Путіну про задоволення його побажань. Адже в представницькій владі "герої" будуть помітними, але при цьому не претендуватимуть на доступ до реальної влади та ресурсів (які дають посади у виконавчій та судовій владі, держкомпаніях).

Ще амбітніші плани озвучив координатор експертної ради "Єдиної Росії", глава Фонду розвитку громадянського суспільства Костянтин Костін, який заявив: "Якщо ми беремо весь склад Держдуми – 450 мандатів, приблизно 30-40% з них можуть зайняти ветерани СВО. Найбільший внесок у це представництво зробить "Єдина Росія" — 85-90% всіх учасників СВО, які опиняться в парламенті".

Тобто, російські еліти позначили формальну готовність "пожертвувати" Держдумою, віддавши "героям СВО" до 180 (!) мандатів задля збереження позицій в інших гілках влади.

Втім, наразі жорсткої "рознарядки" щодо обрання "героїв СВО" на виборах-2026 немає. А ЄДГ-2025 показав, що еліти напрацьовують механізми маркування статусом "ветеранів" представників свого середовища.

Ключові кампанії ЄДГ-2025 (14 вересня)

• Прямі вибори 20 глав суб’єктів федерації (і 1 глави – у парламенті суб’єкта).
• Вибори до 11 законодавчих зборів (парламентів) суб’єктів федерації.
• Прямі вибори депутатів до 25 представницьких органів адміністративних центрів суб’єктів федерації.

 ЄДГ-2025 став для Кремля "фінальною репетицією" перед виборами у Держдуму-2026. Під час кампаній тестувались технології корпоративної мобілізації та агітаційні стратегії як влади, так і "системної опозиції". Основний акцент було зроблено на тематику "СВО", попри те, що соціологія показує зниження уваги населення до війни та зростання – до соціально-економічного порядку денного.

Тим не менше, необхідні результати влада отримала. Секретар генеральної ради "Єдиної Росії" Володимир Якушев відзвітував, що партійні списки на виборах до регіональних законодавчих зборів отримали підтримку 60,6% виборців, разом з мажоритарними мандатами партія отримала 380 місць (82%) у парламентах суб’єктів федерації.

Окрема тема, яка активно "підсвічувалась" у медіа-полі, – результати на виборах "учасників СВО". Саме на результатах "ветеранів" робився акцент під час публічного звіту глави ЦВК Елли Памфілової Путіну про підсумки виборів. "У нас висувалось 1663 кандидати – учасники СВО, з них обрані 1035. … "Єдина Росія – 882 людини, КПРФ – 23, ЛДПР, "Справедлива Росія – За правду" – 20, "Нові люди" – 6, Партія пенсіонерів – 3. Республіканський громадський рух "Татарстан – нове століття" – 2, Партія зростання – 1, "Громадянська платформа" – 1 і 77 самовисуванців. Ця тенденція виникла з врахуванням того, що ви, власне, цей вектор намітили, що потрібна нова хвиля в політиці. Ми все, що потрібно, робимо, особлива увага учасникам СВО", – повідомила Памфілова Путіну.

При цьому "Новая газета Европа" зазначає, що коректні дані про участь "ветеранів СВО" у виборах встановити неможливо – жодна партія не публікувала списки тих, хто йшов на вибори у статусі учасника вторгнення в Україну. А аналіз персональних даних деяких новообраних депутатів свідчить про те, що радше є сенс говорити не про "кандидатів-учасників війни", а про "кандидатів від СВО".

Таким чином, під час ЄДГ-2025 загальна частка мандатів, отриманих "кандидатами від СВО", склала 2,26% за найбільш лояльним підрахунком, коли до "ветеранів" прирівнюються практично всі новообрані депутати, які у той чи інший спосіб дотичні до теми вторгнення в Україну.

Серед 20 губернаторів, яких було обрано під час ЄДГ-2025, "кандидатів від СВО" – 2 (10%)

Путін під час зустрічі з новообраними губернаторами закликав їх активно залучати до управлінських команд "ветеранів спеціальної військової операції". "В першу чергу – випускників програми "Час героїв", що діє на федеральному рівні, та її регіональних аналогів. Двоє вихідців з цієї програми – Марія Федорівна Костюк і Євгеній Олексійович Первишов за підсумками виборів, що відбулися, стали керівниками регіонів", — заявив правитель РФ.

Марія Костюк – з 2003 року працює в системі державного управління. На виборах губернатора Єврейської АО набрала 83,02% голосів. Балотувалась від "Єдиної Росії".

Асоціація з "СВО":

• У 2023-2024 роках (до призначення в.о. глави Єврейської АО) була начальником управління роботи з регіонами Державного фонду підтримки учасників СВО "Захисники Батьківщини", керівницею програми "Час героїв".
• Син Костюк Андрій загинув в серпні 2023 року під час вторгнення в Україну. В 2023 році йому присвоєне звання героя РФ (посмертно).
• За її ж словами на посаді у фонді "працювала в нових регіонах, де відновлювали той світ, заради якого мій Андрій віддав своє життя. Той самий світ, заради якого все почалось".

Євгеній Первишов – з 2005 року на управлінських посадах. З 2016 по 2021 роки – глава Краснодару. У 2021-2024 роках – депутат Держдуми. На виборах губернатора Тамбовської області набрав 73,84% голосів. Балотувався від "Єдиної Росії".

Асоціація з "СВО":

• В жовтні 2022 року "подав заяву на участь в СВО". Служив у "депутатському" батальйоні "Каскад".
• Учасник першого потоку програми "Час героїв".

Обидва губернатори, обрані "за лінією СВО", є професійними чиновниками, представниками "старих" еліт, а не соціальної групи учасників вторгнення в Україну.

Серед 464 депутатів регіональних законодавчих зборів, яких було обрано під час ЄДГ-2025, "депутатів від СВО" – 25 (5,4%)

За даними "Верстки", до регіональних парламентів балотувалось 60 кандидатів, маркованих як "учасники СВО". Втім, офіційно їхня причетність до війни не зазначалась.

"Новая газета Европа" підрахувала, що на праймеріз "Єдиної Росії" до регіональних парламентів 231 претендент на участь у виборах був "від СВО". При цьому вказали в документах військову сферу, як місце роботи, тільки 67 з них.

Відносно високий відсоток обраних депутатів регіональних парламентів зі статусом "учасників СВО" нівелюється тим, що більшість з них – представники регіональних еліт, чия участь у війні була номінальною або ж вони асоціюються з "СВО" опосередковано.

Частка "учасників СВО" на виборах депутатів міських парламентів, муніципальних депутатів, глав селищ і міст склала не більше 2,18%

За даними "Нової газети Європа", частка обраних депутатів та глав адміністративно-територіальних одиниць, які офіційно задекларували той чи інший зв’язок з армією, становить 1,5%. Якщо ж спиратись на озвучені Памфіловою дані ЦВК, то частка обраних депутатами низових представницьких органів та главами міст і селищ учасників вторгнення в Україну становить 2,18%.

При цьому найнижчою є частка учасників війни у муніципальних парламентах:

У регіональному вимірі лідерами з залучення учасників війни до виборних органів влади є Бурятія і Тива.

На муніципальному рівні найнижча частка обраних "учасників СВО". Однак саме на цьому рівні найвищі шанси отримати мандати мали реальні учасники війни.

Міські думи адміністративних центрів суб’єктів федерації – полігон для "героїв"

Спікерами цілого ряду міських дум адміністративних центрів суб’єктів федерації стали депутати, марковані як ветерани або "учасники СВО".

Воронезька міська дума – Андрій Дьяченко, льотчик, підполковник, герой Росії (за участь у війні в Сирії).

Томська міська дума – Сергій Сеченов, учасник вторгнення в Україну, переобраний, очолює міську думу з 2024 року. Став відомим після гучного конфлікту з місцевим жителем.

Міська дума Біробіджана – Сергій Радецький, учасник Другої чеченської війни та інших збройних конфліктів на Кавказі. Кавалер ордена "За заслуги" "ЛНР", вперше обраний спікером міської думи в 2024 році.

Міська дума Нижнього Новгорода – Євгеній Чинцов, переобраний, очолює думу з 2024 року. Має статус учасника "СВО", випускник програми "Герої. Нижньогородська область".

Тамбовська міська дума – Костянтин Кутєйніков, "учасник СВО", випускник "Часу героїв", проходив стажування під керівництвом губернатора Євгенія Первишова.

Курс на обрання главами міських дум великих міст "учасників СВО" було взято у 2024 році, після ЄДГ-2025 цей курс продовжено.

Про що свідчать результати ЄДГ-2025

• Залучення учасників війни у виборні органи влади є персональним публічним проєктом Путіна, який формально підтримується широким колом бюрократичних еліт, але не реалізується на практиці.
• Попри те, що порядок денний кампанії базувався на тематиці війни, мандати отримала відносно невелика частка "героїв СВО". Заміщення "старих еліт" "новими" не відбувається.
• Низькі показники учасників війни – свідчення того, що жорстку команду на реалізацію путінського проєкту політична та бюрократична системи не отримали. Внутрішньополітичний блок АП (Сергій Кирієнко), керівництво "Єдиної Росії" (Володимир Якушев), великі політико-бюрократичні групи (перш за все – орієнтовані на Михайла Мішустіна та Сергія Собяніна) вирішили, щонайменше, під час цих виборів імітувати процес залучення "героїв СВО".
• Вибори під час ЄДГ-2025 стали репетицією не заміни еліт, а імітації заміни еліт.
• Для Путіна сформували видимість залучення "нової еліти" до системи влади. Однак головна ідея бюрократії полягає не у залученні учасників війни до влади, а у маркуванні "героями СВО" представників старих еліт.
• Спротив залученню учасників війни до системи влади має як суб’єктивні складові (захист позицій від конкурентів), так і об’єктивні (учасники вторгнення не мають необхідних управлінських та політичних компетенцій).
• Соціального запиту на залучення учасників війни до влади немає. Про це свідчать складність досягнення електорального успіху кандидатами "від СВО" в умовах, де є хоча б найменша конкуренція; низька підтримка учасників війни на праймеріз "Єдиної Росії"; відсутність змістовної низової активності "героїв" – навіть ініційованої і супроводжуваної владою.
• У контексті парламентської кампанії 2026 року з великою ймовірністю слід очікувати на зниження планів щодо представництва учасників війни у Держдумі до 10-12% (45-55 депутатів). При цьому переважна більшість з цього числа буде не реальними представниками "нових еліт", а досвідченими чиновниками і політиками, маркованими як "учасники СВО".

Повномасштабна війна триває четвертий рік. За цей час в РФ сформувалась соціальна група, яка є вигодонабувачем війни. До неї входять:

• безпосередні учасники вторгнення (до 2 млн. осіб);
• члени родин загиблих та інвалідів (до 3 млн.);
•  волонтери (до 500 тис.);
• невійськові учасники агресії (до 500 тис.);
• співробітники ВПК (близько 2,5 млн.);
• пропагандисти, які працюють з темою війни (до 500 тис.)

Тобто, тим чи іншим чином до війни залучені близько 9 млн. росіян.

Ця група складає основу провоєнної соціологічної меншості російського соціуму. За даними "Левада-центр", у серпні 2025 року за продовження війни виступали 27% респондентів. За початок переговорів – 66%. Це, відповідно, мінімальне і максимальне значення за період повномасштабної війни.

"Герої СВО" і влада

З високою ймовірністю соціологічна частка "яструбів" стабілізувалась. Група має об’єктивні інтереси та пасіонарне ядро, яке здатне формувати свій порядок денний і здійснювати інформаційний і (частково) політичний тиск на владу. "Війна … створила нове покоління людей, які вимагають своєї частки саме від влади. Вони говорять, що захищали Кремль, воювали за збереження режиму, і тепер мають "законні" претензії на винагороду: крісла у парламентах, посади у виконавчій владі, доступ до активів. Путін виявляється їхнім боржником. Він зобов’язаний продовжувати перерозподіл і експропріацію, щоб годувати нову еліту війни", — пишуть ЗМІ.

Влада формально визнає справедливість таких вимог до себе. Режим на словах ініціативно пропонує блага та соціальні ліфти для учасників війни. Однак на практиці його мета полягає у тому, щоб група не отримала реального впливу.

Відкритим залишається питання, наскільки позиції особисто Путіна і очолюваного ними режиму узгоджені. Адже Путін чітко вимагає активного залучення "героїв СВО" до влади, однак система не отримує чітких директив "згори".

Тому, швидше за все, активність Путіна з цього питання має переконати і соціум, і групу учасників війни у тому, що режим має стратегічний курс на поступову передачу значної частини позицій у владі "новій еліті". Система влади, у свою чергу, має забезпечити показну, але недостатню для реального впливу інтеграцію ветеранів війни на провідні позиції у політиці та управлінні.

При цьому марковані як "учасники СВО" кадри, здебільшого, є представниками "старих еліт" – адміністративно-бюрократичних кіл, добре зрозумілих для режиму. Вони мають забезпечити вертикальний контроль над групою учасників вторгнення в Україну.

Наразі ідея забезпечення вертикального контролю над ветеранами – єдина продуктивна ідея, що втілюється режимом. Стратегічно ж Кремль не знає, що робити з учасниками вторгнення.

Високими є побоювання, що учасники війни почнуть інтегруватись у кримінальне середовище. Саме з цим прийнято пов’язувати переформатування Федеральної служби з виконання покарань (ФСВП, рос. — ФСІН), розпочате у 2025 році, надання їй більшої кількості повноважень у нагляді над умовно-достроково звільненими (значна частина яких пройшла через війну).

Крім того, у ФСІН наразі незаповнені 54 тис. вакансій. Ще більший кадровий дефіцит в системі МВС — він становить 172 тис.

Швидше за все, така ситуація сформована свідомо, у розрахунку на те, що вакансії будуть заповнювати ветеранами. Однак, для самих учасників вторгнення така перспектива не виглядає хорошою опцією. По-перше, з фінансових міркувань (50-70 тис. зарплата в поліції проти понад 200 тис. на війні). По-друге, через міжвідомчу конкуренцію, військові не надто хочуть йти у структури з поліцейськими або охоронними функціями, а ці структури, у свою чергу, не надто прагнуть залучати "героїв СВО".

Наразі Кремль реалізує стратегію, мета якої – "розчинити" соціальну групу учасників війни в інших групах, попри її великий розмір. Активну частину групи він намагається залучати до контрольованих владою проєктів. Значні зусилля спрямовані на зменшення інформаційного впливу провоєнних інфлюєнсерів (перш за все – "воєнкорів"). В окремих випадках застосовуються репресивні методи.

Учасники війни і соціум

"Чужою" є група учасників війни і для соціологічного "болота" (або – "спокійної більшості", у визначеннях російської влади). Населення РФ не тільки не демонструє запиту на залучення учасників війни до влади, а й розглядає їх, як конкурентів при розподілі матеріальних благ країни.

Держава надає учасникам війни та їхнім родинам значний обсяг фінансової підтримки: підвищені пенсії, компенсації за навчання дітей, безкоштовний проїзд, житлові сертифікати, медичні та податкові пільги. Все це – на фоні зростання дефіциту бюджету, який станом на липень 2025 року становив 4,9 трлн рублів та різкого зниження ліквідної частини ФНБ до 3,95 трлн рублів.

Суттєвим подразником для населення є пільги, що надаються учасникам війни та їхнім дітям при вступах до вузів. Пільги передбачають вступ поза конкурсом, пріоритетне зарахування та безоплатне навчання, і поширюються на чинних і колишніх учасників "СВО", а також на їхніх дітей, подружжя та батьків загиблих.

За даними "Російської газети", йдеться про тисячі абітурієнтів, які вступають за окремими квотами, часто поза конкурсом. Тільки до Московського державного університету у 2025 році було зараховано поза конкурсом 116 абітурієнтів. Ситуація викликає невдоволення соціуму. У коментарях на сайтах вузів велика кількість дописів, у яких йдеться про "несправедливий відбір" та "політизацію освіти".

Так само фактором напруги є пільги при прийомі на роботу. У низці російських регіонів запроваджують штрафи для роботодавців за відсутність квот на працевлаштування учасників "спецоперації". Вологодська, Новгородська та Курська області ухвалили відповідні закони, що набувають чинності з вересня 2025-березня 2026 року.

За великим рахунком, норма про квоти для учасників війни (яка з високою ймовірністю пошириться якщо і не на всю РФ, то на більшість суб’єктів федерації) – це зобов’язання для підприємств утримувати кількох "героїв", які далеко не завжди відповідають вимогам до працівників.

Нарешті, напругу у соціумі викликає кримінальний потенціал групи учасників війни. "Герої" (включно з завербованими в тюрмах), повертаються з травматичним досвідом, з умінням користуватись зброєю і впевненістю у власній безкарності. Учасників війни вже звинувачують у вбивстві майже 1000 росіян.

Серед "героїв війни" поширені алкоголізм і наркоманія. Вони практикують домашнє і побутове насильство.

Лише 57% демобілізованих знайшли роботу (станом на травень 2025), причому більшість – на тимчасовій основі.

Все це блокує появу запиту не тільки на залучення "учасників СВО" до системи влади, а й їх героїзацію.

1. Під час виборів, що пройшли у рамках ЄДГ-2025, тема "СВО" була серед головних на порядку денному кампанії. Саме ця тема формувала агітаційну "парасольку" для партії влади. Це мало б створювати сприятливі умови для масового входження "нової еліти" до виборних органів влади. Та на практиці "герої СВО" отримали малу частку мандатів. При цьому найбільш значимі мандати "від СВО" отримали номінальні учасники війни: чинні еліти прагнуть не допускати у своє середовище представників нової соціальної групи.
2. На рівні офіційної риторики залучення у владу "учасників СВО" є пріоритетним курсом кадрової політики Кремля. Путін особисто виступає головним спікером у темі "нової еліти". На практиці ж влада шукає способи маргіналізації групи та встановлення вертикального контролю над нею.
3. У контексті виборів до Держдуми 2026 року, найімовірніше, буде застосовано саме такий підхід – обрання до парламенту порівняно великої кількості номінальних представників "нової еліти". Але більшість з них будуть вихідцями з "номенклатури", маркованими як представники середовища ветеранів. Їхнє завдання – взяти під контроль соціальну групу, не допустити ефективних горизонтальних взаємодій серед учасників вторгнення в Україну.
4. Досвід ЄДГ-2025 показав владі, що навіть якщо сформувати порядок денний довкола питання, яке більше цікавить Кремль ("СВО"), а не населення (соціально-економічні питання, запит на закінчення війни), то це несуттєво позначиться на результаті. Влада отримала ті результати, які хотіла: і публічні (зростання підтримки "Єдиної Росії") і непублічні (контрольоване залучення учасників війни до влади).
5. Цей досвід буде екстрапольований на вибори до Держдуми. Їхні результати мають засвідчити, що населення готове і надалі терпіти війну та декларувати її підтримку. Навіть у ситуації, коли об’єктивні запити є іншими.
6. Чим довше триватиме війна, тим більшою ставатиме група учасників війни, яка матиме свої об’єктивні інтереси та відчуватиме моральне право тиснути на владу. Влада наразі не має чіткої стратегії роботи з цією групою.
7. В ситуації, коли ключові групи еліт РФ стратегічно орієнтовані на транзит влади (зокрема – на створення силових інструментів забезпечення своїх інтересів), вони не будуть повноцінно "включатись" у політику Кремля, спрямовану на маргіналізацію ветеранів та контроль над групою. Радше, намагатимуться рекрутувати учасників війни до власних тіньових силових структур.
8. Політично соціальна група учасників війни тяжіє до підтримки середовища, яке виступає з позицій критики влади за недостатню рішучість у реалізації реваншистської та завойовницької політики. Відтак, ця група формує соціальну базу для потенційно опозиційного до влади "Z-патріотичного" політичного проєкту.
9. Поступово вимальовуються контури конфліктів між учасниками війни та основною масою населення РФ, "спокійною більшістю", яка є ключовою соціальною базою влади. Наразі цей конфлікт – латентний, оскільки влада одночасно солідаризується з ідеологією реваншизму та зберігає контроль над соціумом.
10. У рамках інерційного сценарію війни внутрішньополітична ситуація не демонструватиме високої динаміки у найближчій перспективі. Інші сценарії ведуть до руйнування балансу. Так, зупинка війни отримає мовчазне схвалення від основної маси населення. Але – спричинить прискорення політизації "Z-патріотів". Натомість інтенсифікація війни (нова хвиля масової мобілізації) здатна викликати невдоволення у населення, але буде підтримана "Z-патріотами". У будь-якому випадку, "національна єдність" буде піддана серйозному випробуванню.
11. Учасники війни, за будь-якого розвитку подій, стануть фактором внутрішньополітичної дестабілізації РФ. Наразі адміністративних, ідеологічних, інформаційних та каральних інструментів, які має влада, достатньо для того, щоб стримувати виклики, генеровані новою соціальною групою. Однак у перспективі ситуація може змінюватися – аж до соціального вибуху.