Нові ілюзії. Навіщо Путін подарував Південну Осетію Ковальчукам і Кірієнку

1. На цей момент ніякої жорсткої заяви від імені Грузії нема. Безумовно, щось зʼявиться, але схоже Тбілісі не був в курсі цих намірів Москви. І можна з великою долею імовірності вважати, що зараз Тбілісі веде діалог з Москвою на предмет того, чи це перший крок до анексії чи просто рокіровка одного не зовсім лояльного васала на абсолютно лояльного.

2. Експрезидент Алан Гаглоєв давно дратував Москву. Він прийшов до влади в 2022 в результаті виборів, як би це дивно не звучало. Він був таким собі борцем зі старими елітами, проросійський, але з орієнтацією на побудову незалежної корупційної моделі в Південній Осетії. Зараз Москва ухвалила рішення ізолювати його від Цхінвалі і переселила його в Москву. По суті у заслання.

3. Головними бенефіціарами цієї історії стали Ковальчуки та Кірієнко. Правда, ми не розуміємо ще чи зміниться куратор пострадянської політики в самопроголошених республіках. Це буде, як і раніше, Кірієнко чи знову віддадуть до ФСБ. Але поки все це виглядає, як укріплення Кірієнка-Ковальчуків на фоні болючої для них посадки петербургського бандита-мультимільйонера Трабера.

Нагадаю, що затриманням останнього особисто керував перший заступник голови ФСБ Корольов. Ну а вся ця історія — класична історія для Путіна, коли він одночасно понижує людей зі свого середовища на користь одних, а потім у тих, хто, здавалося б, перемагає, відбирають якісь можливості на користь тих, хто щойно програвав.

4. І все ж головне питання, чи піде Путін, а якщо піде, то як скоро, на анексію Південної Осетії. З точки зору логіки, це дивний хід. Це напружити майже ідеальні стосунки з Грузією, особливо на фоні проблем з Вірменією. Це взагалі нічого не вирішує для внутрішньої політики. Ніякого кримського консенсусу-2 тут нема і не передбачається. Навіть, якщо на додачу до Південної Осетії додати Придністровʼя та Абхазію. Проте, зараз ми маємо справу з Путіним, який починає жити у ванній власних ілюзій.