Обстріл Києва. Старобільський гуртожиток як привід продовжити війну
Другий масований обстріл "акта возмездия" відбувся під акомпанемент заяви Путіна, що всі винні в обстрілі Старобільська будуть покарані. І одразу зʼявилася заява, що винними є Мадяр та Іващенко
1. Кремль, схоже, пробує вигадати нову причину, чому війна триває так довго і чому її потрібно вести. Справа в тому, що у 2026 році Кремль зіткнувся з великою психологічною проблемою абсолютної більшості росіян. Після великих сподівань 2025 року на швидкий мир, завдяки Трампу, у 2026-му росіяни пройшли велику і прискорену еволюцію від "війна триватиме довго" до "війна триватиме доти, доки при владі Путін".
2. Разом із тим загострюється протистояння з найбільш пасіонарною частиною суспільства — ура-патріотами, які починають відносно відкрито зневажати Путіна. Ба більше, посадовці починають широко вживати нову кличку Путіна "Дєд", а народ усе більше починає розчаровуватися в можливості Путіна всіх переграти
3. У Путіна є, насправді, не так багато опцій, щоб виправити ситуацію: можна піти на ескалацію, придумуючи історію, що миру нема через злобних українців, або ж піти на мир зі збільшенням маховика репресій і частковою зміною політичного ландшафту. Путін вирішив поєднати два пункти і йде на ескалацію, при цьому нічого не міняє в політичному ландшафті та збільшує репресії.
4. Як наслідок, ми найближчими тижнями переживемо ще кілька атак, подібних до сьогоднішньої. Також, схоже, ФСБ та ГРУ отримали завдання здійснити низку терактів на території України.
5. У Кремлі всіми цими речами виконують не воєнну, а перш за все піарну задачу, головний споживач якої перебуває не стільки в Україні, скільки безпосередньо в Росії.
6. Окремо варто звернути увагу на те, що поки в Росії ще немає паливної кризи. Є проблеми в Криму і Севастополі. Обмеження Москви — не більш як 60 літрів за раз, це явно не криза. Але російські заводи дедалі більше працюють з коліс, не створюючи стратегічних запасів. І якщо Україна продовжить свою роботу, а вона її продовжить, у жовтні-листопаді перебої з постачанням палива можуть перекинутися на значно більшу кількість регіонів.
7. Паралельно з тим, війна в Ірані дозволяє росіянам балансувати бюджет. Більше того, проблеми з недобором не нафтогазових надходжень (перший квартал — 200 млрд) вже перекриті добровільними пожертвами крупних виробників. Іншими словами, в Росії нема і в 2026 році не буде бюджетної кризи.
8. Крім всього іншого, варто звернути увагу на те, що цими "добровільними" внесками влада пробує замазати в крові весь крупний бізнес, який старався вдавати, що бізнес поза політикою. Це не варто недооцінювати. Гуртування навколо поганого, але лідера, дуже важливе в цей момент, і воно (гуртування) змушує поки (наголошую, поки) не задавати питання: "Скільки ще триватиме війна". Далі це питання обовʼязково виникне. Але поки Кремль отримає певний часовий люфт.
9. Підсумовуючи, хочу звернути увагу на те, що поки не видно переговорного вікна можливостей. Путін продовжує стояти на позиції "віддайте Донбас" і поки не планує з неї сходити. А нинішній формат переговорів не передбачає розв'язання цього питання.