• USD 39
  • EUR 42.2
  • GBP 49.2
Спецпроєкти

Провал "Сармата" та "Буревісника"? Чи зможе Росія загрожувати своїми ракетами Заходу без українців

У Кремлі активно говорять про створення нового озброєння, але насправді ситуація виглядає гнітючою

Ракетний комплекс "Сармат"
Ракетний комплекс "Сармат"
Реклама на dsnews.ua

На тлі погіршення відносин з колективним Заходом Кремль дедалі активніше заявляє про свою технологічну військову перевагу. З вуст офіційних російських осіб все частіше звучать назви "Авангард", "Посейдон" та інші "Кинджали". Але при детальному розгляді ситуація виглядає, м'яко кажучи, не дуже виграшною для Росії. Яскравий приклад — створення нового покоління міжконтинентальних ракет, основної "довгої руки" Кремля.

Крім відверто мультяшної графіки, яку продемонстрував Путін у своїй доповіді Федеральним зборам у 2018-м, єдиною реальною відеозйомкою нового озброєння був запис кидкових випробувань важкої міжконтинентальної балістичної ракети РС-28, більш відомої як "Сармат", від грудня 2017 р.

Кілька років тому здавалося, що сьогодні-завтра ці ракети будуть спрямовані на США і Європу, але реальність дуже неприваблива. Так, федеральне інформаційне агентство ТАСС 5 травня 2021 р. повідомило, що три пуски перспективної міжконтинентальної балістичної ракети "Сармат" у рамках льотно-конструкторських випробувань будуть виконані в 2021 р. У цьому ж матеріалі стверджувалося, що державні випробування "Сармата" намічені на 2022 р., а постановка першого полку на бойове чергування — в кінці наступного року.

Розробка ракети, яка, на думку російських військових, повинна замінити ракети виробництва українського "Південмашу" на бойовому чергуванні, почалася ще в 2011 р. Планувалося, що ракета з рідинним двигуном і стартовою масою понад 200 т зможе доставити більше 10 бойових блоків загальною масою до 10 т на 9000-10 000 км.

Для проєктування і виробництва залучалися виключно російські виробники: розробка двигунів для ракети велася НВО "Енергомаш", а серійне виробництво рідинної рухової установки першого ступеня розгортають на пермському ПАТ "Протон-ПМ".

Опис комплексу "Сармат" з російських джерел
Опис комплексу "Сармат" з російських джерел

Однак у зв'язку з новизною продукції російські підприємства зазнають серйозних труднощів. Так, льотні випробування ракети планувалися в 2018-м, після чого їх плавно перенесли спершу на 2019 р., а потім — на початок 2020 р. Але фактично станом на початок травня 2021 р. було проведено всього три кидкових випробування на космодромі "Плесецьк" у Архангельській області. Причому фактично це був всього лише викид з шахтно-пускової установки масо-габаритного прототипу ракети на висоту, на якій за ідеєю буде включатися двигун першого ступеня. Примітно, що в тому ж Радянському Союзі від кидкових випробувань до появи дослідної ракети проходило чотири-п'ять років. Так що про серійне виробництво міжконтинентальних ракет у сучасній Росії, особливо без підтримки фахівців дніпропетровського "Південмашу", поки годі й казати.

Реклама на dsnews.ua

Перший же випробувальний пуск з наземної шахти виявив серйозні технічні неполадки в обладнанні пускової системи. Розробку ракети наземного базування вело конструкторське бюро Макеєва, яке раніше мало досвід проєктування і доведення до серійного виробництва ракет підводного базування. Поки на початковому етапі були залучені українські фахівці, все йшло більш-менш гладко, але після 2014-го проблеми стали наростати як снігова куля.

На тлі проблем з прийняттям на озброєння "Сармата", судячи з усього, повністю зупинені роботи по міжконтинентальній ракеті нового покоління з ядерною енергетичною установкою 9М730 "Буревісник". Що стосується цього озброєння, то фактично російські інженери просто встромили радянський твердопаливний ракетний двигун РД-0410 у корпус стратегічної крилатої ракети Х-101.

Роботи по двигуну велися в Радянському Союзі з 1965 р. довгі двадцять років. Вдалося створити зразок двигуна масою близько 2 т (з радіаційним захистом) питомою тягою близько тонни. Однак основною проблемою було те, що ресурс роботи такого двигуна становив лише одну годину.

Не вдалося вирішити і ще одну проблему — радіаційне забруднення у разі застосування такої ракети. Ймовірно, в поданні російських генералів це буде "зброя судного дня", коли радіаційне зараження буде ще однією складовою вражаючого фактора нової ракети.

Прототип ракети "Буревісник"
Прототип ракети "Буревісник"

Таким собі проміжним результатом робіт над "Буревісником" стали події 8 серпня 2019 р. на 45-му державному морському полігоні ВМФ в Архангельській області. Тоді, як повідомляли джерела, стався вибух, який поховав перший прототип ракети і кілька десятків фахівців, які працювали над проєктом. Згнітивши зуби, російські офіційні джерела пізніше визнали загибель п'яти співробітників ВНДІ експериментальної фізики.

Намагаючись розробляти нові зразки міжконтинентальних ракет, росіяни знаходяться в серйозному цейтноті: вже до 2022 р. закінчується гарантований 20-річний термін безпечної експлуатації комплексів типу "Тополя", УР-100Н УТТХ і Р-36M2 "Воєвода", що призведе до різкого падіння боєготовності ракетних військ стратегічного призначення.

    Реклама на dsnews.ua