Лист Зеленського проти духу Анкориджа. До чого це призведе?
Інформаційно Петербурзький форум перетворився на суцільне приниження Путіна. Перший день став тріумфом українських дронів, а на другий всі говорили не про виступ Путіна, а про лист Зеленського. Але головне — як це вплине на подальший хід війни?
1. Кінетично-інформаційна кампанія ПМЕФ-2026, безумовно, є однією з кращих за весь час війни. Удар по порту Петербурга та лист Зеленського Путіну, вочевидь, стали одним із піків всієї весняної кампанії ЗСУ з мідл- та діпстрайків з дуже гарним кінетичним ефектом і дуже правильним інформаційним висвітленням.
2. Наслідком цієї атаки вже є прискорення переходу частини росіян із розряду лоялістів та індиферентних до розряду кухонної опозиції (вперше я про це писав ще 30 березня). Але ми маємо розуміти, що перехід до кухонної опозиції спричинений не лише нашими ударами і зупинкою просування російської армії. Є ще три внутрішні причини: погіршення життя у десятків мільйонів росіян, зневіра в зупинку війни і відчуття десятків мільйонів, що війна триватиме доти, доки при владі Путін. І, нарешті, закриття інтернету.
3. І тут ми підходимо до дуже важливого моменту: вперше за час війни Путін змушений звертатися, перш за все, до своєї аудиторії. І говорить він цій аудиторії про те, чому війну не можна зупинити. Звідси історії про Старобільськ. І звідси, між іншим, те, що він вперше з 2021 року частково визнав легітимність Зеленського.
4. При цьому варто звернути увагу на цільові аудиторії, з якими спілкуються Путін та Зеленський (лист Зеленського, крім української та міжнародної аудиторії, також адресований росіянам). Так от, Путін апелює, перш за все, до двох російських аудиторій: до себе самого (головний посил — "я хочу продовження війни") і до 21-23% ура-патріотів, які хочуть повернення до парадигми "нас всі бояться". Пасивна більшість (третя аудиторія) — 62-64% — є фоновою для Путіна. Зеленський, навпаки, апелює в першу чергу до пасивної більшості, а ура-патріоти для нього — тло. Він також апелює до Путіна, принижуючи його.
Головний посил Путіна — "Україна зриває переговори". Вже зараз можна сказати, що ця гра йому знову не вдасться. Між іншим, цей посил головний у Путіна і для міжнародної аудиторії. І тут теж в це ніхто не вірить. Тому він знову натякнув на ядерний удар, згадавши, що "Орєшнік" ще не застосовували по-справжньому.
5. Але повернімося до цільових аудиторій. Задача Путіна на цьому етапі дещо простіша: по-перше, закрити (частково) рота ура-патріотам. Він вважає, що зможе повністю виконати цю задачу восени, коли після виборів закриє інтернет. Спойлер: буде дуже складно, якщо Дуров справді включиться в цю гру. А поки він втрачає час.
Щодо пасивної більшості, то він її вважає несубʼєктною. І частково має рацію. Наша проблема — що ми апелюємо до малосубʼєктної більшості, яка не має лідера та ідеї. Простіше кажучи, ми не готуємо революцію. Так само, як її не готує Захід. При цьому є лише сподівання на еліти, які поки просто бояться.
6. Розширення географії ударів та поява перебоїв з паливом у великій кількості регіонів РФ, яка є цілком реальною в жовтні-грудні 2026 року, безумовно збільшить кількість незадоволених. Але відсутність лідера, ідеї та брак зрадників серед силовиків перетворить Росію на Іран, а не призведе до майданів.
