Геннадій Єфіменко

100 років тому жінки радянської України вперше урочисто відзначали "Міжнародний день робітниць", який, на відміну від Росії, був проголошений вихідним. Однак надалі 8 березня ще довгі роки залишалося хоч і пам'ятним, але робочим днем

23 лютого 1920 року газета "Вісті ВУЦВК" опублікувала декрет про обов'язкове застосування "української мови нарівні з великоросійською" в усіх установах УСРР. Саме так розпочалася більшовицька українізація в Україні

100 років тому "в усіх ротах, ескадронах, батареях та командах" було прочитано, а згодом у радянській пресі оприлюднено наказ очільника військового відомства радянської Росії Лева Троцького із закликом до червоноармійців "не підкоряти, а звільняти" Україну

12 листопада 1919-го на засіданні Української комуністичної організації при Московському комітеті РКП(б) було схвалено написану Павлом Поповим доповідну записку про політику і тактику КП(б)У. У ній, по суті, було сформовану "дорожню карту" збереження УСРР: і як "радянської", і як "України".

21 вересня 1919-го у Москві вирішували, що робити з радянською Україною — "самостійність" УСРР стояла Кремлю кісткою в горлі.

У серпні 1919-го центральні газети щойно організованої УКП(б) "Боротьба" та "Червоний стяг" опублікували "Пояснюючу записку до декрету про сприяння розвитку української культури". У ній йшлося про необхідність реального розв'язання одного з ключових питань революції — національного

Проблема значної присутності євреїв у системі компартійно-радянської влади набула загрозливих для більшовиків масштабів

За рахунок "буржуазії" хотіли вирішити не тільки проблему нестачі одягу, але й житлове питання

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні